Неба світанкового палітра,
На отавах – росяні разки…
Серпень щоки притуля до літа,
Вигріва на сонечку боки.
Дихае спокійно річка просинню.
Тиша у садах стоїть на чатах.
Так повільно серпень йде до осені,
Так не хоче з літом розлучатись.
Відшуміли і громи, і зливи,
Жнивних днів напруга нелегка.
Літо моє, добре і щасливе,
Не тікай од мене, не тікай!
Автор: Віктор Геращенко
На отавах – росяні разки…
Серпень щоки притуля до літа,
Вигріва на сонечку боки.
Дихае спокійно річка просинню.
Тиша у садах стоїть на чатах.
Так повільно серпень йде до осені,
Так не хоче з літом розлучатись.
Відшуміли і громи, і зливи,
Жнивних днів напруга нелегка.
Літо моє, добре і щасливе,
Не тікай од мене, не тікай!
Автор: Віктор Геращенко
