Така роса…

[Zvopim]

Така роса,

Така роса прозора…

Стрічаю сонце

В полі за селом,

Де квіти польові,

Неначе зорі,

Торкає вітер

Лагідним крилом.

Аж ось, проміння

Розпростерло руки

І спрагло п’є,

Спиває всю росу.

І враз, стріпнувшись,

Подались на луки,

А я додому

Сонечко несу.

А ще в село

Несу пучок волошок.

Ці квіти ніжні

Синьо-голубі –

Тобі, моя єдина

І хороша,

Найкраща в світі,

Матінко, тобі.

30.04.1988

Автор: Віктор Геращенко