RanGe_LoveR
Пользователь
Ключовий ресурс для кожної людини, а особливо для тих, хто працює з великим обсягом інформації в нашій індустрії, звичайно ж,...час.
Середньостатистичний робочий (=кожний) день для мене - це приблизно 4 години в Х + 3 години у браузері та котируваннях (це компоненти виключно для перебування у контексті ринків та ціноутворення) і 3 години у месенджері (тут вже робочі та особисті питання, які тим не менш часто стосуються тієї ж теми). Тотал = 10 годин. Якщо в побуті та відпочинку залишається час після, в 70% випадків він також присвячується засвоєнню інформації в рамках просто моєї допитливості чи реалізації нових проєктів (як от, наприклад, написання цього есе зараз чи робота над тим, що побачите у Q3 2025). Сном я не жертвую, адже це в моєму випадку знижує продуктивність та швидкість мислення, тому часу бракує і великі зусилля в робочому процесі іноді не помічаються навіть мною. Наш ресурс завжди є обмеженим.
Чи виникало у Вас колись відчуття, що велика кількість зусиль, що відображена Вашою залученістю та витраченим часом, може не конвертуватися у здобутки через одночасну концентрацію цих зусиль на великій кількості процесів? Чи траплялась колись ситуація, де Ви думали, що через велику кількість підходів та інструментів у ринках, які Ви намагаєтесь осягнути одночасно, ефект фактично стає розмитим, як частка засновника стартапу, що провів великі раунди із залучення акціонерного капіталу? А можливо зависокий обсяг інформації, з яким Вам довелося працювати у процесі роботи з ринками та побудови власних наративів для торгівлі, був настільки широким та контроверсійним, що утворив для Вас такий ефект, ніби увесь Ваш фокус щодо цих факторів ціноутворення настільки зосередився на купі аргументів, які треба зважити, що Ви фактично опинился поза контекстом? Гадаю, роботів серед нас немає, а кожен ринковий ентузіаст хоча б раз відповів “так”. Вітаю, Ви зізнались у тому, що розмазуєте масло по хлібу (розподіляєте ресурс, зусилля та свій фокус на купу завдань/інформації/інструментів)! Хто робить це успішно - дуже ефективна та надпродуктивна людина, але у такому “спреді” варто шукати баланс. Я точно не “коуч”, а тим паче не приклад успішного тайм менеджменту і еффорт менеджменту (не знаю чи популярний такий вираз, проте я його використаю), тому сьогодні - про найменше зі списку, про правильний фокус на інструментах та факторах ціноутворення під час роботи з великою кількістю інформації та контроверсійних аргументів при аналітиці ринків для побудови ринкових наративів. Гадаю, що цій темі варто приділити достатньо уваги саме у блозі після відвертостей про виховання майндсету.
На ідею для есе мене наштовхнула цікава історія, про яку я дізнався з чергового треду в X. Назва цієї статті взята мною з The Peanut Butter Manifesto. Це був звичайний робочий лист від Бреда Гарлінгхауза тодішнім співробітникам Yahoo. Історія трапилася у 2006. Сьогодні людину з обкладинки цієї статті Ви можете знати як СЕО Ripple, тоді він був старшим віце президентом Yahoo. В один з прекрасних робочих днів у листі він розніс компанію та напрями її діяльності в доволі агресивній манері, звинувативши усю корпоративну структуру у відсутності правильного вектору розвитку та марному фокусі зусиль на купі напрямів діяльності. Взагалі-то, це була внутрішня корпоративна переписка, яка не мала стати предметом теми цього блогу та будь-яких обговорень у мережі тим паче, але видання Wall Street Journal опублікувало це скандальне мемо. Багато хто вирішив, що Бреда звільнять, проте результат виявився протилежним: всередині компанії та ззовні більшість читачів підтримала його позицію. Як і у випадку з Федерером, даю Вам повну версію The Peanut Butter Manifesto + апдейт від самого автора What i got wrong in the Peanut Butter Manifesto щодо того випадку 7 років потому для ознайомлення і починаю свою розповідь.
То чим мене зацікавила ця метафора? У контексті корпоративного управління та розвитку Yahoo Бред порівняв зусилля, яких докладає ця компанія для розвитку купи напрямів,зі змащуванням арахісовим маслом тонким шаром шматку хліба. Фактично масла багато, як і Ваших зусиль, але завелика кількість напрямів та задач робить із великого шматка масла ледь примітний шар, який вже не дає такого відчуття смаку. Автор визначив, що на той момент компанія мала велику кількість ресурсів, проте відсутність конкретного фокусу фактично руйнувала потенційний ефект від використання цих ресурсів на велику кількість напрямів. Зависокі темпи розвитку утворили реальність, де компанія робить усе, проте не робить нічого у той самий момент. Кожний продукт чи стратегічний напрям ніби-то існували та потребували зусиль, проте це не давало бусту компанії. Її не можна було асоціювати з якимось конкретним напрямом чи продуктом першочергово, адже на відміну від конкурентів у галузях, вони намагались конкурувати за усіма напрямами одночасно. Таким чином поки одні шліфували свою майстерність та правильно використовували свої здібності, аби зайняти певну нішу, успішно конвертувавши ресурси та зусилля (а головне на тому стрімкому ринку - час), інші (де уособленням для Бреда була його компанія на той момент, що його бентежило) просто створювали видимість роботи за усіма сегментами.
І тут ми з Вами повторюємо трюк із розповіді про Федерера! Ми знову подивимось на цю проблему через призму роботи із ринками, адже принципи стратегічного розвитку корпорації та концентрації її зусиль на певних галузях - це саме та реальність, яку дуже легко проеціювати на нашу діяльність, робота з великим обсягом даних із відкритих джерел та їх подальша конвертація в аргументи, що потребують зважування, і формування наративу щодо потенційного ринкового ціноутворення. Ключове питання для людини, яка тільки-но поринає у ці аспекти, полягає у тому, щоб…не загубитися. Ось так, здавалося б, просто можна охарактеризувати усю суть. Колись давно, спілкуючись з бізнес партнером зі сфери девелопменту та цінних паперів, я поставив питання “як світосприйняття змінюється з плином років та розвитку галузей?”. Відповідь була філософською “коли я починав бізнес 25 років тому, інформації було менше, спекулювати було простіше, будувати бізнес зв’язки - тим паче, а сьогодні (це був 2020 рік) такий дурний час настав, що чим більше я дізнаюсь про деякі речі, тим мені складніше взагалі сприймати інформацію, зважувати купу протиречних “за” і “проти” та приймати рішення”. Те, про що він говорив - це те, що на нашому ринку називають FUD. На той момент під час пандемії утворилося відразу 3 фактори ціноутворення, що могли бути ключовими для рішення щодо капіталовкладень у чергову забудову (зміна влади у структурі, що видає дозвільну документацію + локдаун + персональні проблеми із законом у особи, що афілійована із девелопером). На іншій стороні важелів - аргументи “за” (інвестиційна можливість, темпи введення в експлуатацію, репутація, успішні кейси і тд). Що тут має превалювати і що потенційно може стати так званими грін флегом чи ред флегом? Такі ж реалії супроводжують нас і в спекуляції на ринках (про чистий трейдинг уяви в мене свої, про інвестування - тим паче, в 95% випадках усе, що ми робимо у спільноті - це чиста спекуляція, навіть якщо інструмент утримується вже не 1 рік). Проте кількість аргументів тут безмежна і саме в їх пошуку та трактуванні полягає робота з ринками для мене.
Тому наступна історія буде про уявного персонажа, в якому хтось буде здатен впізнати себе чи свого товариша за нещастям (тут застосовую це слово з іронією). Уявіть, що людина прийшла на ринок і почала поринати у графік, сесії, календар, звітності, індекси і подібні речі. На певному етапі вона переконує себе, що будь-яке ціноутворення - наслідок дій сірого кардинала ринку під назвою ММ, далі на арену виходять чергові “привиди опери”, яких наш персонаж кличе розумним словом “інституціонали”, а крайня фаза відчаю відобразиться у виразі “біржа полювала за моїм стопом”...якщо він, звісно ж, був..якщо його не було, то “біржа мене ліквіднула та забрала мої гроші” (насправді ні, не забрала). Що увесь цей час робила людина? Мастила арахісове масло по шматку хліба? Ні, вона поки що навіть не відкрила банку. Скажемо так, банка в неї вже є, просто вона її не використовує (це час та зусилля, витрачені на те, аби присвятити себе справі та отримати здобутки). Хліба ще немає (не те, щоб вона була голодною, але фактори ціноутворення вона поки що не віднайшла). І тут в жодному випадку не думайте, що я називаю “факторами” те, що знаходиться поза технічною складовою. Візуалізація ціни для людей, що мають великий досвід (тут другий допис поспісль доведеться подумки згадати Гепа) спостереження за прайс екшном, дозволяють вийти їй на рівень, де це стає первинним фактором і відображенням купи інших аргументів “за” (фактично вміння зчитати настрої ринку, розуміючи які аргументи (“за” чи “проти”) стали превалюючими для такої поведінки ключових гравців тут і зараз). До речі, для мене візуалізація зон підтримки і спротиву - важливий аргумент.
Коли нарешті наш герой починає розуміти, що його позиція, побудована навколо переконання щодо напрямку руху ціни (який достовірно не знає ніхто від Трампа, Пауелла та Чанпена Чжао до його гуру із “VIP сигналки” за 1000$/місяць), є жертвою купи обставин, які можуть виникнути протягом наступної секунди (а цих обставин не 3, не 5 і навіть не 10), він, звісно ж, починає шукати певні закономірності у ціноутворенні та вивчати що може змусити учасників ринку переглянути поточну ціну. Тут нарешті відкривається банка з арахісовим маслом! Наш друг починає вчитися і докладати зусиль! Він бере хліб і намащує товстий шар на певну частину шматка хліба і кусає його наосліп. Якщо він відкусить лише цю частину, ефект буде неймовірний. Перекладаючи мовою ринків, він зможе побудувати власні очікування по інфляції та взяти позицію через аргументацію показників, що будуть вищими за очікування у календарі. Його угоди будуть прибутковими, адже ринок ребалансує очікування в його сторону, але…інша частина хліба лишилась порожньою. Наступного разу є ймовірність надкусити з протилежної сторони, де ключовим драйвером ціноутворення стане заява про тарифи, публікація показників ринку праці, динаміка дохідності 10-річок, геополітична напруга на Близькому Сході, провалений початок сезону звітностей від фінансового сектору, рішення Банку Японії, операції відкритого ринку, виступ Пауелла чи ще десятки причин.
Тут наш уявний парубок, якого життя вже навчило через власний досвід помилок та втрат через обмежену кількість факторів, що бралися до уваги, бере арахісове масло та мастить ним увесь шматок хліба. Це саме той момент, де Yahoo почав стрімко розвивати купу напрямів. Багато масла взяти неможливо, адже тут у метафори є своя противага - обмеженість Вашого ресурсу як індивіда, що витрачає на це час та власну продуктивність праці. Тож шматок вже більший (адже він доклав більше зусиль, аніж тоді з інфляцією), але шар тонший через площину хліба. І тут він потрапляє у пастку під назвою “горе від розуму”. Відтепер він здатен прочитати стрічку та осягнути усю логіку термінів та “ефекту доміно”, що потенційно може утворитися та вплинути на активи, які не згадано у новині. Більш того, його рішення більш виважені, адже відтепер до уваги береться не 1 аргумент, а велика кількість. Проте зависока кількість вивчених та освоєних аргументів починає…заважати! Свій фокус він розподілив на велику кількість аргументів, які виявились протиречними. Раніше обробка інформації та прийняття рішень здавалися простими, але тут раптом 10 аргументів “за” та 10 аргументів “проти”. Далі мою логіку розповіді про нашого уявного друга Ви зрозуміли. Він може філософствувати про спред дохідностей, індекси виробництва, відкритий інтерес та монетарну політику, але фактичного прогнозу у купі цих розповідей Ви можете не почути, адже контроверсійні аргументи утворять патову ситуацію.
Які способи вирішення цієї проблеми?
По-перше, не вважайте, що через це такий широкий інструментарій Вам не потрібен. Вам не завжди потрібно його застосовувати одночасно, проте варто ним володіти для окремих ситуацій (згадайте 31.07.2024 та рішення Банку Японії, а потім наслідок carry trade). Ринковий контекст та логіка цих факторів є повністю сумісними, просто деякі з них виходять на перший план лише під час конкретних фаз циклів чи ряду подій. Саме тому варто сформувати для себе патерни, трохи поспостерігавши за ринками, аби зрозуміти яким аргументам (показникам / “натякам”) треба буде віддати перевагу. Ось у цей момент Ви перестаєте розмазувати масло тонким шаром!
По-друге, стосовно масштабу та застосування таких факторів. Розумійте контекст і наратив локальний, середньостроковий та глобальний. Навчіться їх для себе формувати та вміти пояснити собі що саме випало з Вашого фокусу уваги. Згадаю Вашого улюбленого Баффета: “найтупіше, що можна робити - намагатись зрозуміти скільки айфонів чи ще чогось було продано за 3 місяці, щоб придбати акцію компанії в очікуванні звітності. Ви ж не купуєте ферму через те, що в цьому році будуть дощі”. Деякі фактори впливають на локальні наративи та здатні іноді утворити фейк мув чи локальну корекцію, а деякі - супроводжують глобальний тренд і можуть не братися Вами до уваги при побудові наративу на наступні декілька днів. Не бійтесь відкинути те, що наразі нерелевантно, навіть якщо це повністю відображує Вашу ідею, Ваше бачення та Ваші напрацювання. Фактично перекладу метафорично: іноді намастити масло на хліб треба нерівномірно, а частини хліба, яким варто приділити більшу увагу, маєте визначати саме Ви. Іноді Ви правильно обрали аргументи та інструментарій, але Ваш наратив тотально відпрацює з часом, відразу після Ваших збиткових угод, адже він мав глобальний характер. Такі помилки трапляються з УСІМА, Богів таймінгу не існує.
По-третє, Ваша найбільша помилка - це коли “масло” намащується на занадто велику кількість інструментів (фактично той самий обсяг на 10 тостів). Сфокусуйтесь спочатку на ринкових інструментах чи конкретних ринках, де Ви розумієтесь. І тут не зрозумійте невірно! Ви - абсолютний красень (чи красуня), якщо зможете одночасно торгувати декілька ринків, розуміючи їх контекст, успішно будуючи наративи. Бути multi asset трейдером - це круто, адже протягом кожної сесії Ви маєте більше шансів знайти угоду, але до цього треба прийти через велику кількість зусиль та аналізу ціноутворення різних інструментів, які мають за собою різні фактори. Якщо я не тямлю у євро чи фунті, я поки що не витрачаю свій фокус на тонкощі монетарної політики Банку Англії чи ЄЦБ. Я взагалі не відкриваю подібні звіти. У мене немає угод за цими інструментами, а тим паче немає жодного уявлення про їх поточне ціноутворення (хіба що можу поговорити про роль валюти котирування у вигляді usd, але тоді це буде 50% аналізу). Якщо я не знаю нічого про какао чи цукор, я і не можу бігти відкривати там угоди. Кожен раз, коли ми будуємо наративи всередині бюро, це не те, що норма, а це абсолютний must для аналітика, що, наприклад, не працює з товарно-сировинним ринком, не давати свого бачення по нафті чи сріблу. Я уяви не маю, що буде з Hyperliquid (попри те, що маю наративи та переконання по ринку цифрових активів і не обмежуюсь BTC), адже наразі я просто розмажу масло ще тоншим шаром, поринувши у контекст екосистеми. Це в жодному випадку не означає, що не можна розширювати спектр інтересів на ринках! Це треба робити! Просто варто робити це грамотно із правильним effort management (використав вдруге).
По-четверте, не завжди взагалі варто мастити хліб та їсти. Я знову повторю те, що казав наприкінці минулого есе: не шукайте наратив там, де його немає! Ринок дає велику кількість можливостей в моєму топ-інструменті протягом одного місяця і взагалі перебуває поза якимось контекстом наступний місяць, де навіть колективний розум не в змозі пояснити у ретроспективі що стало першочерговим фактором ціноутворення, а тим паче передбачити це, коли вважаєш котирування збалансованим та таким, що відповідає поточним реаліям. Саме у цьому випадку виникає “горе від розуму”, де здається, що помилка трапилася через велику кількість аргументів, яку людина брала до уваги, але насправді вони не могли дати якісної картини. Ось саме в такі моменти масло можна мастити на інші хлібини, відійшовши від аналізу цього інструменту.
Ну і останній пункт! Як і у випадку з СЕО Ripple, я спробував допомогти Вам усвідомити, що правильний фокус на конкретних аргументах є кращим за біганину від аргументу до аргументу, що змушує Вас постійно перевзуватись то в лонг, то в шорт. Котирування на дистанції відобразять пошук збалансованої ціни і не завжди Ви опинитесь в правильній точці входу навіть з правильним наративом. Вчіться дотримуватись свого наративу, а найголовніше - коли Ви розумієте, що на перший план вийшли інші фактори, правильно реагувати на це (брати паузу та лишатись осторонь замість купи угод у зворотньому напрямі). Читання новин про позитив чи негатив щодо певного інструменту може утворити нову реальність, яка змусить Вас зрадити своїм напрацюванням. Зраджуючи їм, Ви зраджуєте усім витраченим до цього зусиллям, які є Вашим найбільшим ресурсом. Ви фактично викинули тост із маслом у смітник.
Наприкінці скажу, що ця індустрія унікальна тим, що навіть 100 років не вистачить, щоб повністю осягнути усі фактори ціноутворення та засвоїти широкий інструментарій для усіх можливих активів, проте найвидатніші інвестиційні менеджери досягли успіхів, бо відшліфували майстерність застосовувати конкретні аргументи в конкретних обставинах на ринках. Широка кількість інструментів - Ваш друг, здібності щодо їх правильного точкового застосування залежно від ринкової ситуації - Ваш найкращий друг. АЛЕ вчіться правильно фокусуватися на факторах ціноутворення, які є максимально релевантними та значущими для окремого кейсу на ринку. Не мастіть арахісове масло тонким шаром, марнуючи свої зусилля!
Дякую за те, що приділяєте увагу нашому блогу!
Закінчу останніми словами Бреда Гарлінгхауза у тому Маніфесті:
So let’s get back up.
Catch the balls.
And stop eating peanut butter.
Середньостатистичний робочий (=кожний) день для мене - це приблизно 4 години в Х + 3 години у браузері та котируваннях (це компоненти виключно для перебування у контексті ринків та ціноутворення) і 3 години у месенджері (тут вже робочі та особисті питання, які тим не менш часто стосуються тієї ж теми). Тотал = 10 годин. Якщо в побуті та відпочинку залишається час після, в 70% випадків він також присвячується засвоєнню інформації в рамках просто моєї допитливості чи реалізації нових проєктів (як от, наприклад, написання цього есе зараз чи робота над тим, що побачите у Q3 2025). Сном я не жертвую, адже це в моєму випадку знижує продуктивність та швидкість мислення, тому часу бракує і великі зусилля в робочому процесі іноді не помічаються навіть мною. Наш ресурс завжди є обмеженим.
Чи виникало у Вас колись відчуття, що велика кількість зусиль, що відображена Вашою залученістю та витраченим часом, може не конвертуватися у здобутки через одночасну концентрацію цих зусиль на великій кількості процесів? Чи траплялась колись ситуація, де Ви думали, що через велику кількість підходів та інструментів у ринках, які Ви намагаєтесь осягнути одночасно, ефект фактично стає розмитим, як частка засновника стартапу, що провів великі раунди із залучення акціонерного капіталу? А можливо зависокий обсяг інформації, з яким Вам довелося працювати у процесі роботи з ринками та побудови власних наративів для торгівлі, був настільки широким та контроверсійним, що утворив для Вас такий ефект, ніби увесь Ваш фокус щодо цих факторів ціноутворення настільки зосередився на купі аргументів, які треба зважити, що Ви фактично опинился поза контекстом? Гадаю, роботів серед нас немає, а кожен ринковий ентузіаст хоча б раз відповів “так”. Вітаю, Ви зізнались у тому, що розмазуєте масло по хлібу (розподіляєте ресурс, зусилля та свій фокус на купу завдань/інформації/інструментів)! Хто робить це успішно - дуже ефективна та надпродуктивна людина, але у такому “спреді” варто шукати баланс. Я точно не “коуч”, а тим паче не приклад успішного тайм менеджменту і еффорт менеджменту (не знаю чи популярний такий вираз, проте я його використаю), тому сьогодні - про найменше зі списку, про правильний фокус на інструментах та факторах ціноутворення під час роботи з великою кількістю інформації та контроверсійних аргументів при аналітиці ринків для побудови ринкових наративів. Гадаю, що цій темі варто приділити достатньо уваги саме у блозі після відвертостей про виховання майндсету.
На ідею для есе мене наштовхнула цікава історія, про яку я дізнався з чергового треду в X. Назва цієї статті взята мною з The Peanut Butter Manifesto. Це був звичайний робочий лист від Бреда Гарлінгхауза тодішнім співробітникам Yahoo. Історія трапилася у 2006. Сьогодні людину з обкладинки цієї статті Ви можете знати як СЕО Ripple, тоді він був старшим віце президентом Yahoo. В один з прекрасних робочих днів у листі він розніс компанію та напрями її діяльності в доволі агресивній манері, звинувативши усю корпоративну структуру у відсутності правильного вектору розвитку та марному фокусі зусиль на купі напрямів діяльності. Взагалі-то, це була внутрішня корпоративна переписка, яка не мала стати предметом теми цього блогу та будь-яких обговорень у мережі тим паче, але видання Wall Street Journal опублікувало це скандальне мемо. Багато хто вирішив, що Бреда звільнять, проте результат виявився протилежним: всередині компанії та ззовні більшість читачів підтримала його позицію. Як і у випадку з Федерером, даю Вам повну версію The Peanut Butter Manifesto + апдейт від самого автора What i got wrong in the Peanut Butter Manifesto щодо того випадку 7 років потому для ознайомлення і починаю свою розповідь.
То чим мене зацікавила ця метафора? У контексті корпоративного управління та розвитку Yahoo Бред порівняв зусилля, яких докладає ця компанія для розвитку купи напрямів,зі змащуванням арахісовим маслом тонким шаром шматку хліба. Фактично масла багато, як і Ваших зусиль, але завелика кількість напрямів та задач робить із великого шматка масла ледь примітний шар, який вже не дає такого відчуття смаку. Автор визначив, що на той момент компанія мала велику кількість ресурсів, проте відсутність конкретного фокусу фактично руйнувала потенційний ефект від використання цих ресурсів на велику кількість напрямів. Зависокі темпи розвитку утворили реальність, де компанія робить усе, проте не робить нічого у той самий момент. Кожний продукт чи стратегічний напрям ніби-то існували та потребували зусиль, проте це не давало бусту компанії. Її не можна було асоціювати з якимось конкретним напрямом чи продуктом першочергово, адже на відміну від конкурентів у галузях, вони намагались конкурувати за усіма напрямами одночасно. Таким чином поки одні шліфували свою майстерність та правильно використовували свої здібності, аби зайняти певну нішу, успішно конвертувавши ресурси та зусилля (а головне на тому стрімкому ринку - час), інші (де уособленням для Бреда була його компанія на той момент, що його бентежило) просто створювали видимість роботи за усіма сегментами.
І тут ми з Вами повторюємо трюк із розповіді про Федерера! Ми знову подивимось на цю проблему через призму роботи із ринками, адже принципи стратегічного розвитку корпорації та концентрації її зусиль на певних галузях - це саме та реальність, яку дуже легко проеціювати на нашу діяльність, робота з великим обсягом даних із відкритих джерел та їх подальша конвертація в аргументи, що потребують зважування, і формування наративу щодо потенційного ринкового ціноутворення. Ключове питання для людини, яка тільки-но поринає у ці аспекти, полягає у тому, щоб…не загубитися. Ось так, здавалося б, просто можна охарактеризувати усю суть. Колись давно, спілкуючись з бізнес партнером зі сфери девелопменту та цінних паперів, я поставив питання “як світосприйняття змінюється з плином років та розвитку галузей?”. Відповідь була філософською “коли я починав бізнес 25 років тому, інформації було менше, спекулювати було простіше, будувати бізнес зв’язки - тим паче, а сьогодні (це був 2020 рік) такий дурний час настав, що чим більше я дізнаюсь про деякі речі, тим мені складніше взагалі сприймати інформацію, зважувати купу протиречних “за” і “проти” та приймати рішення”. Те, про що він говорив - це те, що на нашому ринку називають FUD. На той момент під час пандемії утворилося відразу 3 фактори ціноутворення, що могли бути ключовими для рішення щодо капіталовкладень у чергову забудову (зміна влади у структурі, що видає дозвільну документацію + локдаун + персональні проблеми із законом у особи, що афілійована із девелопером). На іншій стороні важелів - аргументи “за” (інвестиційна можливість, темпи введення в експлуатацію, репутація, успішні кейси і тд). Що тут має превалювати і що потенційно може стати так званими грін флегом чи ред флегом? Такі ж реалії супроводжують нас і в спекуляції на ринках (про чистий трейдинг уяви в мене свої, про інвестування - тим паче, в 95% випадках усе, що ми робимо у спільноті - це чиста спекуляція, навіть якщо інструмент утримується вже не 1 рік). Проте кількість аргументів тут безмежна і саме в їх пошуку та трактуванні полягає робота з ринками для мене.
Тому наступна історія буде про уявного персонажа, в якому хтось буде здатен впізнати себе чи свого товариша за нещастям (тут застосовую це слово з іронією). Уявіть, що людина прийшла на ринок і почала поринати у графік, сесії, календар, звітності, індекси і подібні речі. На певному етапі вона переконує себе, що будь-яке ціноутворення - наслідок дій сірого кардинала ринку під назвою ММ, далі на арену виходять чергові “привиди опери”, яких наш персонаж кличе розумним словом “інституціонали”, а крайня фаза відчаю відобразиться у виразі “біржа полювала за моїм стопом”...якщо він, звісно ж, був..якщо його не було, то “біржа мене ліквіднула та забрала мої гроші” (насправді ні, не забрала). Що увесь цей час робила людина? Мастила арахісове масло по шматку хліба? Ні, вона поки що навіть не відкрила банку. Скажемо так, банка в неї вже є, просто вона її не використовує (це час та зусилля, витрачені на те, аби присвятити себе справі та отримати здобутки). Хліба ще немає (не те, щоб вона була голодною, але фактори ціноутворення вона поки що не віднайшла). І тут в жодному випадку не думайте, що я називаю “факторами” те, що знаходиться поза технічною складовою. Візуалізація ціни для людей, що мають великий досвід (тут другий допис поспісль доведеться подумки згадати Гепа) спостереження за прайс екшном, дозволяють вийти їй на рівень, де це стає первинним фактором і відображенням купи інших аргументів “за” (фактично вміння зчитати настрої ринку, розуміючи які аргументи (“за” чи “проти”) стали превалюючими для такої поведінки ключових гравців тут і зараз). До речі, для мене візуалізація зон підтримки і спротиву - важливий аргумент.
Коли нарешті наш герой починає розуміти, що його позиція, побудована навколо переконання щодо напрямку руху ціни (який достовірно не знає ніхто від Трампа, Пауелла та Чанпена Чжао до його гуру із “VIP сигналки” за 1000$/місяць), є жертвою купи обставин, які можуть виникнути протягом наступної секунди (а цих обставин не 3, не 5 і навіть не 10), він, звісно ж, починає шукати певні закономірності у ціноутворенні та вивчати що може змусити учасників ринку переглянути поточну ціну. Тут нарешті відкривається банка з арахісовим маслом! Наш друг починає вчитися і докладати зусиль! Він бере хліб і намащує товстий шар на певну частину шматка хліба і кусає його наосліп. Якщо він відкусить лише цю частину, ефект буде неймовірний. Перекладаючи мовою ринків, він зможе побудувати власні очікування по інфляції та взяти позицію через аргументацію показників, що будуть вищими за очікування у календарі. Його угоди будуть прибутковими, адже ринок ребалансує очікування в його сторону, але…інша частина хліба лишилась порожньою. Наступного разу є ймовірність надкусити з протилежної сторони, де ключовим драйвером ціноутворення стане заява про тарифи, публікація показників ринку праці, динаміка дохідності 10-річок, геополітична напруга на Близькому Сході, провалений початок сезону звітностей від фінансового сектору, рішення Банку Японії, операції відкритого ринку, виступ Пауелла чи ще десятки причин.
Тут наш уявний парубок, якого життя вже навчило через власний досвід помилок та втрат через обмежену кількість факторів, що бралися до уваги, бере арахісове масло та мастить ним увесь шматок хліба. Це саме той момент, де Yahoo почав стрімко розвивати купу напрямів. Багато масла взяти неможливо, адже тут у метафори є своя противага - обмеженість Вашого ресурсу як індивіда, що витрачає на це час та власну продуктивність праці. Тож шматок вже більший (адже він доклав більше зусиль, аніж тоді з інфляцією), але шар тонший через площину хліба. І тут він потрапляє у пастку під назвою “горе від розуму”. Відтепер він здатен прочитати стрічку та осягнути усю логіку термінів та “ефекту доміно”, що потенційно може утворитися та вплинути на активи, які не згадано у новині. Більш того, його рішення більш виважені, адже відтепер до уваги береться не 1 аргумент, а велика кількість. Проте зависока кількість вивчених та освоєних аргументів починає…заважати! Свій фокус він розподілив на велику кількість аргументів, які виявились протиречними. Раніше обробка інформації та прийняття рішень здавалися простими, але тут раптом 10 аргументів “за” та 10 аргументів “проти”. Далі мою логіку розповіді про нашого уявного друга Ви зрозуміли. Він може філософствувати про спред дохідностей, індекси виробництва, відкритий інтерес та монетарну політику, але фактичного прогнозу у купі цих розповідей Ви можете не почути, адже контроверсійні аргументи утворять патову ситуацію.
Які способи вирішення цієї проблеми?
По-перше, не вважайте, що через це такий широкий інструментарій Вам не потрібен. Вам не завжди потрібно його застосовувати одночасно, проте варто ним володіти для окремих ситуацій (згадайте 31.07.2024 та рішення Банку Японії, а потім наслідок carry trade). Ринковий контекст та логіка цих факторів є повністю сумісними, просто деякі з них виходять на перший план лише під час конкретних фаз циклів чи ряду подій. Саме тому варто сформувати для себе патерни, трохи поспостерігавши за ринками, аби зрозуміти яким аргументам (показникам / “натякам”) треба буде віддати перевагу. Ось у цей момент Ви перестаєте розмазувати масло тонким шаром!
По-друге, стосовно масштабу та застосування таких факторів. Розумійте контекст і наратив локальний, середньостроковий та глобальний. Навчіться їх для себе формувати та вміти пояснити собі що саме випало з Вашого фокусу уваги. Згадаю Вашого улюбленого Баффета: “найтупіше, що можна робити - намагатись зрозуміти скільки айфонів чи ще чогось було продано за 3 місяці, щоб придбати акцію компанії в очікуванні звітності. Ви ж не купуєте ферму через те, що в цьому році будуть дощі”. Деякі фактори впливають на локальні наративи та здатні іноді утворити фейк мув чи локальну корекцію, а деякі - супроводжують глобальний тренд і можуть не братися Вами до уваги при побудові наративу на наступні декілька днів. Не бійтесь відкинути те, що наразі нерелевантно, навіть якщо це повністю відображує Вашу ідею, Ваше бачення та Ваші напрацювання. Фактично перекладу метафорично: іноді намастити масло на хліб треба нерівномірно, а частини хліба, яким варто приділити більшу увагу, маєте визначати саме Ви. Іноді Ви правильно обрали аргументи та інструментарій, але Ваш наратив тотально відпрацює з часом, відразу після Ваших збиткових угод, адже він мав глобальний характер. Такі помилки трапляються з УСІМА, Богів таймінгу не існує.
По-третє, Ваша найбільша помилка - це коли “масло” намащується на занадто велику кількість інструментів (фактично той самий обсяг на 10 тостів). Сфокусуйтесь спочатку на ринкових інструментах чи конкретних ринках, де Ви розумієтесь. І тут не зрозумійте невірно! Ви - абсолютний красень (чи красуня), якщо зможете одночасно торгувати декілька ринків, розуміючи їх контекст, успішно будуючи наративи. Бути multi asset трейдером - це круто, адже протягом кожної сесії Ви маєте більше шансів знайти угоду, але до цього треба прийти через велику кількість зусиль та аналізу ціноутворення різних інструментів, які мають за собою різні фактори. Якщо я не тямлю у євро чи фунті, я поки що не витрачаю свій фокус на тонкощі монетарної політики Банку Англії чи ЄЦБ. Я взагалі не відкриваю подібні звіти. У мене немає угод за цими інструментами, а тим паче немає жодного уявлення про їх поточне ціноутворення (хіба що можу поговорити про роль валюти котирування у вигляді usd, але тоді це буде 50% аналізу). Якщо я не знаю нічого про какао чи цукор, я і не можу бігти відкривати там угоди. Кожен раз, коли ми будуємо наративи всередині бюро, це не те, що норма, а це абсолютний must для аналітика, що, наприклад, не працює з товарно-сировинним ринком, не давати свого бачення по нафті чи сріблу. Я уяви не маю, що буде з Hyperliquid (попри те, що маю наративи та переконання по ринку цифрових активів і не обмежуюсь BTC), адже наразі я просто розмажу масло ще тоншим шаром, поринувши у контекст екосистеми. Це в жодному випадку не означає, що не можна розширювати спектр інтересів на ринках! Це треба робити! Просто варто робити це грамотно із правильним effort management (використав вдруге).
По-четверте, не завжди взагалі варто мастити хліб та їсти. Я знову повторю те, що казав наприкінці минулого есе: не шукайте наратив там, де його немає! Ринок дає велику кількість можливостей в моєму топ-інструменті протягом одного місяця і взагалі перебуває поза якимось контекстом наступний місяць, де навіть колективний розум не в змозі пояснити у ретроспективі що стало першочерговим фактором ціноутворення, а тим паче передбачити це, коли вважаєш котирування збалансованим та таким, що відповідає поточним реаліям. Саме у цьому випадку виникає “горе від розуму”, де здається, що помилка трапилася через велику кількість аргументів, яку людина брала до уваги, але насправді вони не могли дати якісної картини. Ось саме в такі моменти масло можна мастити на інші хлібини, відійшовши від аналізу цього інструменту.
Ну і останній пункт! Як і у випадку з СЕО Ripple, я спробував допомогти Вам усвідомити, що правильний фокус на конкретних аргументах є кращим за біганину від аргументу до аргументу, що змушує Вас постійно перевзуватись то в лонг, то в шорт. Котирування на дистанції відобразять пошук збалансованої ціни і не завжди Ви опинитесь в правильній точці входу навіть з правильним наративом. Вчіться дотримуватись свого наративу, а найголовніше - коли Ви розумієте, що на перший план вийшли інші фактори, правильно реагувати на це (брати паузу та лишатись осторонь замість купи угод у зворотньому напрямі). Читання новин про позитив чи негатив щодо певного інструменту може утворити нову реальність, яка змусить Вас зрадити своїм напрацюванням. Зраджуючи їм, Ви зраджуєте усім витраченим до цього зусиллям, які є Вашим найбільшим ресурсом. Ви фактично викинули тост із маслом у смітник.
Наприкінці скажу, що ця індустрія унікальна тим, що навіть 100 років не вистачить, щоб повністю осягнути усі фактори ціноутворення та засвоїти широкий інструментарій для усіх можливих активів, проте найвидатніші інвестиційні менеджери досягли успіхів, бо відшліфували майстерність застосовувати конкретні аргументи в конкретних обставинах на ринках. Широка кількість інструментів - Ваш друг, здібності щодо їх правильного точкового застосування залежно від ринкової ситуації - Ваш найкращий друг. АЛЕ вчіться правильно фокусуватися на факторах ціноутворення, які є максимально релевантними та значущими для окремого кейсу на ринку. Не мастіть арахісове масло тонким шаром, марнуючи свої зусилля!
Дякую за те, що приділяєте увагу нашому блогу!
Закінчу останніми словами Бреда Гарлінгхауза у тому Маніфесті:
So let’s get back up.
Catch the balls.
And stop eating peanut butter.
