У літніх людей, які тривожаться через можливе падіння, ризик справді впасти зростає на 60%.
Про це свідчать результати дослідження, опубліковані в журналі Oxford Acadenaic, пише New Atlas.
"Занепокоєння щодо падінь дуже поширене серед людей похилого віку – його має майже кожна друга людина у віці до 86 років.
Страх пов’язаний зі зниженням якості життя та незалежності, поганими результатами реабілітації та підвищеним ризиком слабкості, інвалідності та потрапляння до будинків для людей похилого віку", – зазначає авторка дослідження, професорка Кім Дельбер із Центру досліджень падінь, рівноваги та травм NeuRA (Neuroscience Research Australia).
Науковці проаналізували 53 наукові праці з участю понад 75 тисяч осіб віком від 60 років. Вони оцінювали, наскільки початковий рівень тривоги щодо можливого падіння впливає на частоту реальних падінь у майбутньому (у середньому протягом 6 місяців).
Рівень занепокоєння щодо падіння вимірювали за допомогою стандартизованих інструментів – Falls Efficacy Scale-International (FES-I) та короткої версії цієї шкали. Кожен додатковий бал за шкалою FES-I підвищував ризик майбутнього падіння на 3%, а за короткою версією – аж на 8%.
На ще простішому рівні (коли людину просто питали: "Ви боїтеся впасти?") ризик підвищувався на 60% у тих, хто відповідав ствердно.
Про це свідчать результати дослідження, опубліковані в журналі Oxford Acadenaic, пише New Atlas.
"Занепокоєння щодо падінь дуже поширене серед людей похилого віку – його має майже кожна друга людина у віці до 86 років.
Страх пов’язаний зі зниженням якості життя та незалежності, поганими результатами реабілітації та підвищеним ризиком слабкості, інвалідності та потрапляння до будинків для людей похилого віку", – зазначає авторка дослідження, професорка Кім Дельбер із Центру досліджень падінь, рівноваги та травм NeuRA (Neuroscience Research Australia).
Науковці проаналізували 53 наукові праці з участю понад 75 тисяч осіб віком від 60 років. Вони оцінювали, наскільки початковий рівень тривоги щодо можливого падіння впливає на частоту реальних падінь у майбутньому (у середньому протягом 6 місяців).
Рівень занепокоєння щодо падіння вимірювали за допомогою стандартизованих інструментів – Falls Efficacy Scale-International (FES-I) та короткої версії цієї шкали. Кожен додатковий бал за шкалою FES-I підвищував ризик майбутнього падіння на 3%, а за короткою версією – аж на 8%.
На ще простішому рівні (коли людину просто питали: "Ви боїтеся впасти?") ризик підвищувався на 60% у тих, хто відповідав ствердно.
