Як «Карпати» здобували першу домашню перемогу в сезоні. Блогерка «Трибуни» побувала на матчі та побачила це вживу.
Скажу чесно, ідея піти на гру в мене появилась десь за дві години до початку. До того я навіть не думала, бо від ранку у Львові стояла досить похмура погода й навіть обіцяли дощ. Але потім я раптово побачила пост в каналі «Карпат» про матч, а далі все як в тумані: дорога, каса й от, ми біля «України» з квитком у руках.
Першим квестом було знайти каси біля стадіону, адже вони, як виявилось були в нічим непримітній будці. Жіночка, яка продавала їх одразу попередила, що решти вона не має й деякі фанати збоку пробували найти вихід з ситуації, міняючи один в одного гроші. Мені давно подобалась ідея з цими паперовими квитками, адже залишається невеличкий спогад. І навіть якось шкода, що не завжди можна купити паперову версію.
Далі швидкий контроль: черг навіть не було. І це вразило мене, адже кілька турів назад люди стояли в довжелезній черзі, щоб потрапити на стадіон. Сьогодні обіцяли приблизно 2 тисячі фанатів, а квитків ще залишалось досить багато в продажі.
На стадіоні уже звично: першим ділом у фан-шоп «Карпат» по матчеву програмку, де зазвичай зібрана уся інформація про матч, склади обох команд. А сьогодні ще й були факти про гравця «Карпат» - Фабіано.
Спустившись на трибуни, певний час спостерігала як кайфує від атмосфери матчу клубний маскот «зелено-білих» Левчик. Він з радістю фотографувався з вболівальниками, махав діткам та просто танцював.
Втім, так і не втрималась, і підійшла зробити фото. Левчик виявився справжнім джентельменом: поцілував мені руку та зробив фото. Як каже один із фанатів: «вам можуть не подобатись «Карпати», але у вас просто нема шансу не любити Левчика». На хвилину й задумалась: чи багато наших клубів мають клубних маскотів? Згадався мені й Лелека з «Лівого Берега», й Хартік «Металіста 1925» і славетний поліський Вовк. Це ж дуже крута ідея для зближення фанатів з командою.
Далі на розминку вийшли голкіпери «Кривбасу», а серед них був Олександр Кемкін, який грав за криворіжців на правах оренди, хоча належав левам. Мені навіть стало цікаво як проявить себе воротар у принциповому матчі для нього проти рідної команди.
Поки гравці «Карпат» тренувались, замітила як Аріні Євдокименко для УПЛ.ТБ давав коментар інший воротар - Андрій Кліщук. А от Андрій навпаки, прийшов з «Кривбасу» в команду левів, проте поки не може закріпитись у складі.
Поспілкувавшись з журналістами, Кліщук поспішив до дружини, а на трибунах його перехопили декілька дітей, які просили про фото. Я вирішила теж не втрачати нагоду зробити фото, адже минулого сезону дуже детально слідкувала за його кар’єрою в складі криворіжців.
На вулиці досить похолодало й навіть почав падати легкий сніг з дощем. В силу погоди людей було відносно небагато (чого відносно? «Карпати» - той клуб який вміє збирати максимум фанатів, і для них цих 2 тисячі це мало). Трибуни повільно заповнювались, а також заповнювався й виїзний сектор «Кривбасу».
Команди вийшли під традиційну пісню левів «ще прийде час», а фанати підвелись з місць та заспівали її. На фан-секторі «Карпат» пролунали перші заряди в честь ЗСУ. Далі ініціативу взяли вболівальники червоно-білих, які намагались гнати команду до перемоги.
«Якщо Кема нині добре зіграє, то його зі Львову вже не випустять» - пожартували фанати кількома рядами вище. Мені й самій стало цікаво як зіграє Олександр Кемкін.
Довго гадати не прийшлось, адже уже на 16 хвилині Кемкін залишив поле через червону картку. А от фанати «Карпат» це сприйняли навіть надто добре. Вони усім стадіоном стали сканувати «Кема, молодець!». Хтось збоку почав жартувати: «Кемкін поміг чим зміг», «У Кеми серце просто далі карпатівське». Але і йшов з поля він під вигуки обидвох команд, бо вболівальники червоно-білих теж скандували «Кема!». Як висновок: «Кривбас» у меншості вже з 16 хвилини.
Кожен момент «Карпат» вболівальники сприймали надто до серця. Вони сьогодні були дуже заряджені: заводили публіку та скандували, підганяючи команду вперед. Позаду мене сидів настільки заряджений хлопець, що я тільки й переживала, щоб той не зірвав собі голос.
На перерву команди пішли з нулями на таблі, а далі була найромантичніша ситуація з усіх матчів. Спершу наче все було звичайно: журналістка «зелено-білих» Анна Задорожна оголосила про розіграш призу й назвала щасливчиків. Коли та пара вийшла на поле, то чоловік запропонував своїй дівчині вийти за нього заміж. На трибунах ця подія зірвала фурор: хтось кричав, щоб вона сказала йому так, а хтось уже вітав пару.
«Я так і не зрозумів, що вона йому відповіла» - звернувся до друга один із хлопців вище. «Та ж сказала, що згодна!» - відповів той з посмішкою на обличчі. Ця подія зворушила навіть чоловіків кількома рядами вище. Пара підійнялась на трибуни абсолютно щасливою, паралельно приймаючи вітання від фанатів.
На другий тайм команди вийшли знову під гімн клубу, а фанати розтягнули свої шарфики та почали сканувати «Карпати-Карпати». Коли на 47 хвилині м'яч опинився у воротах «Кривбасу» на стадіоні емоцій вирували шалені. Голом відзначився любимець львівської публіки Бруніньйо.
Окремо хочеться відзначити роботу, яку сьогодні проробив Пауло Вітор, або по-львівськи «Віктор Павлік». Досі не знаю чому придумали йому таку кличку серед фанатів левів. Також мене сьогодні приємно вразила гра Олексія Сича, адже я не думала, що він так швидко повернеться в свої кондиції та зможе грати на колишньому рівні. Впевнена, що скоро він знову матиме можливість повернутись у збірну України та нав'язати серйозну боротьбу.
Протягом передостанніх хвилин замітила, як лава запасних левів, а саме гравці, які розминались слідкували за грою. А особливо втягнутий був Микола Киричок, який дуже яскраво виражав емоції після невдалого проходу свого партнера по команді.
Коли міняли Ігора Краснопіра на Іґора Невеса, то трибунами роздалась хвиля вигуків на адресу «Ігоря», правда я так і не зрозуміла: вітали Невеса чи дякували Краснопіру. Другому ж відразу дали зелений плед, бо на вулиці було надто холодно. Таке відчуття, що на матчах скоро будуть лише дуже температуростійкі люди.
На протилежному секторі сидів Владислав Лупашко, який відбуває свій термін дискваліфікації. Він протягом гри кілька разів намагався висловити свою думку, а можливо навіть і підказував якісь тактичні ходи гравцям.
Матч так і завершився 1:0 на користь львів'ян. Фанати подякували гравцям за прагнення боротись до кінця, а гравці за безумовну підтримку та терпіння. У Львові сьогодні був справжній вечір свята, адже той славетний час перемоги таки прийшов.
