У США в живого чоловіка ледь не вилучили органи для посмертного донорства, поки його лікар не втрутився.
Коли Ларрі Блека везли на вилучення органів для трансплантації, в операційну вбіг нейрохірург пацієнта Зоні Зогні та все зупинив, розповідає американська організація KFF (Kaiser Family Foundation).
Інцидент стався у закладі SSM Health Saint Louis University Hospital в Сент-Луїсі, штат Міссурі.
24 березня 2019 року 22-річний Ларрі Блек потрапив у лікарню після вогнепального поранення в голову. Його підключили до апаратів і ввели у стан коми.
Ларрі каже, що пам’ятає ті дні: "Я чув, як мама кричала. Усі були там, кричали моє ім’я, плакали, вмикали мої улюблені пісні, молилися".
Блек намагався показати, що він притомний: стукав по ліжку, кліпав очима. Сестра прямо сказала йому: "Якщо ти здаєшся, кліпни один раз, а якщо хочеш боротися – кліпни більше".
"Я почав кліпати й стукати по ліжку, щоб дати зрозуміти своїй родині, що я ще з ними", – згадує Ларрі.
Але медики подумали, що ці рухи мимовільні.
У кімнаті очікування до родини підійшла жінка з брошурами і сказала, що в посвідченні Ларрі є позначка, що він може бути донором. Вона запитала, чи хоче родина почати процес донорства, якщо він помре.
"Я пам’ятаю, як мама сказала: "Не зараз. Занадто рано", – каже сестра Блека. Але жінка координаторка наполегливо запропонувала залишити родині брошури про донорство.
Родина вже мала досвід донорства: у 2007 році їхній брат Мігель Пейн потонув, і його органи врятували кількох людей. Та цього разу сім’я відчувала, що Ларрі ще тримається.
"Моя мама трохи роздратувалася, бо здалося, що вона була, ну, надто наполегливою (…)
Я вірю в порятунок життів. Але не треба бути настирливими в цьому", – додає сестра.
"Ми йшли коридором, а всі навколо ніби віддавали йому шану, – розповіла сестра. – Ми думали, що це кінець".
Друг Блека зняв процес на телефон. На відео видно, що пацієнта з напіврозплющеними очима везуть на каталці, а рідні плачуть.
Зоні Зогні почув про "геройську ходу" через гучномовець. Колеги сказали йому, що, ймовірно, проводжають його пацієнта Ларрі Блека.
"Ні, це не може бути мій пацієнт. Я цього не схвалював", – сказав Зогні.
Медик подзвонив у відділення інтенсивної терапії, але йому сказали, що Блека вже везуть на операцію. Тоді він побіг у зал і закричав: "Зніміть його зі столу. Це мій пацієнт".
"Це був мій перший рік. Перший рік роботи нейрохірургом – найризикованіший. Будь-яка помилка може зруйнувати кар’єру. У той момент у мене підкосилися ноги, я був дуже наляканий, адже лікар повинен бути бездоганним", – каже Зогні.
Згодом Зогні вивів сім’ю Блека в сусідню кімнату й сказав: "Я не можу вбити вашого сина". Він показав знімок мозку і пояснив, що попри важке поранення у Ларрі є шанс на відновлення, хоч він і потребуватиме тривалої реабілітації.
"На мою думку, жодна сім’я не погодиться на донорство органів, якщо їй не дадуть зрозуміти, що прогноз украй безнадійний. Я ж узагалі не мав розмови з рідними про прогноз, бо ще було надто рано (…)
Я запитав, чи готові вони дати йому час на відновлення замість відмови від лікування.
У найгіршому випадку я міг втратити роботу. А для нього найгірший випадок означав би втрату життя", – каже лікар.
Журналісти KFF Health News перевірили медичні записи Блека та заявили, що з них не зрозуміло, чому пацієнта повезли на операцію.
"У кожному випадку пацієнта має бути офіційно визнано мертвим лікарською комісією перед тим, як почнеться вилучення органів. Це не підлягає обговоренню", – раніше пояснював генеральний директор і президент Mid-America Transplant Кевін Лі.
Людину можуть оголосити мертвою двома способами: якщо її серце зупинилося і вона більше не дихає (тоді можливе донорство після зупинки серця) або якщо мозок безповоротно припинив функціонувати (це випадок смерті мозку).
У кожної лікарні є власна процедура визначення обох типів смерті, але Блек, за словами нейрохірурга, не підпадав під жодну з категорій і його не визнавали мертвим.
Після втручання Зогні Блека повернули до реанімації. За словами лікаря, йому перестали давати препарати, які викликали глибоку седацію.
Через два дні Ларрі прокинувся, а за тиждень – уже стояв на ногах.
"Я заново вчився ходити, писати, читати. Я мав знову вивчити своє ім’я, дату народження, номер соцстрахування. Все", – каже він.
Зогні продовжував опікуватися ним під час решти трьох тижнів у лікарні, а потім змінив роботу.
"Це диво, що, попри недоліки в системі, нам вдалося врятувати його життя. Це було справжнє диво", – коментує Зогні.
Зараз Ларрі Блеку 28 років. Він займається музикою під псевдонімом BeamNavyLooney та виховує трьох дітей. Пережите він виливає у творчості, зокрема в пісні зі словами "Я повернувся з мертвих".
Щоб упоратися з травмою, він зайнявся музикою та почав писати пісні під псевдонімом BeamNavyLooney. В одній із композицій є рядки "Я повернувся з мертвих".
Ларрі й досі має проблеми зі здоров’ям: "У мене бувають судоми, якщо уламки кулі в голові рухаються занадто сильно. Я легко перегріваюся через травму".
Коли Ларрі Блека везли на вилучення органів для трансплантації, в операційну вбіг нейрохірург пацієнта Зоні Зогні та все зупинив, розповідає американська організація KFF (Kaiser Family Foundation).
Інцидент стався у закладі SSM Health Saint Louis University Hospital в Сент-Луїсі, штат Міссурі.
24 березня 2019 року 22-річний Ларрі Блек потрапив у лікарню після вогнепального поранення в голову. Його підключили до апаратів і ввели у стан коми.
Ларрі каже, що пам’ятає ті дні: "Я чув, як мама кричала. Усі були там, кричали моє ім’я, плакали, вмикали мої улюблені пісні, молилися".
Блек намагався показати, що він притомний: стукав по ліжку, кліпав очима. Сестра прямо сказала йому: "Якщо ти здаєшся, кліпни один раз, а якщо хочеш боротися – кліпни більше".
"Я почав кліпати й стукати по ліжку, щоб дати зрозуміти своїй родині, що я ще з ними", – згадує Ларрі.
Але медики подумали, що ці рухи мимовільні.
У кімнаті очікування до родини підійшла жінка з брошурами і сказала, що в посвідченні Ларрі є позначка, що він може бути донором. Вона запитала, чи хоче родина почати процес донорства, якщо він помре.
"Я пам’ятаю, як мама сказала: "Не зараз. Занадто рано", – каже сестра Блека. Але жінка координаторка наполегливо запропонувала залишити родині брошури про донорство.
Родина вже мала досвід донорства: у 2007 році їхній брат Мігель Пейн потонув, і його органи врятували кількох людей. Та цього разу сім’я відчувала, що Ларрі ще тримається.
"Моя мама трохи роздратувалася, бо здалося, що вона була, ну, надто наполегливою (…)
Я вірю в порятунок життів. Але не треба бути настирливими в цьому", – додає сестра.
"Я не можу вбити вашого сина"
Коли рідні Блека підписали згоду, їм сказали підготуватися до "останнього шляху життя". Це ритуал, коли пацієнта урочисто проводжають у коридорі лікарні, перш ніж його органи заберуть для трансплантації."Ми йшли коридором, а всі навколо ніби віддавали йому шану, – розповіла сестра. – Ми думали, що це кінець".
Друг Блека зняв процес на телефон. На відео видно, що пацієнта з напіврозплющеними очима везуть на каталці, а рідні плачуть.
Зоні Зогні почув про "геройську ходу" через гучномовець. Колеги сказали йому, що, ймовірно, проводжають його пацієнта Ларрі Блека.
"Ні, це не може бути мій пацієнт. Я цього не схвалював", – сказав Зогні.
Медик подзвонив у відділення інтенсивної терапії, але йому сказали, що Блека вже везуть на операцію. Тоді він побіг у зал і закричав: "Зніміть його зі столу. Це мій пацієнт".
"Це був мій перший рік. Перший рік роботи нейрохірургом – найризикованіший. Будь-яка помилка може зруйнувати кар’єру. У той момент у мене підкосилися ноги, я був дуже наляканий, адже лікар повинен бути бездоганним", – каже Зогні.
Згодом Зогні вивів сім’ю Блека в сусідню кімнату й сказав: "Я не можу вбити вашого сина". Він показав знімок мозку і пояснив, що попри важке поранення у Ларрі є шанс на відновлення, хоч він і потребуватиме тривалої реабілітації.
"На мою думку, жодна сім’я не погодиться на донорство органів, якщо їй не дадуть зрозуміти, що прогноз украй безнадійний. Я ж узагалі не мав розмови з рідними про прогноз, бо ще було надто рано (…)
Я запитав, чи готові вони дати йому час на відновлення замість відмови від лікування.
У найгіршому випадку я міг втратити роботу. А для нього найгірший випадок означав би втрату життя", – каже лікар.
Журналісти KFF Health News перевірили медичні записи Блека та заявили, що з них не зрозуміло, чому пацієнта повезли на операцію.
"У кожному випадку пацієнта має бути офіційно визнано мертвим лікарською комісією перед тим, як почнеться вилучення органів. Це не підлягає обговоренню", – раніше пояснював генеральний директор і президент Mid-America Transplant Кевін Лі.
Людину можуть оголосити мертвою двома способами: якщо її серце зупинилося і вона більше не дихає (тоді можливе донорство після зупинки серця) або якщо мозок безповоротно припинив функціонувати (це випадок смерті мозку).
У кожної лікарні є власна процедура визначення обох типів смерті, але Блек, за словами нейрохірурга, не підпадав під жодну з категорій і його не визнавали мертвим.
Після втручання Зогні Блека повернули до реанімації. За словами лікаря, йому перестали давати препарати, які викликали глибоку седацію.
Через два дні Ларрі прокинувся, а за тиждень – уже стояв на ногах.
"Я заново вчився ходити, писати, читати. Я мав знову вивчити своє ім’я, дату народження, номер соцстрахування. Все", – каже він.
Зогні продовжував опікуватися ним під час решти трьох тижнів у лікарні, а потім змінив роботу.
"Це диво, що, попри недоліки в системі, нам вдалося врятувати його життя. Це було справжнє диво", – коментує Зогні.
Зараз Ларрі Блеку 28 років. Він займається музикою під псевдонімом BeamNavyLooney та виховує трьох дітей. Пережите він виливає у творчості, зокрема в пісні зі словами "Я повернувся з мертвих".
Щоб упоратися з травмою, він зайнявся музикою та почав писати пісні під псевдонімом BeamNavyLooney. В одній із композицій є рядки "Я повернувся з мертвих".
Ларрі й досі має проблеми зі здоров’ям: "У мене бувають судоми, якщо уламки кулі в голові рухаються занадто сильно. Я легко перегріваюся через травму".
