Замалюй гуашшю стіни, тріснуті Роз’яреним хлопом,
Вилий горе своє на колись
Незаймане сльозми письмо.
Уникай, і тихо колом бий каміння –
Згине норов!
Як супротиву немає,
Зіронька,
Залита полум’ям, згасає..
Падших янголів вогонь уже не тліє :
Холод ними й смуток володіє.
Скаже хтось, що мирний люд воліє
І зрівнятись із землею аж радіє.
Ми – безликі, не мерці.
Богом недолюблені ченці.
Анаре
Вилий горе своє на колись
Незаймане сльозми письмо.
Уникай, і тихо колом бий каміння –
Згине норов!
Як супротиву немає,
Зіронька,
Залита полум’ям, згасає..
Падших янголів вогонь уже не тліє :
Холод ними й смуток володіє.
Скаже хтось, що мирний люд воліє
І зрівнятись із землею аж радіє.
Ми – безликі, не мерці.
Богом недолюблені ченці.
Анаре