Серпень прийшов не з квітами в полі,
А в камуфляжі, в шрамах і болі.
Сонечко — блимає мінами,
Душа плаче в окопах, за стінами.
Жарко не від спеки — від вогню,
Що палить хати і долю мою.
Серпень не стиглий, не медовий —
Серпень тривожний, димовий, бойовий.
Десь за обрієм — вибух і крик,
Хтось не повернеться більше навік.
Мати чекає, не спить до зорі —
Син її в броніжилеті, на війні.
Серпень мовчить, хоч має кричати,
В ньому дитинство не хоче зростати.
Тиша тут — це обман і пастка,
В полі замість жита — “розтяжка”.
А в камуфляжі, в шрамах і болі.
Сонечко — блимає мінами,
Душа плаче в окопах, за стінами.
Жарко не від спеки — від вогню,
Що палить хати і долю мою.
Серпень не стиглий, не медовий —
Серпень тривожний, димовий, бойовий.
Десь за обрієм — вибух і крик,
Хтось не повернеться більше навік.
Мати чекає, не спить до зорі —
Син її в броніжилеті, на війні.
Серпень мовчить, хоч має кричати,
В ньому дитинство не хоче зростати.
Тиша тут — це обман і пастка,
В полі замість жита — “розтяжка”.
