Вірус COVID-19 постійно мутує від початку поширення в 2019 році. За останні п’ять років людство стикнулося з багатьма його різновидами, яким давали незвичні назви за географією поширення, рівнем загрози чи характерними особливостями.
Як розповіли в Міністерстві охорони здоров’я, першими формами вірусу SARS-CoV–2 були варіанти з назвами А і В, які виявили в Китаї наприкінці 2019 року.
Перші форми з часом поширювалися на нові території, мутували, через що з’явилися нові варіанти та субваріанти вірусу. Для них науковці Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) додавали унікальний набір цифр, як-от A.1, B.2.27, B.1.351.
Однак вчені побачили, що такий підхід викликає складнощі для розуміння в пересічних людей. Тому вирішили присвоювати назву варіантам та субваріантам за країною чи регіоном, де його вперше виявили.
Так з’явився "британський" та "південноафриканський" варіанти.
"Проте такі "географічні" назви загрожували негативним виділенням цілих країн, тож у 2021 році ВООЗ довелося запроваджувати нову систему – тоді варіантам, які становили значну загрозу, присвоювали назви з літерами грецького алфавіту", – зазначили у відомстві.
Букви допомогли спростити назви, які досі мали багато чисел. Відтак стали відомими форми коронавірусної інфекції Альфа, Бета, Гамма і Дельта.
Деякі літери грецького алфавіту вирішили врешті не використовувати, зокрема Xі, яка співзвучна з прізвищем президента Китаю – Сі Цзіньпіна.
Зрештою вірус мутував настільки, що змусив перекреслити попередній підхід до найменувань. Варіант Омікрон ввібрав у себе значну кількість форм, завдяки яким набув здатності легко передаватися і "обходити" людський імунітет.
Наступний після нього субваріант XBB.1.5 мав характерні особливості – швидку циркуляцію та еволюцію.
"Щоби краще інформувати громадськість про загрозу, цей підвид назвали Кракен на честь агресивного морського чудовиська зі скандинавського фольклору", – пояснили в міністерстві.
Як розповіли в Міністерстві охорони здоров’я, першими формами вірусу SARS-CoV–2 були варіанти з назвами А і В, які виявили в Китаї наприкінці 2019 року.
Перші форми з часом поширювалися на нові території, мутували, через що з’явилися нові варіанти та субваріанти вірусу. Для них науковці Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) додавали унікальний набір цифр, як-от A.1, B.2.27, B.1.351.
Однак вчені побачили, що такий підхід викликає складнощі для розуміння в пересічних людей. Тому вирішили присвоювати назву варіантам та субваріантам за країною чи регіоном, де його вперше виявили.
Так з’явився "британський" та "південноафриканський" варіанти.
"Проте такі "географічні" назви загрожували негативним виділенням цілих країн, тож у 2021 році ВООЗ довелося запроваджувати нову систему – тоді варіантам, які становили значну загрозу, присвоювали назви з літерами грецького алфавіту", – зазначили у відомстві.
Букви допомогли спростити назви, які досі мали багато чисел. Відтак стали відомими форми коронавірусної інфекції Альфа, Бета, Гамма і Дельта.
Деякі літери грецького алфавіту вирішили врешті не використовувати, зокрема Xі, яка співзвучна з прізвищем президента Китаю – Сі Цзіньпіна.
Зрештою вірус мутував настільки, що змусив перекреслити попередній підхід до найменувань. Варіант Омікрон ввібрав у себе значну кількість форм, завдяки яким набув здатності легко передаватися і "обходити" людський імунітет.
Наступний після нього субваріант XBB.1.5 мав характерні особливості – швидку циркуляцію та еволюцію.
"Щоби краще інформувати громадськість про загрозу, цей підвид назвали Кракен на честь агресивного морського чудовиська зі скандинавського фольклору", – пояснили в міністерстві.
