SlonOgromniy
Пользователь
Сьогодні прагнення все сприймати через призму позитивних емоцій досягло своєї вершини. Скрізь демонструється тільки позитив: блогери віщають про чудове життя, показують вихованих красивих дітей, ідеальне подружжя, свої кулінарні шедеври, а заодно посуд, інтер’єри квартири…
Реклама тим паче налаштовує тільки на нескінченне щастя (якщо придбаєте рекламований продукт, звісно). Надивившись на це починаєш сумувати — у тебе-то не так у житті. Діти може й виховані, але квартира маленька, та й ремонт у ній не заважає зробити. Чоловік начебто непоганий, але не такий, як у блогерки. Та й фігура далека від досконалості. У голові вже стукає молоточок: невдаха! Інші можуть, а ти ні.
Правильне позитивне мислення приносить користь: знижує рівень тривожності, підвищує самооцінку і навіть, за деякими даними, скорочує ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Але не варто плутати його з токсичним позитивом.
Токсичний позитив — це ігнорування будь-якої інформації, яка заважає сприймати світ реальним, спроба уникнути розв’язання проблеми тоді, коли це необхідно зробити. Співрозмовник не тільки не приховує своїх справжніх почуттів за шаблонними гаслами (“Усе, що не робиться, — усе на краще”, “Посміхнись, і світ посміхнеться тобі”, “Щастя — це вибір”), а й соромить оточуючих за їхнє ставлення до життя. У цей момент людина не підозрює про те, як безглуздо звучать її поради.
Реклама тим паче налаштовує тільки на нескінченне щастя (якщо придбаєте рекламований продукт, звісно). Надивившись на це починаєш сумувати — у тебе-то не так у житті. Діти може й виховані, але квартира маленька, та й ремонт у ній не заважає зробити. Чоловік начебто непоганий, але не такий, як у блогерки. Та й фігура далека від досконалості. У голові вже стукає молоточок: невдаха! Інші можуть, а ти ні.
Правильне позитивне мислення приносить користь: знижує рівень тривожності, підвищує самооцінку і навіть, за деякими даними, скорочує ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Але не варто плутати його з токсичним позитивом.
Токсичний позитив — це ігнорування будь-якої інформації, яка заважає сприймати світ реальним, спроба уникнути розв’язання проблеми тоді, коли це необхідно зробити. Співрозмовник не тільки не приховує своїх справжніх почуттів за шаблонними гаслами (“Усе, що не робиться, — усе на краще”, “Посміхнись, і світ посміхнеться тобі”, “Щастя — це вибір”), а й соромить оточуючих за їхнє ставлення до життя. У цей момент людина не підозрює про те, як безглуздо звучать її поради.
