Притрушу свої спогади пилом,
Запишу у нотатник згадки.
Це і буде моя рефлексія –
заримовані загадки.
Вір-шо-те-ра-пі-я.
Хтось колись прочитає нишком,
І, можливо, розплачеться стиха,
Чи усміхнеться, гортаючи свайпом
У смартфоні нотатки чорно-білі.
Ри-мо-мрі-я.
А коли прийде час, розфарбую
У кольори жовто-сині,
Складу пазл із забутих малюнків,
В пам’яті відновлю надії.
Запишу у нотатник згадки.
Це і буде моя рефлексія –
заримовані загадки.
Вір-шо-те-ра-пі-я.
Хтось колись прочитає нишком,
І, можливо, розплачеться стиха,
Чи усміхнеться, гортаючи свайпом
У смартфоні нотатки чорно-білі.
Ри-мо-мрі-я.
А коли прийде час, розфарбую
У кольори жовто-сині,
Складу пазл із забутих малюнків,
В пам’яті відновлю надії.