Якби я мала вселенські крила
Я б собою Вкраїну накрила!
Великі крила у Бога просила,
Закрила собою, як світла хвиля.
Я лину у Небо, я вільна птаха,
Шукаю рятунку для людського даху.
До Бога гукаю, між зір виринаю,
Коли вже почнеться для нас ера раю?!
Нас карма страшна на дно потягнула,
Всесвітні Сили, ми щастя забули!!!
Візьміть нас в обійми,
Омийте любов’ю…
Хіба не достатньо облилися кров’ю?!
Хіба вам не шкода щодня хоронити!?
Ми ж ваше творіння, ми ж ваші діти!
У небі, між зорями, сяйво іскрило,
Наче з алмазів – гігантські крила!
Я б собою Вкраїну накрила!
Великі крила у Бога просила,
Закрила собою, як світла хвиля.
Я лину у Небо, я вільна птаха,
Шукаю рятунку для людського даху.
До Бога гукаю, між зір виринаю,
Коли вже почнеться для нас ера раю?!
Нас карма страшна на дно потягнула,
Всесвітні Сили, ми щастя забули!!!
Візьміть нас в обійми,
Омийте любов’ю…
Хіба не достатньо облилися кров’ю?!
Хіба вам не шкода щодня хоронити!?
Ми ж ваше творіння, ми ж ваші діти!
У небі, між зорями, сяйво іскрило,
Наче з алмазів – гігантські крила!
