RanGe_LoveR
Пользователь
Команда «Море Людей» створила свій перший друкований журнал. Ми довго були лише в онлайні, але історії, які створювалися разом із вами, заслуговують жити довше. Це — пам’ять, яка залишиться.
На 130 сторінках зібрані історії героїв, які захищають місто, великі фоторепортажі, есе про Одесу на межі та інтерв’ю з тими, хто змінює український Південь. Це результат двох років роботи команди, яка попри виклики війни змогла створити видання, що документує сьогодення й допомагає формувати майбутнє.
«Я вірю, що цей журнал стане не лише свідченням часу, а й знаком того, що Одеса має інший голос — український, сильний, сучасний. Для мене друкований формат важливий ще й тому, що він залишиться для наступних поколінь. Це пам’ять, яку можна передати далі. Ми з командою два роки виборювали довіру, будували медіа у час війни і відчували відповідальність перед нашими героями та читачами. “Море Людей” доводить, що незалежна журналістика може змінювати настрій міста й формувати його майбутнє», — каже засновниця і СЕО «Море Людей» Вероніка Полякова.
Кожен матеріал у журналі — це частина великої мозаїки сучасної Одеси. Ми прагнули зберегти атмосферу часу та показати, як люди змінюють своє місто і країну на краще. Це видання — про цінності команди «Море Людей».
«Перший журнал — це квінтесенція досвіду нашої команди у твердому вигляді. Ми зібрали одні з найкращих та найважливіших матеріалів під однією обкладинкою. Нашою метою було не лише реалізація “Море Людей” ще й як друкованого видання, а створення продукту, який залишиться в історії незалежної локальної журналістики», — каже COO і співавтор журналу Ігор Філіппов.
На 130 сторінках зібрані історії героїв, які захищають місто, великі фоторепортажі, есе про Одесу на межі та інтерв’ю з тими, хто змінює український Південь. Це результат двох років роботи команди, яка попри виклики війни змогла створити видання, що документує сьогодення й допомагає формувати майбутнє.
«Я вірю, що цей журнал стане не лише свідченням часу, а й знаком того, що Одеса має інший голос — український, сильний, сучасний. Для мене друкований формат важливий ще й тому, що він залишиться для наступних поколінь. Це пам’ять, яку можна передати далі. Ми з командою два роки виборювали довіру, будували медіа у час війни і відчували відповідальність перед нашими героями та читачами. “Море Людей” доводить, що незалежна журналістика може змінювати настрій міста й формувати його майбутнє», — каже засновниця і СЕО «Море Людей» Вероніка Полякова.
Кожен матеріал у журналі — це частина великої мозаїки сучасної Одеси. Ми прагнули зберегти атмосферу часу та показати, як люди змінюють своє місто і країну на краще. Це видання — про цінності команди «Море Людей».
«Перший журнал — це квінтесенція досвіду нашої команди у твердому вигляді. Ми зібрали одні з найкращих та найважливіших матеріалів під однією обкладинкою. Нашою метою було не лише реалізація “Море Людей” ще й як друкованого видання, а створення продукту, який залишиться в історії незалежної локальної журналістики», — каже COO і співавтор журналу Ігор Філіппов.