Одна свіча залишилась, у темряву ступаю,
Її я погляд як ніколи відчуваю.
Побачити, відчути хочу, закликаю,
І крізь вуаль її з любов’ю зазираю.
Я бачу її очі, силует, обличчя,
Це дивиться вона або це мені сниться?
Долоні клімактичні кладу в її десницю.
О, хочу тебе бачити у сні та наяву,
Велична Герцогине, лише тебе люблю.
Під Місяцем з Венерою я свічку запалю,
І коло Соломонове я бережно зроблю.
О, сядеш ти навпроти мене, і бесіду з тобою почнемо,
І ти поділишся таємним, а потім про життя буремне
Тобі я розповім, а ти без слів
Почуєш все та зрозумієш, як ще ніхто не розумів.
Моя ти місячна богине, о, гоетична Герцогине,
Її я погляд як ніколи відчуваю.
Побачити, відчути хочу, закликаю,
І крізь вуаль її з любов’ю зазираю.
Я бачу її очі, силует, обличчя,
Це дивиться вона або це мені сниться?
Долоні клімактичні кладу в її десницю.
О, хочу тебе бачити у сні та наяву,
Велична Герцогине, лише тебе люблю.
Під Місяцем з Венерою я свічку запалю,
І коло Соломонове я бережно зроблю.
О, сядеш ти навпроти мене, і бесіду з тобою почнемо,
І ти поділишся таємним, а потім про життя буремне
Тобі я розповім, а ти без слів
Почуєш все та зрозумієш, як ще ніхто не розумів.
Моя ти місячна богине, о, гоетична Герцогине,
