SlonOgromniy
Пользователь
Поширене переконання, що пропуск прийому їжі погіршує концентрацію, пам’ять і працездатність, може бути хибним.
Новий метааналіз, який об'єднав результати 71 незалежного дослідження з участю понад 3,4 тисячі людей, показав: голодування не впливає на когнітивні здібності здорових дорослих.
Команда науковців проаналізувала 63 наукові статті, опубліковані між 1958 і 2025 роками. Дослідження охопили 222 різні показники когнітивних функцій — від уваги до пам’яті та виконавчих навичок. Висновок виявився однозначним: різниці між результатами учасників, які голодували, і тих, хто їв, не спостерігалося.
Згідно з аналізом, організм після приблизно 12 годин без їжі переходить на альтернативне джерело енергії — кетонові тіла, що утворюються під час розщеплення жиру. Така метаболічна гнучкість допомагає мозку підтримувати стабільне енергопостачання навіть без глюкози. Саме це може пояснювати, чому голодування не викликає «туману в голові».
Дослідження також підтвердило кілька важливих нюансів. По-перше, діти та підлітки справді гірше виконують когнітивні завдання натщесерце — їхній мозок ще розвивається й потребує стабільного харчування. По-друге, триваліше голодування, коли організм уже перейшов на кетоновий обмін, навіть зменшує різницю в когнітивних показниках. І нарешті, під час тестів, пов’язаних із їжею, голодні люди відволікалися частіше — але це радше реакція на подразники, ніж справжнє зниження продуктивності.
Фізіологічні процеси, активовані під час посту, як-от аутофагія і підвищення чутливості до інсуліну, мають численні переваги для здоров’я. Вони можуть сприяти здоровому старінню, кращому контролю рівня цукру в крові та зниженню ризику діабету 2 типу.
Науковці наголошують, що інтервальне голодування може бути безпечним способом підтримання здоров’я для більшості дорослих. Водночас дітям, підліткам і людям із медичними протипоказаннями варто дотримуватися обережності та консультуватися з лікарем.
Новий метааналіз, який об'єднав результати 71 незалежного дослідження з участю понад 3,4 тисячі людей, показав: голодування не впливає на когнітивні здібності здорових дорослих.
Команда науковців проаналізувала 63 наукові статті, опубліковані між 1958 і 2025 роками. Дослідження охопили 222 різні показники когнітивних функцій — від уваги до пам’яті та виконавчих навичок. Висновок виявився однозначним: різниці між результатами учасників, які голодували, і тих, хто їв, не спостерігалося.
Згідно з аналізом, організм після приблизно 12 годин без їжі переходить на альтернативне джерело енергії — кетонові тіла, що утворюються під час розщеплення жиру. Така метаболічна гнучкість допомагає мозку підтримувати стабільне енергопостачання навіть без глюкози. Саме це може пояснювати, чому голодування не викликає «туману в голові».
Дослідження також підтвердило кілька важливих нюансів. По-перше, діти та підлітки справді гірше виконують когнітивні завдання натщесерце — їхній мозок ще розвивається й потребує стабільного харчування. По-друге, триваліше голодування, коли організм уже перейшов на кетоновий обмін, навіть зменшує різницю в когнітивних показниках. І нарешті, під час тестів, пов’язаних із їжею, голодні люди відволікалися частіше — але це радше реакція на подразники, ніж справжнє зниження продуктивності.
Фізіологічні процеси, активовані під час посту, як-от аутофагія і підвищення чутливості до інсуліну, мають численні переваги для здоров’я. Вони можуть сприяти здоровому старінню, кращому контролю рівня цукру в крові та зниженню ризику діабету 2 типу.
Науковці наголошують, що інтервальне голодування може бути безпечним способом підтримання здоров’я для більшості дорослих. Водночас дітям, підліткам і людям із медичними протипоказаннями варто дотримуватися обережності та консультуватися з лікарем.
