Якщо з’їсте перець чилі, то у вас неодмінно потечуть сльози та виступить піт. Відчуття не з приємних, чи не так? Попри це, одні фанатіють від гострого, а інші – навіть проковтнути
Зір, нюх, смак, дотик, слух та міфічне "шосте чуття" можуть бути не єдиними сенсорними можливостями людей.
Експерименти показують: подібно до птахів, які знаходять у піску на узбережжі здобич, люди здатні на відстані виявляти предмети в зернистих матеріалах.
Цю здатність вчені перевірили в дослідженні, опублікованому в IEEE Xplore, пише IFLScience.
У ході роботи науковці досліджували "дистанційний дотик" (remote touch), тобто вміння виявляти предмети, заховані в зернистих матеріалах. При цьому для аналізу середовища враховують інформацію про тиск та вібрації.
Тепер дослідники виявили, що таку здібність мають не лише птахи, а й люди.
"Сьоме чуття" перевірили під час експерименту, коли учасникам пропонували знайти предмети в піску на відстані, використовуючи лише кінчики пальців. Добровольцям вдалося виявити приховані речі майже в трьох випадках із чотирьох.
"Результати досліджень на людях підтверджують виявлення з точністю 70,7% на відстані 6,9 сантиметра", – заявили автори роботи.
Науковці вважають, що люди визначають наявність предмета на відстані, бо помічають незначні зміщення в піску навколо. А розуміння математики та теоретичної фізики допомагають з’ясувати, наскільки далеко може бути джерело цих змін.
"Ми висуваємо гіпотезу, що тактильні сигнали діють (допомагають знаходити предмети – ред.) на відстані до семи сантиметрів", – кажуть дослідники.
Існує багато випадків, коли здатність шукати речі, не торкаючись їх фізично, стане в пригоді, каже аспірант Лабораторії робототехніки з Лондонського університету королеви Марії Чженці Чен.
За його словами, це вміння може знадобитися для пошуку археологічних артефактів без їхнього пошкодження або дослідження піщаних чи гранулярних місцевостей, як-от ґрунту на Марсі чи океанічного дна.
Однак у багатьох таких ситуаціях науковці використовуватимуть роботів, а не людей. Саме для цього автори роботи провели другий експеримент. Команда використала знання про "сьоме чуття" людей для навчання роботизованого тактильного датчика.
Пристрій виявився не настільки точним, як люди, однак у 40% випадків виявив об’єкти на середній відстані шести сантиметрів.
"Це чудовий приклад того, як психологія, робототехніка та штучний інтелект можуть об’єднатися і продемонструвати: міждисциплінарна співпраця може сприяти таким фундаментальним відкриттям і технологічним інноваціям", – прокоментував доцент кафедри робототехніки та штучного інтелекту в Університетському коледжі Лондона Лоренцо Джамоне.
Надалі автори роботи сподіваються продовжувати розробляти спеціалізовані роботизовані системи, які можна використовувати в ситуаціях, коли прямий дотик або зір неможливі або обмежені.
"Ці дані можуть допомогти у розробці передових роботів, здатних виконувати делікатні операції.
У ширшому сенсі, дослідження прокладає шлях для сенсорних систем, які зроблять приховані або небезпечні дослідження безпечнішими, розумнішими та ефективнішими", – вважає Чен.
Зір, нюх, смак, дотик, слух та міфічне "шосте чуття" можуть бути не єдиними сенсорними можливостями людей.
Експерименти показують: подібно до птахів, які знаходять у піску на узбережжі здобич, люди здатні на відстані виявляти предмети в зернистих матеріалах.
Цю здатність вчені перевірили в дослідженні, опублікованому в IEEE Xplore, пише IFLScience.
У ході роботи науковці досліджували "дистанційний дотик" (remote touch), тобто вміння виявляти предмети, заховані в зернистих матеріалах. При цьому для аналізу середовища враховують інформацію про тиск та вібрації.
Тепер дослідники виявили, що таку здібність мають не лише птахи, а й люди.
"Сьоме чуття" перевірили під час експерименту, коли учасникам пропонували знайти предмети в піску на відстані, використовуючи лише кінчики пальців. Добровольцям вдалося виявити приховані речі майже в трьох випадках із чотирьох.
"Результати досліджень на людях підтверджують виявлення з точністю 70,7% на відстані 6,9 сантиметра", – заявили автори роботи.
Науковці вважають, що люди визначають наявність предмета на відстані, бо помічають незначні зміщення в піску навколо. А розуміння математики та теоретичної фізики допомагають з’ясувати, наскільки далеко може бути джерело цих змін.
"Ми висуваємо гіпотезу, що тактильні сигнали діють (допомагають знаходити предмети – ред.) на відстані до семи сантиметрів", – кажуть дослідники.
Існує багато випадків, коли здатність шукати речі, не торкаючись їх фізично, стане в пригоді, каже аспірант Лабораторії робототехніки з Лондонського університету королеви Марії Чженці Чен.
За його словами, це вміння може знадобитися для пошуку археологічних артефактів без їхнього пошкодження або дослідження піщаних чи гранулярних місцевостей, як-от ґрунту на Марсі чи океанічного дна.
Однак у багатьох таких ситуаціях науковці використовуватимуть роботів, а не людей. Саме для цього автори роботи провели другий експеримент. Команда використала знання про "сьоме чуття" людей для навчання роботизованого тактильного датчика.
Пристрій виявився не настільки точним, як люди, однак у 40% випадків виявив об’єкти на середній відстані шести сантиметрів.
"Це чудовий приклад того, як психологія, робототехніка та штучний інтелект можуть об’єднатися і продемонструвати: міждисциплінарна співпраця може сприяти таким фундаментальним відкриттям і технологічним інноваціям", – прокоментував доцент кафедри робототехніки та штучного інтелекту в Університетському коледжі Лондона Лоренцо Джамоне.
Надалі автори роботи сподіваються продовжувати розробляти спеціалізовані роботизовані системи, які можна використовувати в ситуаціях, коли прямий дотик або зір неможливі або обмежені.
"Ці дані можуть допомогти у розробці передових роботів, здатних виконувати делікатні операції.
У ширшому сенсі, дослідження прокладає шлях для сенсорних систем, які зроблять приховані або небезпечні дослідження безпечнішими, розумнішими та ефективнішими", – вважає Чен.
