Жирують, їдять – не вгомонити,
У владі сидять, мов пани на бенкеті.
Очі сліпі, а серця – мов із льоду,
Сховались у Раду, не чують народу.
Народ ще воює, народ ще страждає,
За слово, за волю життя віддає.
А їм усе байдуже — рота закрили,
У власні кишені бюджети злили.
У ротах – мільярди, а в душах – порожнеча,
Їм правди не треба, лиш би була дача.
А хто щось говорить — одразу "ворог",
Так зраджують тих, хто тримає цей порох.
Та вже це було — і вогонь палав,
Народ на майданах усе відстояв.
Здавалося, вирвавсь з кайданів страх…
Та знову ті самі сидять у стільцях.
У владі сидять, мов пани на бенкеті.
Очі сліпі, а серця – мов із льоду,
Сховались у Раду, не чують народу.
Народ ще воює, народ ще страждає,
За слово, за волю життя віддає.
А їм усе байдуже — рота закрили,
У власні кишені бюджети злили.
У ротах – мільярди, а в душах – порожнеча,
Їм правди не треба, лиш би була дача.
А хто щось говорить — одразу "ворог",
Так зраджують тих, хто тримає цей порох.
Та вже це було — і вогонь палав,
Народ на майданах усе відстояв.
Здавалося, вирвавсь з кайданів страх…
Та знову ті самі сидять у стільцях.
