Україно моя…

[Zvopim]

Рідна ненько в селянській оселі,

На землі своїй діти твої, а чомусь невеселі.

Піднімись, розпрямись. Посміхнись їм ласкаво,

Піддержи на ногах своїх діток малих.

Дай зрости і окріпнуть державі,

Відроди в своїх дітях і радість, і сміх.

Відроди в них і гордість, і силу,

Відчуття пасинкове зніми,

Щоб минуле народ не гнітило,

Більше літа щоб, а не зими.

Щоб ніяка вражина не сміла,

Ні народ, ані землю топтать.

Розпрями ж ти орлинії крила

І навчи своїх діток літать.

Батьківщино кохана, єдина,

Краще в світі країни нема.

Процвітай, молодій, Україно,

Пам’ятай, наша мати, що ти не сама.

Автор: Генріх Акулов