Шепоче листя під ногами.
Дерева вітер обтріпав.
В калюжах ті ж кошлаті хмари,
Що і на небі. День вмира…
Стає так зимно, а ще осінь
Не відгуляла дні свої.
Стає так зимно. Сонця просять
Останніх квіток пелюстки.
Дощ на асфальті полишає,
Мереживо з шматочків неба,
А вітер листя в них жбурляє,
Доносить шепіт: «Та не треба…»
Брудне повітря стогне й виє.
Усе навкруги морок вкрив.
Вмирає день. Заграва червоніє.
Дерева вітер обтріпав.
В калюжах ті ж кошлаті хмари,
Що і на небі. День вмира…
Стає так зимно, а ще осінь
Не відгуляла дні свої.
Стає так зимно. Сонця просять
Останніх квіток пелюстки.
Дощ на асфальті полишає,
Мереживо з шматочків неба,
А вітер листя в них жбурляє,
Доносить шепіт: «Та не треба…»
Брудне повітря стогне й виє.
Усе навкруги морок вкрив.
Вмирає день. Заграва червоніє.
