Обрій тане за хмарами чорними,
Уляглась на спочинок дорога,
І заснуло вже сонце стомлене
Сивим соняхом біля порога.
У кімнату заходить вечір.
Без запрошення та без стуку.
І кладе він мені на плечі
Пропотілі, натруджені руки.
Автор: Микола Станович
Уляглась на спочинок дорога,
І заснуло вже сонце стомлене
Сивим соняхом біля порога.
У кімнату заходить вечір.
Без запрошення та без стуку.
І кладе він мені на плечі
Пропотілі, натруджені руки.
Автор: Микола Станович