RanGe_LoveR
Пользователь
Це не про тактику чи стратегію, а про реальну нестачу снарядів і мін, яка впливає на здатність наших військ тримати оборону
І проблема тут не лише у логістиці, а в системних проблемах, які потребують змін:
Утричі менше 155-мм снарядів надійшло за пів року. Касетні боєприпаси впали у поставках у тисячі разів.
Праймери, порохи, міни — усе це неякісне.
Виробники в Україні готові запускати серійне виробництво, але держава не підтримує, бо закон змушує обирати лише найдешевшу пропозицію — часто іноземну.
Що можна зробити у такій ситуації:
Оборонні закупівлі досі відбуваються у “ручному режимі”, що створює корупційні ризики й уповільнює процес. Доцільно було б повернути тимчасові слідчі комісії Верховної Ради для об’єктивної оцінки проблем у постачанні.
Контракти часто укладаються через посередників з авансами, що ускладнює контроль і планування. Українським виробникам потрібно створити більше умов для прямої співпраці з Міноборони на довгостроковій основі.
Окрім нестачі артснарядів, бракує дронів, мін, гранат. Частина продукції — сумнівної якості. Як вихід — вдосконалення підходу до тендерів, розширення конкуренції та практична реалізація ініціатив типу “Зброї перемоги”.
Хочу додати, що подібні зміни дозволять не лише вирішити кризу боєприпасів, а й вибудувати потужну систему оборонної логістики та виробництва — незалежну, надійну і конкурентну.
І проблема тут не лише у логістиці, а в системних проблемах, які потребують змін:
Що можна зробити у такій ситуації:
Хочу додати, що подібні зміни дозволять не лише вирішити кризу боєприпасів, а й вибудувати потужну систему оборонної логістики та виробництва — незалежну, надійну і конкурентну.