RanGe_LoveR
Пользователь
Кожного дня ми стикаємось із вибором. Наприклад встати раніше, щоб скласти торговий план, чи присвятити цей час родині або прогулянці з собакою. Подібні рішення — від найменших до доленосних, охоплюються поняттям альтернативних витрат (opportunity costs), і саме їм я хочу присвятити цю статтю.
Гадаю, найкраще почати цю статтю з цитати відомого американського фізика Річарда Фейнмана:
“Все в житті має свою ціну, і альтернативна вартість — це те, що ви втрачаєте, коли робите вибір”.
Звучить вже цікаво, адже якщо подумати, кожне прийняте нами рішення вимагає жертвування іншими речами, часом або в гіршому випадку здоров’ям, проте перед повним розкриттям даної теми давайте спочатку познайомимося детальніше з суттю opportunity costs.
Як виглядають альтернативні витрати?
З терміном альтернативних витрат (або ж альтернативної вартості) я познайомився якраз у Віденському економічному університеті під час вивчення класичних економічних теорій. Це й не дивно, адже корені даної філософської теми знаходяться у творах Адама Сміта та Давида Рікардо, де вони описували вибір між альтернативами та жертву заради іншої вигоди, хоч термін «opportunity cost» і не вживали. А ось формальне визначення вже ввів представник австрійської школи економіки Фрідріх фон Візер у 1890-х роках під час аналізу виробничих ресурсів різних підприємств. У його книжці "Natural Value" описано, що використання ресурсу для одного варіанту має "вартість втраченого кращого варіанту".
Насправді спочатку ця тема й не мала стати філософською в загальному розумінні. Вона лише давала логіку оцінки тих чи інших дій всередині підприємства для максимізації лиш однієї вибраної цілі — прибутків. Першочергова проблематика, через яку і виник даний термін, стосувалася саме факторів виробництва та взаємозаміни цих факторів.
У класичних економічних моделях під факторами виробництва маються на увазі капітал (K) та праця (L), що називаються Inputs. І саме за допомогою різних комбінацій цих двох факторів підприємство і досягало бажаного Output. Головною проблемою даного шляху якраз була оптимальна комбінація цих двох факторів, оскільки забагато капіталу (нехай це будуть станки для пошиття тканини) в порівнянні з маленькою кількістю працівників, які працювали на цих станках, не доводило підприємство до бажаного рівня виробництва (Output). Проблема такого підходу доволі проста: через нестачу працівників більшість станків (капіталу) будуть простоювати, а підприємство зустрінеться з непотрібними витратами.
Саме тому, в цьому випадку підприємству, потрібно знайти ту саму оптимальну комбінацію факторів виробництва для отримання бажаного результату, проте в деякі моменти вибір співвідношення буде дуже нелегким. Цей приклад, попри його відносну грубість, вже цілком і повністю описує теорію альтернативних витрат, адже в CEO підприємства рано чи пізно будуть формуватися наступні думки: “Нам потрібно заробити суму X за допомогою продажу тканини, проте як краще вчинити: поставити 10 станків з трьома працівниками на кожному, чи 8 станків з п’ятьма працівниками?” - це і є ті самі opportunity costs, що базуються на так званому Trade-Off, коли людина стоїть перед вибором двох або більше альтернатив для досягнення однієї і тої самої цілі.
В ідеалі, наш уявний CEO повинен оцінити потенціал одного станка, достовірно знати свої фіксовані та варіативні витрати, оцінити майбутні грошові потоки та їхню поточну вартість і так само час, якщо він буде відрізнятися у двох альтернативах комбінації праці та капіталу. Маючи повний набір точної інформації, разом з долею везіння, він прийме правильне рішення.
Ми вже можемо помітити, як багато потрібно знати, для того, щоб оцінити альтернативні витрати. Всю зібрану інформацію наш CEO повинен звести до банальних дій додавання та віднімання, адже в його випадку те, що буде дешевшим, але так само буде приносити потрібний рівень доходу — буде кращим рішенням.
Проте на цьому, навіть в економіці, тлумачення альтернативних витрат не закінчуються. Уявімо, що наш CEO повинен вирішити чи проводити інвестицію в схожу компанію, чи ні? Чи може краще розширити власне підприємство та інвестувати в себе? Або взагалі, можливо краще змінити сам продукт та увійти в іншу нішу бізнесу, для того, щоб стимулювати прибутки, або ж використовувати штучний інтелект замість власних досліджень ринку?
Питань купа, проте завдячуючи математиці, саме в першочерговому плані альтернативних витрат в економіці всі ці питання можливо вирішити цифрами та рівняннями. Проте Ви, дорогі читачі, могли помітити, що такі альтернативні витрати постають не тільки в економіці або ж в одного підприємства. Навпаки: кожна людина, кожен трейдер, кожен інвестор чи кожен найманий працівник зустрічається з альтернативними витратами кожного дня, навіть не помічаючи цього через автоматизацію процесів або ж чіткого розуміння власних цілей.
Але давайте просто підсумуємо, що якщо ми говоримо про альтернативи всередині нашого робочого профілю (інвестиція в компанію А чи в компанію Б, шорт золота чи лонг BTC і так далі), то ці питання можна вирішити як мінімум за допомогою математики та прогнозів на основі цифр.
Що набагато цікавіше — реальне життя, що не обмежується однією сферою чи торговим терміналом.
Відсутність формул у реальному житті
А й справді, у реальному житті у нас є сім’я, друзі, кар’єра, і звісно — ринки. В когось більше, в когось менше, проте в кожного з нас життя не закінчується на торговому терміналі. Тому тут, окрім об’єктивної оцінки, не допоможе ні математика, ні формули з конкретної сфери.
Вважайте це поєднанням економіки, біології та релігії, де розбіжність між ідеями та принципами настільки велика, що навіть найбільш об’єктивні математичні формули не доведуть до повноцінного успіху.
Але для більш точного формування ідеї цієї статті давайте приймемо за факт, що ціль кожного з нас по життю — це бути красавчиком в кожній сфері життя. А якраз сфери життя будемо розцінювати як окремі проєкти (проєкт успішного трейдера/інвестора, проєкт успішного сім’янина чи проєкт найкращого друга).
А тепер, візьмемо за факт, що практично всі читачі цього матеріалу приділяють у відсотковому співвідношенні найбільше часу роботі з ринками. Це не може бути поганим чи хорошим, адже кожен переслідує свої власні цілі і це суто індивідуальне питання, проте згадаємо мастодонта інвестиційного світу:
“Не клади всі яйця в один кошик” - Уоррен Баффет.
Фактично, проведення цілого дня перед монітором, незважаючи на інші соціальні цінності вже можна оцінити як розміщення всіх яєць в одному кошику. Інші кошики: сім’я, друзі, навчання та всебічний розвиток залишаються порожніми, що буде ще негативніше впливати в майбутньому на кошик, в якому зосереджені всі яйця, адже вони почнуть випадати, розбиватись, а кошик розтягнеться та втратить свіжий вигляд та гарний стан.
Що означає бути “красавчиком”?
Розділом вище я намагався довести лише одну єдину суть, проте перед цим пропоную розповісти історію, після якої я також почав переоцінювати свої повсякденні дії.
Мій близький товариш працював лижним інструктором в Куршевелі й гадаю, пояснювати який контингент був серед його клієнтів не варто. Завдячуючи специфіці роботи, він, хоч і не переслідуючи цю ціль, мав нагоду дізнатися багато особистого в мільярдерів та інших дуже заможних людей.
Ці клієнти могли собі дозволити обід за 5000$, унікальні умови відпочинку, найдорожче знаряддя і таке інше. Проте моєму товаришу вони самі розповідали, що діти їхні невмотивовані і не прагнуть знань, з жінкою повсякденні проблеми, як і з власним здоров’ям, а більшість друзів підтримують зв’язки лише через наявність фінансового статку описаної персони, а ті хто такі статки мають — не друзі, а бізнес-партнери.
Так ось виникає питання: чи можна вважати таку людину красавчиком, що досяг успіху в кожному проєкті? Та напевно, що ні, адже він перевиконав норму по проєкту фінансового становища, але залишився пасти задніх у проєкті сім’ї, друзів, та здоров’я. Тому, якщо оцінювати комплексно, він навряд чи красавчик, а його один кошик, що під зав’язку переповнений яйцями, вже не здається таким унікальним, коли він був пустий, та і яйця вже почали псуватись.
Якщо оцінити цю ситуацію з прикладів на початку блогу, то прийдемо до висновку, що ці “клієнти” зіткнулися з тими самими opportunity costs, адже вони, інвестуючи величезну кількість часу, енергії та ментального ресурсу в накопичення капіталу, знехтували альтернативними витратами — увагою до сім’ї, здоров’я, щирих соціальних зв’язків і внутрішнього балансу.
Їхня opportunity cost — це не просто втрачені вечори вдома чи пропущені дні народження дітей. Це ціла втрата альтернативного життя, в якому вони могли бути батьками, друзями, партнерами чи просто людьми, що живуть у здоров’ї та з внутрішнім миром. Вони купили успіх за ціну, яка часто не усвідомлюється, поки не стає пізно.
І саме в цьому полягає ключове повідомлення: кожен вибір має свою ціну, навіть якщо вона не виражена в доларах чи графіках прибутковості. Тому opportunity cost — це не лише про бізнес або інвестиції, а про будь-який аспект життя, де ми обираємо один сценарій, жертвуючи іншим.
Як тоді бути?
З іншої сторони, на всі стільці одним місцем одночасно не сядеш, тому справді потрібно обирати і нехтувати одними альтернативами для досягнення цілей за іншими альтернативами.
Робота з фінансовими ринками в цьому плані може стати як головною перешкодою, так і надзвичайним плюсом:
Перешкода полягає в тому, що ринки — неперевершено цікава сфера, якою хочеться займатись, навіть якщо не все розумієш і навіть якщо не виходить отримувати бажані прибутки. В кожного інвестора та трейдера був чи буде момент, коли нічого в житті окрім ринків не здається настільки ж ефективним джерелом дофаміну та адреналіну, і в моменті це може навіть подобатись.
Ринки виступають таким собі наркотиком, який починає затьмарювати інші сфери життя і в майбутньому далеко не факт, що ми не пошкодуємо за кількість витраченого часу та нервів на цю сферу, але і опиратися цьому теж не найбільш розумне рішення, адже кожен гравець ринку хоче стати успішним, купити феррарі та повезти на ній свою жінку до найпрестижнішого ресторану в місті. Але у висновку може статись так, що і не буде кого везти, а феррарі не буде здаватись вже такою привабливою покупкою.
Але ось великий жирний плюс в роботі з ринками полягає в тому, що ми розвиваємо аналітичне мислення, а поняття альтернативних витрат походить якраз з ринків. Той спосіб роботи та мислення, що вимагають ринки можуть стати ключовим драйвером успіху в інших сферах життя на якомусь рівні.
Навіть зараз, коли витрачаєте час на цю статтю, яку фактично читаєте через любов до ринків, ви можете багато що для себе винести в загальність та імплементувати це не тільки в роботу з ринками, а й в повсякденне життя.
Спрощуючи: ринок навчає нас дуже корисним навичкам, що можуть стати підґрунтям для становлення тим самим красавчиком в усіх сферах життя, потрібно лише відчувати баланс і об’єктивно підходити до ситуації, що і навчають нас ринки.
Але ця стаття в жодному разі не є закликом менше часу проводити за графіками чи аналізувати менше звітностей макроекономічних показників, оскільки це, ймовірно, виправдовує цілі. Проте за графіком та звітностями теж існує життя, яке потрібно так само вивчати як і ринки, щоб в кінці шляху ми змогли себе назвати істинним красавчиком.
Друга мораль полягає в тому, що важливо не просто "досягати", а розуміти, що втрачаєш по дорозі до досягнення, і чи є готовність платити цю ціну. Саме тому потрібно іноді пригальмовувати, оцінювати свої поточні дії, оцінювати наскільки успішно ми рухаємося до своїх цілей і чи не страждають інші аспекти нашого життя. І знову ж таки, завдячуючи ринкам, що вчать нас бути терплячими, ми можемо сісти та проаналізувати ситуацію, що є неабиякою перевагою в загальному розумінні.
Тим не менш, не потрібно гнатися за ідеалом у всьому, адже це в своєму роді також альтернативні витрати, що потім можуть виявитися невигідними. Потрібно лише розуміти, що ми платимо за абсолютно кожну свою дію часом, грошима, здоров’ям чи відносинами з іншими людьми. Розуміючи настільки банальний, але в той самий час непомітний концепт ми зможемо більш об’єктивно приймати рішення і оцінювати можливі сценарії прийняття рішень не тільки з погляду робочого профілю, а й виносити це за рамки.
Ось банальний приклад: переміщення робочого відділу під Вашим керівництвом з Лондона до Нью-Йорка збільшить прибуток компанії на 15%, проте всі ваші друзі залишаться в Лондоні, діти отримають стрес під час адаптації, а ваша друга половинка втратить роботу, яка їй подобається. І питання, яке потрібно поставити звучить так: чи перевищать 15% додаткового прибутку витрати часу, морального ресурсу, здоров’я та відносин з родиною? Ось, певно, найкращий метод застосування альтернативних витрат, адже на початку 15% додаткового прибутку виглядають безпрограшною ситуацією.
Гадаю, найкраще почати цю статтю з цитати відомого американського фізика Річарда Фейнмана:
“Все в житті має свою ціну, і альтернативна вартість — це те, що ви втрачаєте, коли робите вибір”.
Звучить вже цікаво, адже якщо подумати, кожне прийняте нами рішення вимагає жертвування іншими речами, часом або в гіршому випадку здоров’ям, проте перед повним розкриттям даної теми давайте спочатку познайомимося детальніше з суттю opportunity costs.
Як виглядають альтернативні витрати?
З терміном альтернативних витрат (або ж альтернативної вартості) я познайомився якраз у Віденському економічному університеті під час вивчення класичних економічних теорій. Це й не дивно, адже корені даної філософської теми знаходяться у творах Адама Сміта та Давида Рікардо, де вони описували вибір між альтернативами та жертву заради іншої вигоди, хоч термін «opportunity cost» і не вживали. А ось формальне визначення вже ввів представник австрійської школи економіки Фрідріх фон Візер у 1890-х роках під час аналізу виробничих ресурсів різних підприємств. У його книжці "Natural Value" описано, що використання ресурсу для одного варіанту має "вартість втраченого кращого варіанту".
Насправді спочатку ця тема й не мала стати філософською в загальному розумінні. Вона лише давала логіку оцінки тих чи інших дій всередині підприємства для максимізації лиш однієї вибраної цілі — прибутків. Першочергова проблематика, через яку і виник даний термін, стосувалася саме факторів виробництва та взаємозаміни цих факторів.
У класичних економічних моделях під факторами виробництва маються на увазі капітал (K) та праця (L), що називаються Inputs. І саме за допомогою різних комбінацій цих двох факторів підприємство і досягало бажаного Output. Головною проблемою даного шляху якраз була оптимальна комбінація цих двох факторів, оскільки забагато капіталу (нехай це будуть станки для пошиття тканини) в порівнянні з маленькою кількістю працівників, які працювали на цих станках, не доводило підприємство до бажаного рівня виробництва (Output). Проблема такого підходу доволі проста: через нестачу працівників більшість станків (капіталу) будуть простоювати, а підприємство зустрінеться з непотрібними витратами.
Саме тому, в цьому випадку підприємству, потрібно знайти ту саму оптимальну комбінацію факторів виробництва для отримання бажаного результату, проте в деякі моменти вибір співвідношення буде дуже нелегким. Цей приклад, попри його відносну грубість, вже цілком і повністю описує теорію альтернативних витрат, адже в CEO підприємства рано чи пізно будуть формуватися наступні думки: “Нам потрібно заробити суму X за допомогою продажу тканини, проте як краще вчинити: поставити 10 станків з трьома працівниками на кожному, чи 8 станків з п’ятьма працівниками?” - це і є ті самі opportunity costs, що базуються на так званому Trade-Off, коли людина стоїть перед вибором двох або більше альтернатив для досягнення однієї і тої самої цілі.
В ідеалі, наш уявний CEO повинен оцінити потенціал одного станка, достовірно знати свої фіксовані та варіативні витрати, оцінити майбутні грошові потоки та їхню поточну вартість і так само час, якщо він буде відрізнятися у двох альтернативах комбінації праці та капіталу. Маючи повний набір точної інформації, разом з долею везіння, він прийме правильне рішення.
Ми вже можемо помітити, як багато потрібно знати, для того, щоб оцінити альтернативні витрати. Всю зібрану інформацію наш CEO повинен звести до банальних дій додавання та віднімання, адже в його випадку те, що буде дешевшим, але так само буде приносити потрібний рівень доходу — буде кращим рішенням.
Проте на цьому, навіть в економіці, тлумачення альтернативних витрат не закінчуються. Уявімо, що наш CEO повинен вирішити чи проводити інвестицію в схожу компанію, чи ні? Чи може краще розширити власне підприємство та інвестувати в себе? Або взагалі, можливо краще змінити сам продукт та увійти в іншу нішу бізнесу, для того, щоб стимулювати прибутки, або ж використовувати штучний інтелект замість власних досліджень ринку?
Питань купа, проте завдячуючи математиці, саме в першочерговому плані альтернативних витрат в економіці всі ці питання можливо вирішити цифрами та рівняннями. Проте Ви, дорогі читачі, могли помітити, що такі альтернативні витрати постають не тільки в економіці або ж в одного підприємства. Навпаки: кожна людина, кожен трейдер, кожен інвестор чи кожен найманий працівник зустрічається з альтернативними витратами кожного дня, навіть не помічаючи цього через автоматизацію процесів або ж чіткого розуміння власних цілей.
Але давайте просто підсумуємо, що якщо ми говоримо про альтернативи всередині нашого робочого профілю (інвестиція в компанію А чи в компанію Б, шорт золота чи лонг BTC і так далі), то ці питання можна вирішити як мінімум за допомогою математики та прогнозів на основі цифр.
Що набагато цікавіше — реальне життя, що не обмежується однією сферою чи торговим терміналом.
Відсутність формул у реальному житті
А й справді, у реальному житті у нас є сім’я, друзі, кар’єра, і звісно — ринки. В когось більше, в когось менше, проте в кожного з нас життя не закінчується на торговому терміналі. Тому тут, окрім об’єктивної оцінки, не допоможе ні математика, ні формули з конкретної сфери.
Вважайте це поєднанням економіки, біології та релігії, де розбіжність між ідеями та принципами настільки велика, що навіть найбільш об’єктивні математичні формули не доведуть до повноцінного успіху.
Але для більш точного формування ідеї цієї статті давайте приймемо за факт, що ціль кожного з нас по життю — це бути красавчиком в кожній сфері життя. А якраз сфери життя будемо розцінювати як окремі проєкти (проєкт успішного трейдера/інвестора, проєкт успішного сім’янина чи проєкт найкращого друга).
А тепер, візьмемо за факт, що практично всі читачі цього матеріалу приділяють у відсотковому співвідношенні найбільше часу роботі з ринками. Це не може бути поганим чи хорошим, адже кожен переслідує свої власні цілі і це суто індивідуальне питання, проте згадаємо мастодонта інвестиційного світу:
“Не клади всі яйця в один кошик” - Уоррен Баффет.
Фактично, проведення цілого дня перед монітором, незважаючи на інші соціальні цінності вже можна оцінити як розміщення всіх яєць в одному кошику. Інші кошики: сім’я, друзі, навчання та всебічний розвиток залишаються порожніми, що буде ще негативніше впливати в майбутньому на кошик, в якому зосереджені всі яйця, адже вони почнуть випадати, розбиватись, а кошик розтягнеться та втратить свіжий вигляд та гарний стан.
Що означає бути “красавчиком”?
Розділом вище я намагався довести лише одну єдину суть, проте перед цим пропоную розповісти історію, після якої я також почав переоцінювати свої повсякденні дії.
Мій близький товариш працював лижним інструктором в Куршевелі й гадаю, пояснювати який контингент був серед його клієнтів не варто. Завдячуючи специфіці роботи, він, хоч і не переслідуючи цю ціль, мав нагоду дізнатися багато особистого в мільярдерів та інших дуже заможних людей.
Ці клієнти могли собі дозволити обід за 5000$, унікальні умови відпочинку, найдорожче знаряддя і таке інше. Проте моєму товаришу вони самі розповідали, що діти їхні невмотивовані і не прагнуть знань, з жінкою повсякденні проблеми, як і з власним здоров’ям, а більшість друзів підтримують зв’язки лише через наявність фінансового статку описаної персони, а ті хто такі статки мають — не друзі, а бізнес-партнери.
Так ось виникає питання: чи можна вважати таку людину красавчиком, що досяг успіху в кожному проєкті? Та напевно, що ні, адже він перевиконав норму по проєкту фінансового становища, але залишився пасти задніх у проєкті сім’ї, друзів, та здоров’я. Тому, якщо оцінювати комплексно, він навряд чи красавчик, а його один кошик, що під зав’язку переповнений яйцями, вже не здається таким унікальним, коли він був пустий, та і яйця вже почали псуватись.
Якщо оцінити цю ситуацію з прикладів на початку блогу, то прийдемо до висновку, що ці “клієнти” зіткнулися з тими самими opportunity costs, адже вони, інвестуючи величезну кількість часу, енергії та ментального ресурсу в накопичення капіталу, знехтували альтернативними витратами — увагою до сім’ї, здоров’я, щирих соціальних зв’язків і внутрішнього балансу.
Їхня opportunity cost — це не просто втрачені вечори вдома чи пропущені дні народження дітей. Це ціла втрата альтернативного життя, в якому вони могли бути батьками, друзями, партнерами чи просто людьми, що живуть у здоров’ї та з внутрішнім миром. Вони купили успіх за ціну, яка часто не усвідомлюється, поки не стає пізно.
І саме в цьому полягає ключове повідомлення: кожен вибір має свою ціну, навіть якщо вона не виражена в доларах чи графіках прибутковості. Тому opportunity cost — це не лише про бізнес або інвестиції, а про будь-який аспект життя, де ми обираємо один сценарій, жертвуючи іншим.
Як тоді бути?
З іншої сторони, на всі стільці одним місцем одночасно не сядеш, тому справді потрібно обирати і нехтувати одними альтернативами для досягнення цілей за іншими альтернативами.
Робота з фінансовими ринками в цьому плані може стати як головною перешкодою, так і надзвичайним плюсом:
Перешкода полягає в тому, що ринки — неперевершено цікава сфера, якою хочеться займатись, навіть якщо не все розумієш і навіть якщо не виходить отримувати бажані прибутки. В кожного інвестора та трейдера був чи буде момент, коли нічого в житті окрім ринків не здається настільки ж ефективним джерелом дофаміну та адреналіну, і в моменті це може навіть подобатись.
Ринки виступають таким собі наркотиком, який починає затьмарювати інші сфери життя і в майбутньому далеко не факт, що ми не пошкодуємо за кількість витраченого часу та нервів на цю сферу, але і опиратися цьому теж не найбільш розумне рішення, адже кожен гравець ринку хоче стати успішним, купити феррарі та повезти на ній свою жінку до найпрестижнішого ресторану в місті. Але у висновку може статись так, що і не буде кого везти, а феррарі не буде здаватись вже такою привабливою покупкою.
Але ось великий жирний плюс в роботі з ринками полягає в тому, що ми розвиваємо аналітичне мислення, а поняття альтернативних витрат походить якраз з ринків. Той спосіб роботи та мислення, що вимагають ринки можуть стати ключовим драйвером успіху в інших сферах життя на якомусь рівні.
Навіть зараз, коли витрачаєте час на цю статтю, яку фактично читаєте через любов до ринків, ви можете багато що для себе винести в загальність та імплементувати це не тільки в роботу з ринками, а й в повсякденне життя.
Спрощуючи: ринок навчає нас дуже корисним навичкам, що можуть стати підґрунтям для становлення тим самим красавчиком в усіх сферах життя, потрібно лише відчувати баланс і об’єктивно підходити до ситуації, що і навчають нас ринки.
Але ця стаття в жодному разі не є закликом менше часу проводити за графіками чи аналізувати менше звітностей макроекономічних показників, оскільки це, ймовірно, виправдовує цілі. Проте за графіком та звітностями теж існує життя, яке потрібно так само вивчати як і ринки, щоб в кінці шляху ми змогли себе назвати істинним красавчиком.
Друга мораль полягає в тому, що важливо не просто "досягати", а розуміти, що втрачаєш по дорозі до досягнення, і чи є готовність платити цю ціну. Саме тому потрібно іноді пригальмовувати, оцінювати свої поточні дії, оцінювати наскільки успішно ми рухаємося до своїх цілей і чи не страждають інші аспекти нашого життя. І знову ж таки, завдячуючи ринкам, що вчать нас бути терплячими, ми можемо сісти та проаналізувати ситуацію, що є неабиякою перевагою в загальному розумінні.
Тим не менш, не потрібно гнатися за ідеалом у всьому, адже це в своєму роді також альтернативні витрати, що потім можуть виявитися невигідними. Потрібно лише розуміти, що ми платимо за абсолютно кожну свою дію часом, грошима, здоров’ям чи відносинами з іншими людьми. Розуміючи настільки банальний, але в той самий час непомітний концепт ми зможемо більш об’єктивно приймати рішення і оцінювати можливі сценарії прийняття рішень не тільки з погляду робочого профілю, а й виносити це за рамки.
Ось банальний приклад: переміщення робочого відділу під Вашим керівництвом з Лондона до Нью-Йорка збільшить прибуток компанії на 15%, проте всі ваші друзі залишаться в Лондоні, діти отримають стрес під час адаптації, а ваша друга половинка втратить роботу, яка їй подобається. І питання, яке потрібно поставити звучить так: чи перевищать 15% додаткового прибутку витрати часу, морального ресурсу, здоров’я та відносин з родиною? Ось, певно, найкращий метод застосування альтернативних витрат, адже на початку 15% додаткового прибутку виглядають безпрограшною ситуацією.