Моє рідне село.
Це було в
Животівці,де колись я росла,біля нашої хати горобина росла,а в вишневім садочку рясно вишні цвіли,де колись по травичці з братом бігали ми.
Як згадаю то плачу,бо дитинство не вернеш,о село моє рідне,ти приходь в мої сни ,розквітай, зеленій,прославляйся піснями і своїми синами, що забрала війна,хай не плачуть ні батько ні мати -що ж я можу іще побажати-
Україна живе і жила
Надія
Антонець. ( Непорада).
Надія. Антонець
Це було в
Животівці,де колись я росла,біля нашої хати горобина росла,а в вишневім садочку рясно вишні цвіли,де колись по травичці з братом бігали ми.
Як згадаю то плачу,бо дитинство не вернеш,о село моє рідне,ти приходь в мої сни ,розквітай, зеленій,прославляйся піснями і своїми синами, що забрала війна,хай не плачуть ні батько ні мати -що ж я можу іще побажати-
Україна живе і жила
Надія
Антонець. ( Непорада).
Надія. Антонець
