RanGe_LoveR
Пользователь
"Я не відчуваю співчуття до тих, кого оперую. Я просто не можу дозволити собі таку розкіш. В операційній я народжуюся наново: холодна, безсердечна машина, сам на сам зі скальпелем, бором і пилкою. Коли ти ріжеш мозок і обманюєш смерть — почуттям немає місця. Емоція — це ентропія, яка шкодить справі. Я викорінював емоції роками" - Джеймс Джераті, один із провідних англійських нейрохірургів.
Можливо, після прочитаного вам стало явно некомфортно, і здалося, що людина, яка вимовила ці слова, є якимось божевільним, можливо навіть психопатом.
Так, це дійсно так. Але чи погано бути психопатом? Хто такий психопат? Чому психопати в будь-якій сфері діяльності досягають більших результатів, ніж звичайні люди? Торгівля, само собою, не є винятком. І найголовніше — чого ми можемо навчитися у психопатів?
Навіщо взагалі вчитися у психопатів, навіщо вчитися у маніяків, убивць, які є найяскравішими представниками цього типу людей, психологічні та емоційні характеристики яких за своєю суттю можуть настільки перевершувати пересічну людину, що психопат може здатися Übermensch.
Надлюдина (нім. Übermensch) — образ, введений філософом Фрідріхом Ніцше в творі «Так казав Заратустра», для позначення істоти, яка за своєю могутністю має перевершити сучасну людину так само, як остання перевершила мавпу.
«Ти не помічав у собі психопатичних нахилів?» Я, як людина з досить високим его і дуже далекий від поняття функціональної психопатії, сприйняв це питання як певну образу і відповів у дусі: «Без поняття, ніколи про це не думав. Я взагалі дуже добра людина і дуже люблю тварин».
Загалом ми з моїм товаришем, який наразі закінчив Вищу школу економіки у Празі (це не школа, а університет), часто обговорюємо різні теми, і щоразу дискусія заходить так далеко, що нам би вже вести подкасти і зберігати історичний архів усіх наших міркувань.
Так ось, він розповів, що наразі читає книгу «Мудрість психопатів», написану Кевіном Даттоном. Автор виділяє три характеристики, притаманні психопатам:
Що об’єднує всі ці три якості? Безчутливість. Безчутливість до інших людей, безчутливість до подій, що відбуваються навколо, абсолютна емоційна нечутливість. А що всі намагаються нав’язати нам у трейдингу? Беземоційність, контроль над емоціями, стриманість тощо. То чи не виходить, що ідеальний трейдер, якщо взагалі можна вжити ці два слова разом, має бути психопатом?
Якщо після прочитання цього останнього речення у вас з’явилися певні сумніви щодо цього твердження, імовірно, трейдинг не для вас. Адже сама професія вимагає від людини виробити механізм функціональної психопатії. Якщо ви з цим не згодні зараз — рано чи пізно ви зрозумієте це самі. Головне, щоб не надто пізно.
У 1955 році вийшов фільм «Бунтівник без причини», і для фахівців із теорії ігор у ньому є одна особливо цікава сцена: Джим Старк і Базз Гандерсон на двох викрадених автівках мчать до краю урвища, з’ясовуючи, хто з них крутіший.
Уявімо тепер, що в кожного з них є вибір. Вони можуть скористатися розумною, не психопатичною стратегією й звернути вбік. Або ж обрати ризикований, психопатичний варіант і продовжувати тиснути на газ.
Якщо і Джим, і Базз оберуть розумну поведінку й звернуть, результатом буде нічия, яка принесе другий за величиною виграш — по 3 очки кожному. Якщо ж обидва оберуть психопатичну стратегію й вирішать мчати вперед, вони ризикують загинути або отримати важкі травми. Кожен із них у такому разі отримає мінімальний виграш — 1 очко.
Але ось що каже Колман: якщо один із водіїв, скажімо, Джим, виявить обережність, а другий – Базз, продемонструє свою «крутість», то виникне різниця у виграшах. Джим програє й отримає 2 очки, а Базз виграє максимум – 4 очки.
Тепер повернемося до статистики, що шанс бути психопатом — це 1–2%. Отже, якщо ви психопат у цьому сценарії, який шанс, що ваш супротивник діятиме так само? Відповідно, 1–2%. А отже, ваша ймовірність отримати максимальний виграш — 98%. Ось вона — математика божевільності.
Але чи корелює ця логіка з трейдингом? Якщо взяти одразу двох суб’єктів, які мають однаковий досвід у торгівлі та однаковий рівень навичок, чи буде виправданим ризик, на який піде психопат у таких екстремальних умовах?
Якби трейдинг був змаганням — так, це мало б сенс. Але трейдинг це не турнір. А якщо й змагання, то хіба що боротьба з самим собою. Проте цей приклад демонструє другу найважливішу рису психопатів, яка допомагає їм виживати й досягати успіху в усіх сферах діяльності: ірраціональна поведінка може виявитися раціональною.
І тут проявляється нарцисизм — той самий, який такий необхідний у трейдингу. Скільки було випадків, коли я давав своїм друзям, колегам, підписникам ідею, ймовірність реалізації якої для них була або дуже низькою, або взагалі нульовою — але в більшості випадків я мав рацію. Бо я не хочу слухати іншого аналітика. Я не хочу слухати іншого трейдера. Я знаю, що маю рацію, бо існують умови для цієї правоти. Я знаю, що я витратив на навчання, на лекції, на тести, на практику стільки часу, що таке можна порівняти хіба що з одиницями, і то ми про них, швидше за все, нічого не знаємо.
Але у випадку, якщо я помилився, я використаю цей урок як ніхто інший. Бо це я. Я з будь-якої можливості забираю максимум.
Приблизно таке мислення, на мою думку, має бути у трейдера, який хоче досягти успіху. Саме тому в більшості нічого і не виходить, тому що вони читають аналітику недо-блогерів, які навіть половини своєї концепції не знають. А якщо й знають, то заливають у неї стільки необґрунтованого суб'єктивізму, що від початкової ідеї лишається дуже мало. І ось середньостатистичний «трейдер», читаючи це, шукає зв’язок зі своєю ідеєю, і якщо він його знаходить, відбувається гормональний сплеск. Якщо ж ні, то він забуває про свою ідею і навіть не намагається розібратися, у чому правда, бо ж «той аналітик профітний», а я хто?
Ось чому нарцисизм і егоцентризм такі важливі в торгівлі.
Дослідження, проведене економістом Ґері Фрідманом і його колегами з Каліфорнійського інституту (з більш детальною інформацією можна ознайомитися у самій книзі «Мудрість психопатів»), підтверджує ідею про те, що люди з так званим «геном воїна» — поліморфізмом моноаміноксидази А, який раніше пов’язували з небезпечною, «психопатичною» поведінкою, досягають більших успіхів у прийнятті ризиків, ніж звичайна людина. Але тут є один більш глибокий і важливий нюанс: психопат обирає ризик агресивно й без сумнівів, лише якщо розуміє, що цей ризик виправданий.
І тут ключова ідея — це risk-on і risk-off режими в торгівлі. Що я маю на увазі: в певні сезонні коливання, коли ринок виглядає для мене нестабільним, я переходжу у режим risk-off, тобто реалізую торгові ідеї більш безпечно. І навпаки, за сприятливих умов я переходжу у risk-on, бо розумію, що ризик, імовірно, виправданий, а отже, я можу забрати максимум.
Також було проведено ще один експеримент, цього разу з участю штучного інтелекту. Суть у тому, що машини мали вести торгово-ділові відносини між собою, обмінюючись очками. Більш детально про це теж можна прочитати в книзі.
У результаті найбільшу кількість очок набрала машина з психопатичними рисами. Суть її стратегії була доволі проста й будувалася саме на концепції risk-on/risk-off режимів.
Коли її опонент чинив великий тиск наша психопатична модель відповідала ще більшим тиском і вигравала угоду. Коли ж тиск був меншим — вона знижувала ризик і діяла обережніше.
Методика ризику – протилежна, але логіка ризику одна: за відповідних умов уміти перемикати режим і забирати максимум у будь-якій можливості, залежно від ринкової фази.
Я також помітив, що поводжусь так само під час спарингів. Коли мій спаринг-партнер працює в лайтовому режимі я відповідаю аналогічно. Але якщо проти мене починають демонструвати силу й певну зверхність – я вмикаюсь на повну. І оскільки маю досить великий досвід у бойових мистецтвах (приблизно 16 років), наш спаринг або закінчується респектом у хорошій рубці, або я вирубую свого суперника.
Без необхідної наполегливості, без любові до процесу навчання й самого процесу аналізу — ви в цьому бізнесі ніхто. Ви не функціональний психопат — ви невдаха-маніяк, якого зрештою ринок прирече на розстріл.
Можливо, після прочитаного вам стало явно некомфортно, і здалося, що людина, яка вимовила ці слова, є якимось божевільним, можливо навіть психопатом.
Так, це дійсно так. Але чи погано бути психопатом? Хто такий психопат? Чому психопати в будь-якій сфері діяльності досягають більших результатів, ніж звичайні люди? Торгівля, само собою, не є винятком. І найголовніше — чого ми можемо навчитися у психопатів?
Навіщо взагалі вчитися у психопатів, навіщо вчитися у маніяків, убивць, які є найяскравішими представниками цього типу людей, психологічні та емоційні характеристики яких за своєю суттю можуть настільки перевершувати пересічну людину, що психопат може здатися Übermensch.
Надлюдина (нім. Übermensch) — образ, введений філософом Фрідріхом Ніцше в творі «Так казав Заратустра», для позначення істоти, яка за своєю могутністю має перевершити сучасну людину так само, як остання перевершила мавпу.
Якось у кафе
Як це буває в найбільш комічних ситуаціях, які Карл Юнг називав «синхронність», при зустрічі з дуже близьким і шанованим мною товаришем у кафе перед тренуванням з тайського боксу, він поставив мені одне питання:«Ти не помічав у собі психопатичних нахилів?» Я, як людина з досить високим его і дуже далекий від поняття функціональної психопатії, сприйняв це питання як певну образу і відповів у дусі: «Без поняття, ніколи про це не думав. Я взагалі дуже добра людина і дуже люблю тварин».
Загалом ми з моїм товаришем, який наразі закінчив Вищу школу економіки у Празі (це не школа, а університет), часто обговорюємо різні теми, і щоразу дискусія заходить так далеко, що нам би вже вести подкасти і зберігати історичний архів усіх наших міркувань.
Так ось, він розповів, що наразі читає книгу «Мудрість психопатів», написану Кевіном Даттоном. Автор виділяє три характеристики, притаманні психопатам:
- Егоцентризм
- Нарцистичність
- Макиавеллізм
Що об’єднує всі ці три якості? Безчутливість. Безчутливість до інших людей, безчутливість до подій, що відбуваються навколо, абсолютна емоційна нечутливість. А що всі намагаються нав’язати нам у трейдингу? Беземоційність, контроль над емоціями, стриманість тощо. То чи не виходить, що ідеальний трейдер, якщо взагалі можна вжити ці два слова разом, має бути психопатом?
Якщо після прочитання цього останнього речення у вас з’явилися певні сумніви щодо цього твердження, імовірно, трейдинг не для вас. Адже сама професія вимагає від людини виробити механізм функціональної психопатії. Якщо ви з цим не згодні зараз — рано чи пізно ви зрозумієте це самі. Головне, щоб не надто пізно.
Математика божевільності
Цікаво, але сама психопатія через свою здатність брати на себе ризик зі 100% впевненістю й без тіні сумніву є негативним прикладом адаптації. Адже людина впродовж усієї своєї еволюції уникала будь-якого ризику, щоб вижити. Але якщо це так, то чому, згідно зі статистикою, психопати становлять 1–2% усього населення? У професора Лестерського університету Ендрю Колмана є відповідь.У 1955 році вийшов фільм «Бунтівник без причини», і для фахівців із теорії ігор у ньому є одна особливо цікава сцена: Джим Старк і Базз Гандерсон на двох викрадених автівках мчать до краю урвища, з’ясовуючи, хто з них крутіший.
Уявімо тепер, що в кожного з них є вибір. Вони можуть скористатися розумною, не психопатичною стратегією й звернути вбік. Або ж обрати ризикований, психопатичний варіант і продовжувати тиснути на газ.
Якщо і Джим, і Базз оберуть розумну поведінку й звернуть, результатом буде нічия, яка принесе другий за величиною виграш — по 3 очки кожному. Якщо ж обидва оберуть психопатичну стратегію й вирішать мчати вперед, вони ризикують загинути або отримати важкі травми. Кожен із них у такому разі отримає мінімальний виграш — 1 очко.
Але ось що каже Колман: якщо один із водіїв, скажімо, Джим, виявить обережність, а другий – Базз, продемонструє свою «крутість», то виникне різниця у виграшах. Джим програє й отримає 2 очки, а Базз виграє максимум – 4 очки.
Тепер повернемося до статистики, що шанс бути психопатом — це 1–2%. Отже, якщо ви психопат у цьому сценарії, який шанс, що ваш супротивник діятиме так само? Відповідно, 1–2%. А отже, ваша ймовірність отримати максимальний виграш — 98%. Ось вона — математика божевільності.
Але чи корелює ця логіка з трейдингом? Якщо взяти одразу двох суб’єктів, які мають однаковий досвід у торгівлі та однаковий рівень навичок, чи буде виправданим ризик, на який піде психопат у таких екстремальних умовах?
Якби трейдинг був змаганням — так, це мало б сенс. Але трейдинг це не турнір. А якщо й змагання, то хіба що боротьба з самим собою. Проте цей приклад демонструє другу найважливішу рису психопатів, яка допомагає їм виживати й досягати успіху в усіх сферах діяльності: ірраціональна поведінка може виявитися раціональною.
І тут проявляється нарцисизм — той самий, який такий необхідний у трейдингу. Скільки було випадків, коли я давав своїм друзям, колегам, підписникам ідею, ймовірність реалізації якої для них була або дуже низькою, або взагалі нульовою — але в більшості випадків я мав рацію. Бо я не хочу слухати іншого аналітика. Я не хочу слухати іншого трейдера. Я знаю, що маю рацію, бо існують умови для цієї правоти. Я знаю, що я витратив на навчання, на лекції, на тести, на практику стільки часу, що таке можна порівняти хіба що з одиницями, і то ми про них, швидше за все, нічого не знаємо.
Але у випадку, якщо я помилився, я використаю цей урок як ніхто інший. Бо це я. Я з будь-якої можливості забираю максимум.
Приблизно таке мислення, на мою думку, має бути у трейдера, який хоче досягти успіху. Саме тому в більшості нічого і не виходить, тому що вони читають аналітику недо-блогерів, які навіть половини своєї концепції не знають. А якщо й знають, то заливають у неї стільки необґрунтованого суб'єктивізму, що від початкової ідеї лишається дуже мало. І ось середньостатистичний «трейдер», читаючи це, шукає зв’язок зі своєю ідеєю, і якщо він його знаходить, відбувається гормональний сплеск. Якщо ж ні, то він забуває про свою ідею і навіть не намагається розібратися, у чому правда, бо ж «той аналітик профітний», а я хто?
Ось чому нарцисизм і егоцентризм такі важливі в торгівлі.
Функціональна психопатія та вміння обирати виправданий ризик
Тепер перейдемо до прикладних досліджень.Дослідження, проведене економістом Ґері Фрідманом і його колегами з Каліфорнійського інституту (з більш детальною інформацією можна ознайомитися у самій книзі «Мудрість психопатів»), підтверджує ідею про те, що люди з так званим «геном воїна» — поліморфізмом моноаміноксидази А, який раніше пов’язували з небезпечною, «психопатичною» поведінкою, досягають більших успіхів у прийнятті ризиків, ніж звичайна людина. Але тут є один більш глибокий і важливий нюанс: психопат обирає ризик агресивно й без сумнівів, лише якщо розуміє, що цей ризик виправданий.
І тут ключова ідея — це risk-on і risk-off режими в торгівлі. Що я маю на увазі: в певні сезонні коливання, коли ринок виглядає для мене нестабільним, я переходжу у режим risk-off, тобто реалізую торгові ідеї більш безпечно. І навпаки, за сприятливих умов я переходжу у risk-on, бо розумію, що ризик, імовірно, виправданий, а отже, я можу забрати максимум.
Також було проведено ще один експеримент, цього разу з участю штучного інтелекту. Суть у тому, що машини мали вести торгово-ділові відносини між собою, обмінюючись очками. Більш детально про це теж можна прочитати в книзі.
У результаті найбільшу кількість очок набрала машина з психопатичними рисами. Суть її стратегії була доволі проста й будувалася саме на концепції risk-on/risk-off режимів.
Коли її опонент чинив великий тиск наша психопатична модель відповідала ще більшим тиском і вигравала угоду. Коли ж тиск був меншим — вона знижувала ризик і діяла обережніше.
Методика ризику – протилежна, але логіка ризику одна: за відповідних умов уміти перемикати режим і забирати максимум у будь-якій можливості, залежно від ринкової фази.
Я також помітив, що поводжусь так само під час спарингів. Коли мій спаринг-партнер працює в лайтовому режимі я відповідаю аналогічно. Але якщо проти мене починають демонструвати силу й певну зверхність – я вмикаюсь на повну. І оскільки маю досить великий досвід у бойових мистецтвах (приблизно 16 років), наш спаринг або закінчується респектом у хорошій рубці, або я вирубую свого суперника.
Не закохуйтесь у цю ідею
Звучить усе красиво. Багато хто, мабуть, уже почав гуглити, як стати психопатом і думає, що їхній успіх у торгівлі залежатиме тільки від цього. Але, на жаль чи на щастя, це не так.Без необхідної наполегливості, без любові до процесу навчання й самого процесу аналізу — ви в цьому бізнесі ніхто. Ви не функціональний психопат — ви невдаха-маніяк, якого зрештою ринок прирече на розстріл.
