Гримить земля, і небо плаче,
Та він іде мов буря, наче.
У грудях —серце не з каміння,
А полум’я з вогню й терпіння.
Його не зломлять ворожі лави,
Бо він воює не задля слави.
В ньому віра, Батьківщина,
Щоб була вільна Україна .
В очах і біль, і світлі мрії,
Про тишу, хату, про надії.
Та в серці клятва нездоланна:
Стояти доки буде рана.
Він знає: кожен день як битва,
Та воля — кров’ю, не молитва.
І навіть впавши, не зламає
Та він іде мов буря, наче.
У грудях —серце не з каміння,
А полум’я з вогню й терпіння.
Його не зломлять ворожі лави,
Бо він воює не задля слави.
В ньому віра, Батьківщина,
Щоб була вільна Україна .
В очах і біль, і світлі мрії,
Про тишу, хату, про надії.
Та в серці клятва нездоланна:
Стояти доки буде рана.
Він знає: кожен день як битва,
Та воля — кров’ю, не молитва.
І навіть впавши, не зламає
