Лудоманія – залежність від азартних ігор – може бути серйозною проблемою не лише для гравця, а й для його рідних. Зазвичай люди із залежністю намагаються приховати це від оточення, однак вони потребують підтримки та допомоги.
Як повідомляють у Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ), ігрова залежність формується непомітно протягом певного періоду.
Характерними ознаками лудоманії може бути збільшення часу та кількості грошей, які людина витрачає на ігри, зміна частоти гри та кількості ставок тощо.
Рідні людини, яка має залежність, зазвичай помічають лише тоді, коли гравець більше не може самостійно вирішити супутні проблеми, зокрема борги чи складнощі на роботі.
"Оскільки найчастіше у проблемі залежності значну роль відіграє сім’я, тому і вирішення також має включати сім’ю. Але це ідеальний варіант. Перший крок до одужання має зробити сам ігроман, сказавши вголос: "Так, я залежний". Утім, шлях до незалежності ви маєте пройти разом", – зазначають у МОЗ.
У відомстві рекомендують намагатися вибудувати із залежною людиною здорові стосунки, які зможуть сприяти мотивації одужати, а також бути терплячими та готовими підтримувати.
Важливо пам’ятати, що залежність – це хвороба, а не вибір. Тому не слід звинувачувати та засуджувати, аби рідні не почувалися ще більш вразливими.
Як повідомляють у Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ), ігрова залежність формується непомітно протягом певного періоду.
Характерними ознаками лудоманії може бути збільшення часу та кількості грошей, які людина витрачає на ігри, зміна частоти гри та кількості ставок тощо.
Рідні людини, яка має залежність, зазвичай помічають лише тоді, коли гравець більше не може самостійно вирішити супутні проблеми, зокрема борги чи складнощі на роботі.
"Оскільки найчастіше у проблемі залежності значну роль відіграє сім’я, тому і вирішення також має включати сім’ю. Але це ідеальний варіант. Перший крок до одужання має зробити сам ігроман, сказавши вголос: "Так, я залежний". Утім, шлях до незалежності ви маєте пройти разом", – зазначають у МОЗ.
У відомстві рекомендують намагатися вибудувати із залежною людиною здорові стосунки, які зможуть сприяти мотивації одужати, а також бути терплячими та готовими підтримувати.
Важливо пам’ятати, що залежність – це хвороба, а не вибір. Тому не слід звинувачувати та засуджувати, аби рідні не почувалися ще більш вразливими.
