До пункту «а» (тяжкі розлади) тепер належать стани з активною залежністю, що супроводжуються тяжкими психічними розладами (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення тощо), які позбавляють особу здатності адекватно усвідомлювати дійсність.
Окрема увага приділена категорії залежних, які:
Перебувають на державній програмі замісної підтримуючої терапії (ЗПТ).
Мають анамнез стаціонарного лікування понад 3 роки.
Мають підтверджені зміни в органах-мішенях, зокрема підвищення рівнів ГГТП та АЛТ/АСТ більше ніж у 5 разів вище норми.
У разі виявлення ознак таких розладів під час медогляду, особа направляється на консультацію до нарколога та/або стаціонарне обстеження для верифікації ступеня залежності, що включає токсикологічне дослідження.
До пункту «б» (помірні розлади) віднесено розлади внаслідок згубного вживання речовин, але за відсутності стійкої тяги, абстиненції та зміни толерантності, при збереженні критичного ставлення до свого стану.
Важливо зазначити, що поодиноке або епізодичне вживання речовин без розладів, а також тимчасові психотичні розлади (наприклад, делірій), які добре піддаються лікуванню, не можуть бути підставою для застосування цієї статті.
