Психічне здоров’я — це основа благополуччя людини, стійкості, здатності відчувати, діяти, підтримувати інших. В умовах війни та спричинених нею постійного емоційного напруження й невизначеності кожен із нас стикається з надмірним навантаженням на психічне здоровʼя, відчуває стрес і втому. Саме тому важливо не ігнорувати власні почуття, а навчитися піклуватися про своє психічне здоров’я.
Центр громадського здоров’я у Всесвітній день психічного здоров'я долучається до Всеукраїнської програми ментального здоров'я — ініціативи першої леді Олени Зеленської, “Ти як?” і нагадує: психічне здоров’я — це спільна відповідальність кожного з нас. Турбуючись про себе, ми створюємо більш стійку й турботливу спільноту. Тому говорімо про свої почуття, підтримуймо одне одного, не залишаймося сам на сам із переживаннями.
Говоріть про те, що вас турбує. Поділіться з другом, родичем або психологом.
Обмежуйте інформаційний потік. Вибирайте перевірені джерела інформації і дозуйте новини.
Дбайте про тіло. Регулярний сон, рух, вода і збалансоване харчування впливають на настрій.
Підтримуйте контакт. Людські зв’язки — найкраща профілактика емоційного вигорання.
Не соромтеся звертатися по допомогу. Якщо емоційно важко — зверніться до фахівця. Звертатися по допомогу — це прояв сили, а не слабкості.
Піклуйтеся про близьких вам людей, підтримуйте один одного: словами, діями, розумінням, увагою, обіймами, чи теплим дотиком.
Формати прояву підтримки:
Дослідження українських і міжнародних фахівців показують:
Центр громадського здоров’я у Всесвітній день психічного здоров'я долучається до Всеукраїнської програми ментального здоров'я — ініціативи першої леді Олени Зеленської, “Ти як?” і нагадує: психічне здоров’я — це спільна відповідальність кожного з нас. Турбуючись про себе, ми створюємо більш стійку й турботливу спільноту. Тому говорімо про свої почуття, підтримуймо одне одного, не залишаймося сам на сам із переживаннями.
Як піклуватися про своє психічне здоров’я
Дозволяйте собі відчувати. Визнати втому, злість чи смуток — нормально.Говоріть про те, що вас турбує. Поділіться з другом, родичем або психологом.
Обмежуйте інформаційний потік. Вибирайте перевірені джерела інформації і дозуйте новини.
Дбайте про тіло. Регулярний сон, рух, вода і збалансоване харчування впливають на настрій.
Підтримуйте контакт. Людські зв’язки — найкраща профілактика емоційного вигорання.
Не соромтеся звертатися по допомогу. Якщо емоційно важко — зверніться до фахівця. Звертатися по допомогу — це прояв сили, а не слабкості.
Піклуйтеся про близьких вам людей, підтримуйте один одного: словами, діями, розумінням, увагою, обіймами, чи теплим дотиком.
Формати прояву підтримки:
- Тілесні: дотики, обійми, рука на плечі;
- Предметні: речі з історією — улюблена іграшка, листівка, фото;
- Побутові: турбота у щоденних деталях — бутерброд у холодильнику, квітка у вазоні, теплий чай;
- Соціальні: допомога в магазині, мисочка з водою для тварин, добре слово;
- Духовні: молитва, тиха присутність, спільне мовчання.
Дослідження українських і міжнародних фахівців показують:
- рівень щоденного стресу та тривоги майже вдвічі вищий у людей, які не мають якісної соціальної підтримки;
- люди з низьким рівнем соціальних зв'язків у 6 разів частіше оцінюють своє життя як «страждання»;
- люди з міцними соціальними зв'язками в 3 рази частіше оцінюють своє життя як «процвітаюче» (матеріальний, емоційний та духовний добробут);
- дорослі, які часто спілкуються з близькими, є більш адаптованими. Здатність ділитися з рідними як хорошими, так і поганими подіями, прямо пов'язана з вищим рівнем психологічної адаптованості;
- обговорення почуттів і переживань з батьками сприяють більшій адаптованості дітей до стресу. Діти, які рідко обговорюють свої почуття з батьками, мають більше труднощів у подоланні стресу;
- батьки дітей, які краще адаптуються до стресу, активно залучаються до їхнього життя: розмовляють про почуття, діляться власним досвідом, пояснюють ситуацію, проявляють фізичну підтримку, як-от обійми.
