Якось до мене з вулиці причалапав кіт:
білі вуха, запах асфальту, ранка на спині.
І я подумала: нехай залишається.
І була мисочка, і консерви, і трохи подерті штори.
Добре жити з котом.
А якось мені принесли фіалку:
трохи землі, колір неба і листя тендітне.
І я подумала: нехай залишається.
І були вазони, і підливання щотижня, і зелено стало.
Добре жити з фіалкою.
А ще я знайшла стареньку гітару:
кілька порваних струн, смайлик на деці, присохла фарба.
І я подумала: нехай залишається.
І була музика, багато музики, і скарги сусідів.
Добре жити з гітарою.
А якось ти подзвонив у двері:
карі очі, міцні сухожилля, запах травня.
І я подумала: нехай залишається.
І були млинці, і чорні шкарпетки, дві щітки у ванні
Добре жити з котом, фіалкою, гітарою і тобою.
білі вуха, запах асфальту, ранка на спині.
І я подумала: нехай залишається.
І була мисочка, і консерви, і трохи подерті штори.
Добре жити з котом.
А якось мені принесли фіалку:
трохи землі, колір неба і листя тендітне.
І я подумала: нехай залишається.
І були вазони, і підливання щотижня, і зелено стало.
Добре жити з фіалкою.
А ще я знайшла стареньку гітару:
кілька порваних струн, смайлик на деці, присохла фарба.
І я подумала: нехай залишається.
І була музика, багато музики, і скарги сусідів.
Добре жити з гітарою.
А якось ти подзвонив у двері:
карі очі, міцні сухожилля, запах травня.
І я подумала: нехай залишається.
І були млинці, і чорні шкарпетки, дві щітки у ванні
Добре жити з котом, фіалкою, гітарою і тобою.
