RanGe_LoveR
Пользователь
Що для вас означає циклічність? Чи вірите ви взагалі в циклічність?
Я для себе давно усвідомив, що все у світі має властивість повторюватися або ж «переосмислюватися». Ця властивість притаманна як таким буденним речам, як мода чи смакові вподобання, так і більш значущим і глобальним явищам — економічним, політичним, релігійним і тим більше ідеологічним.
Ще з давніх часів люди розуміли, що все має одну властивість — початок і кінець. Так, саме одну властивість, адже одне не може існувати без іншого. Одним із найдавніших символів циклічності є Уроборос. Перші його зображення з’явилися в Давньому Єгипті, згодом цей символ став одним із ключових у Герметизмі та Алхімії, а в наші дні його назву можна почути навіть у контексті блокчейну Cardano, де використовується протокол Ouroboros.
У кожній культурі існує те чи інше згадування про циклічність, і залежно від культури кожен народ інтерпретував це поняття по-своєму. Проте сенс завжди залишався незмінним: ніщо не є вічним в одній формі, все змінюється й відроджується, і це природний порядок речей.
Цей приклад я вже згадував у попередньому блозі, який здебільшого був присвячений сріблу.
Інь і Ян — це ідеальний приклад циклічності та протилежностей. Це не просто гарний символ, а справжня ілюстрація того, як влаштований наш світ. Дві протилежні, але взаємопов’язані основи, що присутні в усьому що існує. Усе в цьому світі складається з Інь і Ян. Вони протилежні, але не можуть існувати одне без одного. У кожному є частка іншого, і все постійно змінюється — одна сила переходить у іншу.
Якщо ти, мій дорогий читачу, є прагматиком, що я в жодному разі не засуджую, і для тебе все вище сказане звучить як казка про Білосніжку, а таке поняття як герметизм для тебе не існує або ти просто віддаєш перевагу емпіричному методу дослідження, я наведу приклад, який буде близький кожному, хто безпосередньо пов’язаний із нашою спеціалізацією.
Можливо, ви вже здогадалися, про що піде мова, а можливо — й ні. Але цю логіку на прикладі руху ціни чудово описав Річард Д. Вайкофф. Почну з, на мою думку, найважливішого елементу методу Вайкоффа — Ринкового циклу. Саме Вайкофф першим припустив, що ринок має стадії, які в сукупності формують цикл.
Інший приклад — модель, яку найчастіше пов’язують із Майклом Гадсоном (ICT), а саме PO3 (Power of Three — «Сила трьох»). Ціна проходить через три стадії: акумуляцію, маніпуляцію та дистрибуцію. І незалежно від часових рамок, PO3 можна помітити на будь-якому таймфреймі. Це природний повторюваний процес, через який ціна проходить знову й знову — саме це і є циклом.
Синхронність (або синхроністичність, нім. Synchronizität) — термін, запроваджений швейцарським психологом і мислителем Карлом Густавом Юнгом в однойменній праці. Юнг протиставляє синхронність фундаментальному фізичному принципу причинності й описує її як постійно діючий у природі творчий принцип, що впорядковує події «нефізичним» (непричинним) способом — лише на підставі їхнього змісту.
Йдеться про теорію, яку запропонував Рей Даліо і назвав її “The Big Cycles” — «Великі цикли».
Щоб пояснити концепцію Даліо, я наведу приклади з історії. Спершу розповім, як падіння Голландської імперії призвело до зростання Британської імперії, а потім — як занепад Британської імперії спричинив піднесення США та долара. Також торкнуся майбутнього становлення Китайської імперії та юаня.
Як ми вже з вами з’ясували раніше, закон циклічності проявляється в кожному аспекті життя людини. Як і будь-який цикл, скажімо, цикл життя окремої особи, складається з етапів. Якщо взяти людину як приклад, то це:
1. Народження і період до 18 років під опікою батьків
2. Потім — вибір професії та просування кар’єрними сходами до 50–60 років
3. Пенсія і смерть
Цей приклад подано грубо, але його достатньо для розуміння логіки. За аналогічним принципом цілком логічно припустити, що для країн механізм схожий, і саме з певних етапів складається The Big Cycle.
Цю інфографіку можна коротко описати так:
Після створення нового зведення правил, що встановлює новий світовий порядок, зазвичай настає період миру та процвітання. З часом люди звикають до цього стану, все більше покладаються на подальше процвітання та активно беруть кредити, що зрештою призводить до утворення фінансової бульбашки.
Зі зростанням добробуту збільшується й розрив у рівні цього добробуту. Врешті-решт боргова бульбашка лопається, що веде до масового друку грошей, збільшення обсягів кредитування та зростання внутрішніх конфліктів, які згодом переростають у своєрідну революцію з метою перерозподілу багатства — мирну або насильницьку.
Як правило, у цей момент — наприкінці циклу — провідна імперія, яка перемогла у попередній економічній та геополітичній війні, втрачає свою перевагу перед конкуруючими державами. Ці суперники також процвітали під час зростання Гегемона, і через несприятливу економічну ситуацію та розбіжності між державами, як це часто буває, починається війна. У результаті тривалих економічних потрясінь — як на світовому, так і на внутрішньому рівнях — які набувають форми революцій і воєн, з’являються нові переможці й переможені.
Завершальним етапом циклу, який водночас започатковує новий, стає об’єднання переможців попереднього циклу з метою створення нових внутрішніх і глобальних порядків.
Так само як життєвий цикл людини повторюється за схожими принципами, світовий цикл держав неодноразово проявлявся протягом останніх 500 років.
Відповідна інфографіка ідеально ілюструє логіку цього принципу — починаючи Голландської імперії і донині. Вона демонструє, що зіткнення двох наддержав щоразу супроводжувалося глобальним військовим конфліктом.
Головне розуміти: ми з вами не намагаємось передбачити майбутнє — ми лише розглядаємо можливі перспективи, ґрунтуючись на статистичних даних і історичних фактах.
Рей Даліо виокремив 8 ключових показників сили. Їх насправді більше, але ми зосередимося саме на цих восьми: освіта, інновації та технології, конкурентоспроможність, збройні сили, торгівля, обсяг виробництва, фінансовий центр і резервний статус.
Усі ці показники взаємопов’язані й доповнюють один одного. Наприклад, без належного рівня освіти не може з’явитися інновацій, які забезпечують конкурентоспроможність, що, у свою чергу, сприяє розвитку армії, економіки і зрештою — набуттю статусу резервної валюти.
Тепер перейдемо до історичних прикладів — зараз я коротко спробую окреслити події останніх 500 років.
Амстердам перетворився на фінансовий центр світу, однак у XVIII столітті Британія посилилася і перевершила Голландію. Після Четвертої англо-голландської війни Нідерланди зазнали поразки й зазнали фінансового краху. Британія стала провідною світовою державою, остаточно закріпивши своє лідерство після перемоги над Наполеоном у 1815 році.
У період Другої промислової революції почали посилюватися США, Франція та Німеччина. Рівень життя зростав, але водночас зростала й соціальна нерівність. Британія втрачала свої переваги, а її державний борг збільшувався. До 1900 року США зрівнялися з Британією за потужністю. Напруга між державами призвела до Першої світової війни (1914–1918), а згодом — до пандемії "іспанки". Період 1914–1920 років став одним із найтрагічніших в історії людства.
Однак зростання боргів і нерівності призвело до Великої депресії 1929 року. У США та Великобританії збереглися демократії, а в Німеччині, Італії, Японії та Іспанії до влади прийшли авторитарні режими. З 1930-х років посилилася міжнародна напруженість, що призвело до Другої світової війни. Німеччина та Японія прагнули до експансії і кинули виклик Заходу. Перемогу забезпечили технологічні досягнення, зокрема ядерна зброя. Період 1930–1945 років став часом тяжких втрат і руйнувань.
Переможені країни отримали допомогу за планом Маршалла. Британська імперія почала втрачати вплив. Післявоєнні десятиліття були мирними та економічно успішними, але накопичення боргів призвело до інфляції та переходу до фіатних валют у 1971 році.
Наступили три боргові кризи (2000, 2008, 2020), що посилили нерівність та внутрішні конфлікти. СРСР розпався в 1991 році. Китай провів реформи і став глобальною економічною державою.
Після такого короткого історичного огляду, ми можемо зробити висновок, що всі три підйоми та спади слідували сценарію, викладеному вище.
Почнемо з освіти, і я наведу ряд факторів, чому нинішнє китайське покоління буде значно більш освіченим.
Перше і головне — китайська система освіти є централізованою, тобто Міністерство освіти Китаю визначає єдині стандарти та навчальні плани для всіх. У той час як США має децентралізовану систему освіти, де кожен штат і навіть кожен шкільний округ може встановлювати свої стандарти.
Що стосується ставлення до навчання, не дарма китайців вважають роботами в плані працездатності — це закладено на культурному рівні. З самого початку діти в суспільстві стикаються з величезним навчальним навантаженням, високою конкуренцією та тиском. Тому, якщо грубо сказати, для маленького китайця питання освіти — це буквально питання виживання та прийняття в суспільстві. У США ж, навпаки, акцент зміщений на активний розвиток особистості та індивідуальності, що робить систему навчання більш м’якою.
Фінальний етап освіти — це її доступність, а саме порівняння доступності освіти. Реальні цифри я наводити не буду, все це можна знайти в Інтернеті, але в середньому, якщо порівнювати топові університети Китаю та США, США в 8-15 разів дорожче, ніж Китай, це з урахуванням вартості проживання. Завдяки такій доступності в Китаї набагато вища конкурентоспроможність, що зі свого боку змушує студентів докладати більших зусиль для досягнення необхідних цілей. Таким чином, чисто систематично китайські університети випускають дійсно професіоналів у своїй спеціалізації.
Другий показник сили та ключовий, на мою думку, фактор, який у майбутньому переверне гру — це інновації та технології.
Зараз ми перебуваємо на тому етапі, коли Китай створює революційні технології у сфері зеленої енергетики, про що ми вже говорили в попередньому блозі, у сферах робототехніки та штучного інтелекту. Ви, ймовірно, думаєте, що США також не відстають у цьому, але це лише до певного часу, і ось чому. У вівторок, 8 квітня 2025 року, Трамп заявив, що планує активно переходити до використання такого викопного палива, як вугілля, і що в його планах стати лідером з видобутку вугілля, але під егідою того, що все буде відбуватися з урахуванням найвищих заходів безпеки для навколишнього середовища. В той час як сьогодні Китай є лідером за запасами та видобутком вугілля, він навпаки до середини 2030 року планує значну частину своєї енергетичної залежності перевести на екологічно чисте паливо. Саме це і є той переломний момент, коли енергія стане дешевою та доступною для всіх завдяки інвестиціям Китаю в розвиток екологічного палива.
Наступний показник — конкурентоспроможність, який, власне, й проявиться через інноваційний розвиток і приверне величезні інвестиції в Китай, що зі свого боку позначиться на збройних силах і прориві у способах ведення війни з боку Китаю. Якраз напруга навколо Тайваню загострюється з кожним роком, і це лише питання часу, коли почнеться істинна ескалація конфлікту, за підсумками якого і буде визначено новий світовий порядок.
Я для себе давно усвідомив, що все у світі має властивість повторюватися або ж «переосмислюватися». Ця властивість притаманна як таким буденним речам, як мода чи смакові вподобання, так і більш значущим і глобальним явищам — економічним, політичним, релігійним і тим більше ідеологічним.
Ще з давніх часів люди розуміли, що все має одну властивість — початок і кінець. Так, саме одну властивість, адже одне не може існувати без іншого. Одним із найдавніших символів циклічності є Уроборос. Перші його зображення з’явилися в Давньому Єгипті, згодом цей символ став одним із ключових у Герметизмі та Алхімії, а в наші дні його назву можна почути навіть у контексті блокчейну Cardano, де використовується протокол Ouroboros.
У кожній культурі існує те чи інше згадування про циклічність, і залежно від культури кожен народ інтерпретував це поняття по-своєму. Проте сенс завжди залишався незмінним: ніщо не є вічним в одній формі, все змінюється й відроджується, і це природний порядок речей.
Цей приклад я вже згадував у попередньому блозі, який здебільшого був присвячений сріблу.
Інь і Ян — це ідеальний приклад циклічності та протилежностей. Це не просто гарний символ, а справжня ілюстрація того, як влаштований наш світ. Дві протилежні, але взаємопов’язані основи, що присутні в усьому що існує. Усе в цьому світі складається з Інь і Ян. Вони протилежні, але не можуть існувати одне без одного. У кожному є частка іншого, і все постійно змінюється — одна сила переходить у іншу.
Якщо ти, мій дорогий читачу, є прагматиком, що я в жодному разі не засуджую, і для тебе все вище сказане звучить як казка про Білосніжку, а таке поняття як герметизм для тебе не існує або ти просто віддаєш перевагу емпіричному методу дослідження, я наведу приклад, який буде близький кожному, хто безпосередньо пов’язаний із нашою спеціалізацією.
Можливо, ви вже здогадалися, про що піде мова, а можливо — й ні. Але цю логіку на прикладі руху ціни чудово описав Річард Д. Вайкофф. Почну з, на мою думку, найважливішого елементу методу Вайкоффа — Ринкового циклу. Саме Вайкофф першим припустив, що ринок має стадії, які в сукупності формують цикл.
Інший приклад — модель, яку найчастіше пов’язують із Майклом Гадсоном (ICT), а саме PO3 (Power of Three — «Сила трьох»). Ціна проходить через три стадії: акумуляцію, маніпуляцію та дистрибуцію. І незалежно від часових рамок, PO3 можна помітити на будь-якому таймфреймі. Це природний повторюваний процес, через який ціна проходить знову й знову — саме це і є циклом.
Синхронність (або синхроністичність, нім. Synchronizität) — термін, запроваджений швейцарським психологом і мислителем Карлом Густавом Юнгом в однойменній праці. Юнг протиставляє синхронність фундаментальному фізичному принципу причинності й описує її як постійно діючий у природі творчий принцип, що впорядковує події «нефізичним» (непричинним) способом — лише на підставі їхнього змісту.
Йдеться про теорію, яку запропонував Рей Даліо і назвав її “The Big Cycles” — «Великі цикли».
Щоб пояснити концепцію Даліо, я наведу приклади з історії. Спершу розповім, як падіння Голландської імперії призвело до зростання Британської імперії, а потім — як занепад Британської імперії спричинив піднесення США та долара. Також торкнуся майбутнього становлення Китайської імперії та юаня.
Як ми вже з вами з’ясували раніше, закон циклічності проявляється в кожному аспекті життя людини. Як і будь-який цикл, скажімо, цикл життя окремої особи, складається з етапів. Якщо взяти людину як приклад, то це:
1. Народження і період до 18 років під опікою батьків
2. Потім — вибір професії та просування кар’єрними сходами до 50–60 років
3. Пенсія і смерть
Цей приклад подано грубо, але його достатньо для розуміння логіки. За аналогічним принципом цілком логічно припустити, що для країн механізм схожий, і саме з певних етапів складається The Big Cycle.
Цю інфографіку можна коротко описати так:
Після створення нового зведення правил, що встановлює новий світовий порядок, зазвичай настає період миру та процвітання. З часом люди звикають до цього стану, все більше покладаються на подальше процвітання та активно беруть кредити, що зрештою призводить до утворення фінансової бульбашки.
Зі зростанням добробуту збільшується й розрив у рівні цього добробуту. Врешті-решт боргова бульбашка лопається, що веде до масового друку грошей, збільшення обсягів кредитування та зростання внутрішніх конфліктів, які згодом переростають у своєрідну революцію з метою перерозподілу багатства — мирну або насильницьку.
Як правило, у цей момент — наприкінці циклу — провідна імперія, яка перемогла у попередній економічній та геополітичній війні, втрачає свою перевагу перед конкуруючими державами. Ці суперники також процвітали під час зростання Гегемона, і через несприятливу економічну ситуацію та розбіжності між державами, як це часто буває, починається війна. У результаті тривалих економічних потрясінь — як на світовому, так і на внутрішньому рівнях — які набувають форми революцій і воєн, з’являються нові переможці й переможені.
Завершальним етапом циклу, який водночас започатковує новий, стає об’єднання переможців попереднього циклу з метою створення нових внутрішніх і глобальних порядків.
Так само як життєвий цикл людини повторюється за схожими принципами, світовий цикл держав неодноразово проявлявся протягом останніх 500 років.
Відповідна інфографіка ідеально ілюструє логіку цього принципу — починаючи Голландської імперії і донині. Вона демонструє, що зіткнення двох наддержав щоразу супроводжувалося глобальним військовим конфліктом.
Головне розуміти: ми з вами не намагаємось передбачити майбутнє — ми лише розглядаємо можливі перспективи, ґрунтуючись на статистичних даних і історичних фактах.
Рей Даліо виокремив 8 ключових показників сили. Їх насправді більше, але ми зосередимося саме на цих восьми: освіта, інновації та технології, конкурентоспроможність, збройні сили, торгівля, обсяг виробництва, фінансовий центр і резервний статус.
Усі ці показники взаємопов’язані й доповнюють один одного. Наприклад, без належного рівня освіти не може з’явитися інновацій, які забезпечують конкурентоспроможність, що, у свою чергу, сприяє розвитку армії, економіки і зрештою — набуттю статусу резервної валюти.
Тепер перейдемо до історичних прикладів — зараз я коротко спробую окреслити події останніх 500 років.
Злет і занепад Голландської імперії
У період з 1500 по 1600 роки провідною державою Заходу була Іспанія, а наймогутнішою країною Сходу — Китай під владою династії Мін. Іспанія збагатилася завдяки завоюванням і золоту, однак наприкінці XVI століття посилилася Голландія, яка здобула незалежність у 1581 році. У XVII столітті настав Золотий вік Нідерландів: голландці винайшли капіталізм, створили першу публічну компанію та фондову біржу, а гульден став світовою резервною валютою.Амстердам перетворився на фінансовий центр світу, однак у XVIII столітті Британія посилилася і перевершила Голландію. Після Четвертої англо-голландської війни Нідерланди зазнали поразки й зазнали фінансового краху. Британія стала провідною світовою державою, остаточно закріпивши своє лідерство після перемоги над Наполеоном у 1815 році.
Злет і занепад Британської імперії
Після перемоги в наполеонівських війнах провідні держави на Віденському конгресі встановили новий світовий порядок, що поклав початок "імперській епосі" Великобританії. Упродовж наступного століття Британія домінувала у світі, а фунт стерлінгів став головною міжнародною валютою. Завдяки капіталізму, технологічному прогресу та сильному флоту Британія будувала імперію, розпочалась промислова революція, а Лондон став фінансовим центром світу.У період Другої промислової революції почали посилюватися США, Франція та Німеччина. Рівень життя зростав, але водночас зростала й соціальна нерівність. Британія втрачала свої переваги, а її державний борг збільшувався. До 1900 року США зрівнялися з Британією за потужністю. Напруга між державами призвела до Першої світової війни (1914–1918), а згодом — до пандемії "іспанки". Період 1914–1920 років став одним із найтрагічніших в історії людства.
Злет США після Першої світової війни
Після Першої світової війни переможці підписали Версальський договір, наклавши на програвших територіальні втрати та борги. США запропонували ідею Ліги Націй, але обрали ізоляціонізм. Німеччина пережила гіперінфляцію, але відновилася. У 1920-ті роки відбувся економічний підйом, і Нью-Йорк став новим фінансовим центром.Однак зростання боргів і нерівності призвело до Великої депресії 1929 року. У США та Великобританії збереглися демократії, а в Німеччині, Італії, Японії та Іспанії до влади прийшли авторитарні режими. З 1930-х років посилилася міжнародна напруженість, що призвело до Другої світової війни. Німеччина та Японія прагнули до експансії і кинули виклик Заходу. Перемогу забезпечили технологічні досягнення, зокрема ядерна зброя. Період 1930–1945 років став часом тяжких втрат і руйнувань.
Злет США після Другої світової війни
Після Другої світової війни США, Великобританія та СРСР встановили новий світовий порядок, розділивши світ на капіталістичний і комуністичний блоки. Німеччина була поділена, Японія потрапила під контроль США, а в Китаї почалася громадянська війна. США зайняли провідну роль і створили доларо-золоту валютну систему, підтримувану економічною могутністю та золотими резервами.Переможені країни отримали допомогу за планом Маршалла. Британська імперія почала втрачати вплив. Післявоєнні десятиліття були мирними та економічно успішними, але накопичення боргів призвело до інфляції та переходу до фіатних валют у 1971 році.
Наступили три боргові кризи (2000, 2008, 2020), що посилили нерівність та внутрішні конфлікти. СРСР розпався в 1991 році. Китай провів реформи і став глобальною економічною державою.
Після такого короткого історичного огляду, ми можемо зробити висновок, що всі три підйоми та спади слідували сценарію, викладеному вище.
США та Китай
Тепер я пропоную вам згадати 8 показників сили, щоб припустити, на якому етапі Великого циклу Даліо ми зараз знаходимося.Почнемо з освіти, і я наведу ряд факторів, чому нинішнє китайське покоління буде значно більш освіченим.
Перше і головне — китайська система освіти є централізованою, тобто Міністерство освіти Китаю визначає єдині стандарти та навчальні плани для всіх. У той час як США має децентралізовану систему освіти, де кожен штат і навіть кожен шкільний округ може встановлювати свої стандарти.
Що стосується ставлення до навчання, не дарма китайців вважають роботами в плані працездатності — це закладено на культурному рівні. З самого початку діти в суспільстві стикаються з величезним навчальним навантаженням, високою конкуренцією та тиском. Тому, якщо грубо сказати, для маленького китайця питання освіти — це буквально питання виживання та прийняття в суспільстві. У США ж, навпаки, акцент зміщений на активний розвиток особистості та індивідуальності, що робить систему навчання більш м’якою.
Фінальний етап освіти — це її доступність, а саме порівняння доступності освіти. Реальні цифри я наводити не буду, все це можна знайти в Інтернеті, але в середньому, якщо порівнювати топові університети Китаю та США, США в 8-15 разів дорожче, ніж Китай, це з урахуванням вартості проживання. Завдяки такій доступності в Китаї набагато вища конкурентоспроможність, що зі свого боку змушує студентів докладати більших зусиль для досягнення необхідних цілей. Таким чином, чисто систематично китайські університети випускають дійсно професіоналів у своїй спеціалізації.
Другий показник сили та ключовий, на мою думку, фактор, який у майбутньому переверне гру — це інновації та технології.
Зараз ми перебуваємо на тому етапі, коли Китай створює революційні технології у сфері зеленої енергетики, про що ми вже говорили в попередньому блозі, у сферах робототехніки та штучного інтелекту. Ви, ймовірно, думаєте, що США також не відстають у цьому, але це лише до певного часу, і ось чому. У вівторок, 8 квітня 2025 року, Трамп заявив, що планує активно переходити до використання такого викопного палива, як вугілля, і що в його планах стати лідером з видобутку вугілля, але під егідою того, що все буде відбуватися з урахуванням найвищих заходів безпеки для навколишнього середовища. В той час як сьогодні Китай є лідером за запасами та видобутком вугілля, він навпаки до середини 2030 року планує значну частину своєї енергетичної залежності перевести на екологічно чисте паливо. Саме це і є той переломний момент, коли енергія стане дешевою та доступною для всіх завдяки інвестиціям Китаю в розвиток екологічного палива.
Наступний показник — конкурентоспроможність, який, власне, й проявиться через інноваційний розвиток і приверне величезні інвестиції в Китай, що зі свого боку позначиться на збройних силах і прориві у способах ведення війни з боку Китаю. Якраз напруга навколо Тайваню загострюється з кожним роком, і це лише питання часу, коли почнеться істинна ескалація конфлікту, за підсумками якого і буде визначено новий світовий порядок.
