Музика – це шепіт без слів,
Розмова душі у хвилини нічні.
Вона, як дощ, що змиває сліди,
Як море, що кличе з далекої тиші.
Коли звуки злітають у простір,
Немов крила вітру, легкі і ніжні,
Відкривається серце у кожному жесті,
Як подих, що лине у висоту вічну.
Музика – це голос наших думок,
Що тихо вплітається в ритм серцебиття,
Вона у кожному з нас, мов вогонь,
Що в темряві палко тримає життя.
Це більше, ніж просто ноти на аркуші,
Це пам’ять, що мовчки біжить по струнах,
І ми в ній – і світло, і тінь, і дощ,
Музика – це мрія, в якій ми тонемо.
Розмова душі у хвилини нічні.
Вона, як дощ, що змиває сліди,
Як море, що кличе з далекої тиші.
Коли звуки злітають у простір,
Немов крила вітру, легкі і ніжні,
Відкривається серце у кожному жесті,
Як подих, що лине у висоту вічну.
Музика – це голос наших думок,
Що тихо вплітається в ритм серцебиття,
Вона у кожному з нас, мов вогонь,
Що в темряві палко тримає життя.
Це більше, ніж просто ноти на аркуші,
Це пам’ять, що мовчки біжить по струнах,
І ми в ній – і світло, і тінь, і дощ,
Музика – це мрія, в якій ми тонемо.
