Нервова анорексія: що вам потрібно знати про це захворювання

[Venya22]

Нервова анорексія — це серйозне психічне захворювання, яке може торкнутися будь-кого, незалежно від віку, статі чи соціального статусу. Воно вражає не лише тіло, а й розум — змінює сприйняття себе, харчування та реальності.
Хоча багато хто асоціює анорексію винятково з молодими жінками, насправді цей розлад дедалі частіше діагностують у чоловіків, трансгендерних людей, а також у дорослих жінок. Важливо розуміти, що анорексія — це не про «моду бути худою», а про глибоку психологічну боротьбу, про це розповіло видання Medical News Today.

Що таке нервова анорексія​

Нервова анорексія — це один із найнебезпечніших типів розладів харчової поведінки (РХП). Людина з цим розладом свідомо обмежує себе в їжі, навіть коли її вага критично низька. Основні риси:

• інтенсивний страх набрати вагу;
• спотворене сприйняття свого тіла;
• жорсткий контроль над харчуванням і фізичними навантаженнями.

Цей стан не можна звести до простого небажання їсти. Це хвороба, яка має психологічне, фізіологічне та емоційне підґрунтя. Хоча захворювання найчастіше починається у підлітковому чи юнацькому віці, сьогодні лікарі все частіше ставлять цей діагноз і дорослим жінкам.

Симптоми​

Анорексія не завжди виглядає так, як на фотографіях в інтернеті. Існує навіть поняття атипової анорексії — коли людина має нормальний ІМТ, але демонструє всі психологічні симптоми.

Основні фізичні симптоми:

• різка втрата ваги чи втрата м’язової маси;
• втома, зниження тиску, запаморочення;
• зниження температури тіла, холодні руки та ноги;
• порушення менструального циклу;
• суха шкіра, випадіння волосся;
• запор, болі у животі, здуття;
• порушення серцевого ритму.

Поведінкові ознаки:

• нав’язлива увага до їжі, калорій, фігури;
• надмірні фізичні навантаження;
• уникнення приймання їжі;
• підрахунок калорій до одержимості;
• приготування їжі для інших без споживання її самою;
• замкнутість, депресивний стан.

Психологічне підґрунтя​

Причини анорексії багатофакторні. До них належать:

• генетична схильність — якщо у родині були випадки РХП або депресії;
• соціальний тиск — ідеалізація худорлявості у ЗМІ та соцмережах;
• травматичний досвід — сексуальне насильство, булінг через зовнішність;
• перфекціонізм, нав’язлива потреба контролювати кожен аспект життя;
• низька самооцінка, тривожність, депресія.

Діагностика​

Діагностика анорексії включає як фізичний огляд, так і психологічну оцінку.

Лікар може призначити:

• аналізи крові, сечі;
• ЕКГ;
• КТ або МРТ, щоб оцінити стан органів;
• тести на щільність кісток;
• опитування на психічний стан і звички харчування.

Чим раніше буде встановлений діагноз — тим вищі шанси на повне одужання.

Анорексія чи булімія: у чому різниця​

Обидва стани є розладами харчової поведінки, але мають ключові відмінності:

• анорексія — це суворе обмеження калорій та часто відмова від їжі;
• булімія — переїдання з подальшим очищенням (викликання блювоти, проносні, голодування).

У деяких людей можливе поєднання симптомів — наприклад, анорексія з очищувальними епізодами.

Як лікується анорексія​

Лікування завжди комплексне і його має проводити мультидисциплінарна команда:

• психотерапевт (особливо спеціаліст із КПТ або терапії розладів харчової поведінки);
• лікар-дієтолог, який допоможе безпечно відновити харчування;
• психіатр, якщо потрібні ліки проти депресії чи тривоги.

За потреби може бути приписана госпіталізація, особливо якщо є:

• небезпечно низький ІМТ;
• загроза життю;
• самогубні думки;
• повна відмова від їжі.

Лікування анорексії — це тривалий процес, який може тривати місяці чи роки. Часто спостерігаються рецидиви, особливо у перші два роки. Тому підтримка сім’ї, друзів і терапевтичного середовища — критично важлива.

Ускладнення​

Наслідки анорексії торкаються всіх систем організму:

• зупинка серця;
• ниркова недостатність;
• остеопороз (ламкість кісток);
• порушення репродуктивної функції;
• анемія, інфекції;
• підвищений ризик самогубства.

Це найсмертоносніший психічний розлад — саме тому не варто зволікати з лікуванням.

Чи можлива профілактика​

Немає гарантованого способу повністю запобігти анорексії. Але ви можете:

• розмовляти з підлітками про тіло та адекватне харчування;
• критикувати культуру дієт, пропагувати інтуїтивне харчування;
• заохочувати самоприйняття, незалежно від ваги чи форми;
• створити простір для безпечної розмови про емоції у родині.

Допомога​

Правильна допомога може змінити ваше життя та навіть врятувати його. В Україні ви можете звертатися до:

• психіатрів і психотерапевтів, які спеціалізуються на РХП;
• спеціалізованих центрів;
• міжнародних онлайн-платформ з підтримкою українською мовою.

Якщо ви чи ваша близька людина демонструє ознаки анорексії — не чекайте, доки стане гірше. Звертайтесь по допомогу вже зараз. Пам’ятайте: анорексія — це не вибір, але лікування можливе. І кожен заслуговує на одужання та повноцінне життя.

 

[ewqoifh]

анорексия выглядит стремно

 

[kiharu]

Своєчасна підтримка допомагає

 

[germankhristina]

Нервова анорексія — це серйозне психічне захворювання, яке може торкнутися будь-кого, незалежно від віку, статі чи соціального статусу. Воно вражає не лише тіло, а й розум — змінює сприйняття себе, харчування та реальності.
Хоча багато хто асоціює анорексію винятково з молодими жінками, насправді цей розлад дедалі частіше діагностують у чоловіків, трансгендерних людей, а також у дорослих жінок. Важливо розуміти, що анорексія — це не про «моду бути худою», а про глибоку психологічну боротьбу, про це розповіло видання Medical News Today.

Що таке нервова анорексія​

Нервова анорексія — це один із найнебезпечніших типів розладів харчової поведінки (РХП). Людина з цим розладом свідомо обмежує себе в їжі, навіть коли її вага критично низька. Основні риси:

• інтенсивний страх набрати вагу;
• спотворене сприйняття свого тіла;
• жорсткий контроль над харчуванням і фізичними навантаженнями.

Цей стан не можна звести до простого небажання їсти. Це хвороба, яка має психологічне, фізіологічне та емоційне підґрунтя. Хоча захворювання найчастіше починається у підлітковому чи юнацькому віці, сьогодні лікарі все частіше ставлять цей діагноз і дорослим жінкам.

Симптоми​

Анорексія не завжди виглядає так, як на фотографіях в інтернеті. Існує навіть поняття атипової анорексії — коли людина має нормальний ІМТ, але демонструє всі психологічні симптоми.

Основні фізичні симптоми:

• різка втрата ваги чи втрата м’язової маси;
• втома, зниження тиску, запаморочення;
• зниження температури тіла, холодні руки та ноги;
• порушення менструального циклу;
• суха шкіра, випадіння волосся;
• запор, болі у животі, здуття;
• порушення серцевого ритму.

Поведінкові ознаки:

• нав’язлива увага до їжі, калорій, фігури;
• надмірні фізичні навантаження;
• уникнення приймання їжі;
• підрахунок калорій до одержимості;
• приготування їжі для інших без споживання її самою;
• замкнутість, депресивний стан.

Психологічне підґрунтя​

Причини анорексії багатофакторні. До них належать:

• генетична схильність — якщо у родині були випадки РХП або депресії;
• соціальний тиск — ідеалізація худорлявості у ЗМІ та соцмережах;
• травматичний досвід — сексуальне насильство, булінг через зовнішність;
• перфекціонізм, нав’язлива потреба контролювати кожен аспект життя;
• низька самооцінка, тривожність, депресія.

Діагностика​

Діагностика анорексії включає як фізичний огляд, так і психологічну оцінку.

Лікар може призначити:

• аналізи крові, сечі;
• ЕКГ;
• КТ або МРТ, щоб оцінити стан органів;
• тести на щільність кісток;
• опитування на психічний стан і звички харчування.

Чим раніше буде встановлений діагноз — тим вищі шанси на повне одужання.

Анорексія чи булімія: у чому різниця​

Обидва стани є розладами харчової поведінки, але мають ключові відмінності:

• анорексія — це суворе обмеження калорій та часто відмова від їжі;
• булімія — переїдання з подальшим очищенням (викликання блювоти, проносні, голодування).

У деяких людей можливе поєднання симптомів — наприклад, анорексія з очищувальними епізодами.

Як лікується анорексія​

Лікування завжди комплексне і його має проводити мультидисциплінарна команда:

• психотерапевт (особливо спеціаліст із КПТ або терапії розладів харчової поведінки);
• лікар-дієтолог, який допоможе безпечно відновити харчування;
• психіатр, якщо потрібні ліки проти депресії чи тривоги.

За потреби може бути приписана госпіталізація, особливо якщо є:

• небезпечно низький ІМТ;
• загроза життю;
• самогубні думки;
• повна відмова від їжі.

Лікування анорексії — це тривалий процес, який може тривати місяці чи роки. Часто спостерігаються рецидиви, особливо у перші два роки. Тому підтримка сім’ї, друзів і терапевтичного середовища — критично важлива.

Ускладнення​

Наслідки анорексії торкаються всіх систем організму:

• зупинка серця;
• ниркова недостатність;
• остеопороз (ламкість кісток);
• порушення репродуктивної функції;
• анемія, інфекції;
• підвищений ризик самогубства.

Це найсмертоносніший психічний розлад — саме тому не варто зволікати з лікуванням.

Чи можлива профілактика​

Немає гарантованого способу повністю запобігти анорексії. Але ви можете:

• розмовляти з підлітками про тіло та адекватне харчування;
• критикувати культуру дієт, пропагувати інтуїтивне харчування;
• заохочувати самоприйняття, незалежно від ваги чи форми;
• створити простір для безпечної розмови про емоції у родині.

Допомога​

Правильна допомога може змінити ваше життя та навіть врятувати його. В Україні ви можете звертатися до:

• психіатрів і психотерапевтів, які спеціалізуються на РХП;
• спеціалізованих центрів;
• міжнародних онлайн-платформ з підтримкою українською мовою.

Якщо ви чи ваша близька людина демонструє ознаки анорексії — не чекайте, доки стане гірше. Звертайтесь по допомогу вже зараз. Пам’ятайте: анорексія — це не вибір, але лікування можливе. І кожен заслуговує на одужання та повноцінне життя.

Згодна тільки психіатр тут щможе зарадити, бо навіть вмовляння рідних не допомагає щоб людина поїла

 

[vladmarkan]

Анорексия это ужасно если честно

 

[lazarrr]

Анорексия это ужасно если честно

со стороны особенно это ужасно канеш