Далеко звідси — там, де мій початок,
Де вперше небо кликало в блакить,
Там вулиця, що знала мої кроки,
Тепер мовчить — і серце теж болить.
Там пахне липа влітку, мов дитинство,
Там кожен камінь знає моє ім’я.
А тут — все інше: голоси, обличчя,
І я — чужа, як тінь без маяка.
Мій дім залишивсь у старому часі,
Де ранок пахнув хлібом і дощем,
Де мати десь в саду копає ґрунт,
А я мовчу в чужім, пустому дні.
Я хочу вулиць, де тріщить асфальт,
Де вітер рве газетні оболонки.
Де вперше небо кликало в блакить,
Там вулиця, що знала мої кроки,
Тепер мовчить — і серце теж болить.
Там пахне липа влітку, мов дитинство,
Там кожен камінь знає моє ім’я.
А тут — все інше: голоси, обличчя,
І я — чужа, як тінь без маяка.
Мій дім залишивсь у старому часі,
Де ранок пахнув хлібом і дощем,
Де мати десь в саду копає ґрунт,
А я мовчу в чужім, пустому дні.
Я хочу вулиць, де тріщить асфальт,
Де вітер рве газетні оболонки.
