7491
Середня тривалість життя у світі повернулася до того рівня, який був перед пандемією COVID-19. Найпоширенішою причиною смертей є серцево-судинні захворювання.
Водночас у Східній Європі серед дітей і підлітків підвищилася смертність від інфекційних хвороб і травм.
Про це йдеться у дослідженнях тривалості життя у світі, причин смерті та факторів ризику Інституту метрики й оцінки здоров’я (IHME), опублікованих у науковому журналі The Lancet.
Вчені проаналізували медичну інформацію із 204 країн. Так, у 2023 році середня тривалість життя становила 76,3 року для жінок і 71,5 року для чоловіків. Вона повернулася до рівня, який був до пандемії.
В Україні жінки живуть в середньому 78,5 року, а чоловіки – 66,6 року.
Загалом середня тривалість життя коливається від 83 років у державах з високим рівнем доходу до 62 років у країнах Африки на південь від Сахари.
З 1950 року глобальний рівень смертності від усіх причин знизився на 66,6%.
У 2021-му COVID-19 посідав перше місце серед причин смертності. Однак за два роки він опустився на 20-те. Тим часом серцеві захворювання та інсульти знову стали провідними причинами смерті.
Крім того, люди загалом стали рідше помирати від інфекційних хвороб. Особливо різко знизилася смертність від кору, діарейних захворювань і туберкульозу.
Тим часом неінфекційні хвороби становлять близько двох третин від найпоширеніших причин смерті. Хоча з 1990 року менше людей стали помирати від серцевих захворювань та інсульту, кількість смертей від діабету, хронічних захворювань нирок та хвороби Альцгеймера зросла.
Науковці виявили, що серед важливих факторів ризику виникнення хвороб є підвищений кров'яний тиск, куріння, високий рівень холестерину, діабет та ожиріння. Також до них належать екологія (зокрема, забруднення твердими частинками та вплив свинцю) та здоров'я після народження (низька вага, короткий термін вагітності).
Крім того, важливу роль у глобальній смертності відіграє психічне здоров'я, оскільки зростає кількість випадків тривожності та депресії.
За останнє десятиліття найбільше зросла смертність серед підлітків і молоді віком від 20 до 39 років у Північній Америці. Головиними причинами є самогубства, передозування наркотиками та надмірне вживання алкоголю.
Також збільшилася кількість смертей через інфекційні захворювання та випадкові травми серед:
Для вікової групи від 15 до 49 років головні небезпечні фактори – небезпечний секс, виробничі травми, високий індекс маси тіла, підвищений систолічний артеріальний тиск і куріння.
Нагадаємо, ООН заявила, що десятирічний прогрес у зниженні дитячої смертності та мертвонародження опинився під загрозою через "конфлікти, економічну нестабільність та скорочення підтримки від донорів". Так, до 2030 року можуть померти приблизно 30 мільйонів дітей у віці до 5 років.
Середня тривалість життя у світі повернулася до того рівня, який був перед пандемією COVID-19. Найпоширенішою причиною смертей є серцево-судинні захворювання.
Водночас у Східній Європі серед дітей і підлітків підвищилася смертність від інфекційних хвороб і травм.
Про це йдеться у дослідженнях тривалості життя у світі, причин смерті та факторів ризику Інституту метрики й оцінки здоров’я (IHME), опублікованих у науковому журналі The Lancet.
Вчені проаналізували медичну інформацію із 204 країн. Так, у 2023 році середня тривалість життя становила 76,3 року для жінок і 71,5 року для чоловіків. Вона повернулася до рівня, який був до пандемії.
В Україні жінки живуть в середньому 78,5 року, а чоловіки – 66,6 року.
Загалом середня тривалість життя коливається від 83 років у державах з високим рівнем доходу до 62 років у країнах Африки на південь від Сахари.
З 1950 року глобальний рівень смертності від усіх причин знизився на 66,6%.
У 2021-му COVID-19 посідав перше місце серед причин смертності. Однак за два роки він опустився на 20-те. Тим часом серцеві захворювання та інсульти знову стали провідними причинами смерті.
Крім того, люди загалом стали рідше помирати від інфекційних хвороб. Особливо різко знизилася смертність від кору, діарейних захворювань і туберкульозу.
Тим часом неінфекційні хвороби становлять близько двох третин від найпоширеніших причин смерті. Хоча з 1990 року менше людей стали помирати від серцевих захворювань та інсульту, кількість смертей від діабету, хронічних захворювань нирок та хвороби Альцгеймера зросла.
Науковці виявили, що серед важливих факторів ризику виникнення хвороб є підвищений кров'яний тиск, куріння, високий рівень холестерину, діабет та ожиріння. Також до них належать екологія (зокрема, забруднення твердими частинками та вплив свинцю) та здоров'я після народження (низька вага, короткий термін вагітності).
Крім того, важливу роль у глобальній смертності відіграє психічне здоров'я, оскільки зростає кількість випадків тривожності та депресії.
За останнє десятиліття найбільше зросла смертність серед підлітків і молоді віком від 20 до 39 років у Північній Америці. Головиними причинами є самогубства, передозування наркотиками та надмірне вживання алкоголю.
Також збільшилася кількість смертей через інфекційні захворювання та випадкові травми серед:
- дітей і підлітків у віці від 5 до 19 років у Східній Європі, а також країнах Північної Америки та Карибського басейну;
- підлітків та молоді у державах Африки на південь від Сахари.
Для вікової групи від 15 до 49 років головні небезпечні фактори – небезпечний секс, виробничі травми, високий індекс маси тіла, підвищений систолічний артеріальний тиск і куріння.
Нагадаємо, ООН заявила, що десятирічний прогрес у зниженні дитячої смертності та мертвонародження опинився під загрозою через "конфлікти, економічну нестабільність та скорочення підтримки від донорів". Так, до 2030 року можуть померти приблизно 30 мільйонів дітей у віці до 5 років.
