Туман над лугом проплива,
Волочить пасма білі,
Як у кульбаби голова,
Як взимку заметілі.
І оживають береги
За далиною далі,
І світ вже бачиться другий:
Без горя і печалі.
І туга, що обволокла
Разючі душу й серце,
З туманом в простір попливла
За обріїв озерця.
І диха спокоєм земля,
Зникають білі плями,
Парує ялова рілля –
Туман побрів полями.
Квітує зелень лугова
Від краю ф до краю,
Усе довкола ожива
В весняному розмаї.
Автор: Віктор Геращенко
Волочить пасма білі,
Як у кульбаби голова,
Як взимку заметілі.
І оживають береги
За далиною далі,
І світ вже бачиться другий:
Без горя і печалі.
І туга, що обволокла
Разючі душу й серце,
З туманом в простір попливла
За обріїв озерця.
І диха спокоєм земля,
Зникають білі плями,
Парує ялова рілля –
Туман побрів полями.
Квітує зелень лугова
Від краю ф до краю,
Усе довкола ожива
В весняному розмаї.
Автор: Віктор Геращенко
