RanGe_LoveR
Пользователь
Марсохід «К’юріосіті» знайшов найбільші з досі виявлених на планеті органічні сполуки з 10-12 атомами вуглецю. Їх виявили в зразку з кратера Ґейла та вважають похідними жирних кислот, які необхідні для побудови мембран живих організмів на Землі. Виявлення настільки великих органічних сполук свідчить про те, що хімічні реакції на Марсі були достатньо складними для того, щоб на планеті зрештою могло зародитися життя. Дослідження опублікували в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Які сполуки знайшов «К’юріосіті» та до чого тут жирні кислоти?
Хімічна лабораторія Sample Analysis at Mars (SAM) на борту марсохода «К’юріосіті» досліджувала зразки з кратера Ґейла в пошуках амінокислот, які є будівельними блоками білків. Утім внаслідок експерименту з нагріванням зразків з них виділилися не амінокислоти, а довголанцюгові органічні сполуки, звані алканами. Найбільшими з них виявилися декан (10 атомів вуглецю), ундекан (11 атомів) і додекан (12 атомів).
Джерелом цих алканів вважають жирні кислоти з 11-13 атомами вуглецю, які під час нагрівання втрачають один атом вуглецю у вигляді вуглекислого газу. Хоча органічні кислоти можуть утворюватися й без участі живих організмів, зокрема біля гідротермальних джерел, але зазвичай вони мають до 10 атомів вуглецю.
Також науковці зазначають, що в зразку могли бути й більші алкани, утім інструменти SAM не можуть їх зафіксувати. Тому дослідники чекають на місію, що доставить зразки марсіанського ґрунту на Землю, де їх можна буде дослідити ретельніше. Але виявлення слідів жирних кислот вселяє надію, що органічні сполуки та потенційні рештки живих організмів на Марсі могли зберегтися навіть попри суворі умови на планеті.
Які сполуки знайшов «К’юріосіті» та до чого тут жирні кислоти?
Хімічна лабораторія Sample Analysis at Mars (SAM) на борту марсохода «К’юріосіті» досліджувала зразки з кратера Ґейла в пошуках амінокислот, які є будівельними блоками білків. Утім внаслідок експерименту з нагріванням зразків з них виділилися не амінокислоти, а довголанцюгові органічні сполуки, звані алканами. Найбільшими з них виявилися декан (10 атомів вуглецю), ундекан (11 атомів) і додекан (12 атомів).
Джерелом цих алканів вважають жирні кислоти з 11-13 атомами вуглецю, які під час нагрівання втрачають один атом вуглецю у вигляді вуглекислого газу. Хоча органічні кислоти можуть утворюватися й без участі живих організмів, зокрема біля гідротермальних джерел, але зазвичай вони мають до 10 атомів вуглецю.
Також науковці зазначають, що в зразку могли бути й більші алкани, утім інструменти SAM не можуть їх зафіксувати. Тому дослідники чекають на місію, що доставить зразки марсіанського ґрунту на Землю, де їх можна буде дослідити ретельніше. Але виявлення слідів жирних кислот вселяє надію, що органічні сполуки та потенційні рештки живих організмів на Марсі могли зберегтися навіть попри суворі умови на планеті.
