RanGe_LoveR
Пользователь
Безбар’єрність – це коли кожен може знайти, зрозуміти й скористатися потрібною інформацією.
Щоб зробити комунікацію з містом зручнішою, в місті провели дослідження, яке охопило понад 4 500 мешканців столиці.
Половина опитаних (51%) – представники груп, які часто стикаються з бар’єрами: люди з інвалідністю, люди старшого віку, батьки маленьких дітей, ВПО.
70% респондентів отримують необхідну інформацію від міської влади, однак майже половина з них зізнаються – не завжди розуміють, як скористатися послугами.
Найпопулярніші джерела – мобільний застосунок Київ Цифровий (60,7%) та Telegram (49,1%).
Найвищу оцінку (3,39 із 5) отримала доступність для сприйняття – тобто читабельність, наявність озвучення чи перекладу жестовою мовою.
За словами заступниці голови КМДА Марини Хонди, результати опитування стануть основою для оновлення міської комунікаційної політики.
"Дослідження допомагають побачити, що за кожним бар’єром стоїть людська потреба – зрозуміти, почути, отримати підтримку. Саме тому важливо не просто збирати дані, а застосовувати їх для реальних змін: робити міські сервіси більш людиноцентричними, навчати, розширювати формати комунікації", – підкреслила вона.
На основі висновків дослідження КМДА планує:
вдосконалити стандарти інклюзивної комунікації;
збільшити кількість відео з субтитрами та перекладом жестовою мовою;
навчати працівників структурних підрозділів ефективній комунікації;
розширити програми навчання цифровим навичкам для людей старшого віку.
Дослідження реалізовано спільно з БФ "Рокада" за підтримки УВКБ ООН у межах Плану заходів із створення безбар’єрного простору в місті Києві, затвердженого мером Віталієм Кличком.
Щоб зробити комунікацію з містом зручнішою, в місті провели дослідження, яке охопило понад 4 500 мешканців столиці.
Половина опитаних (51%) – представники груп, які часто стикаються з бар’єрами: люди з інвалідністю, люди старшого віку, батьки маленьких дітей, ВПО.70% респондентів отримують необхідну інформацію від міської влади, однак майже половина з них зізнаються – не завжди розуміють, як скористатися послугами.Найпопулярніші джерела – мобільний застосунок Київ Цифровий (60,7%) та Telegram (49,1%).Найвищу оцінку (3,39 із 5) отримала доступність для сприйняття – тобто читабельність, наявність озвучення чи перекладу жестовою мовою.За словами заступниці голови КМДА Марини Хонди, результати опитування стануть основою для оновлення міської комунікаційної політики.
"Дослідження допомагають побачити, що за кожним бар’єром стоїть людська потреба – зрозуміти, почути, отримати підтримку. Саме тому важливо не просто збирати дані, а застосовувати їх для реальних змін: робити міські сервіси більш людиноцентричними, навчати, розширювати формати комунікації", – підкреслила вона.На основі висновків дослідження КМДА планує:
вдосконалити стандарти інклюзивної комунікації;збільшити кількість відео з субтитрами та перекладом жестовою мовою;навчати працівників структурних підрозділів ефективній комунікації;розширити програми навчання цифровим навичкам для людей старшого віку.Дослідження реалізовано спільно з БФ "Рокада" за підтримки УВКБ ООН у межах Плану заходів із створення безбар’єрного простору в місті Києві, затвердженого мером Віталієм Кличком.
