Життя стає страшнішим з кожним днем,
Надія, віра і любов зникають,
Красу й добро випалюють вогнем,
І кінець світу швидко наближають.
Ніде сховатися не зможеш ти
Від заздрощів, ненависті і болю,
Ми живемо на світі як кроти,
І проклинаємо свою нестерпну долю.
Так хочеться скоріш кудись втекти,
Щоб не вести років там підрахунків,
Туди, де можна душу вберегти,
Безлюдний острів – кращий із притулків.
І все не так, і мрії не збулись,
Ми скиглимо і виємо безсило,
І вороги ще не перевелись,
І нас життя нічому не навчило!
Надія, віра і любов зникають,
Красу й добро випалюють вогнем,
І кінець світу швидко наближають.
Ніде сховатися не зможеш ти
Від заздрощів, ненависті і болю,
Ми живемо на світі як кроти,
І проклинаємо свою нестерпну долю.
Так хочеться скоріш кудись втекти,
Щоб не вести років там підрахунків,
Туди, де можна душу вберегти,
Безлюдний острів – кращий із притулків.
І все не так, і мрії не збулись,
Ми скиглимо і виємо безсило,
І вороги ще не перевелись,
І нас життя нічому не навчило!
