ВІЛ і психічне здоров'я

  • Автор темы Автор темы paramaribo
  • Дата начала Дата начала

paramaribo

Тестер
Регистрация
10/9/25
Сообщения
1,712
Репутация
138
Лайки
1,373
Депозит
51.59$

ВІЛ і психічне здоров’я: як подолати страх і стрес​

Дізнатися про ВІЛ-позитивний статус — це подія, яка може перевернути світ людини з ніг на голову. У перші хвилини, дні чи навіть тижні після діагнозу багатьох накриває хвиля емоцій — страх, тривога, розпач, злість, сором, розгубленість, відчуття провини. Хтось закривається в собі, хтось намагається зберігати “силу” зовні, але зсередини відчуває себе втраченим.

Важливо пам’ятати: такі реакції — це нормально

Це людська відповідь на кризу, на нову реальність, яка лякає саме тим, що невідома. До цього додається ще один потужний чинник — стигматизація, яка, на жаль, досі існує в суспільстві. Люди з ВІЛ можуть відчувати, що їх не зрозуміють, осудять або навіть відштовхнуть. Така соціальна напруга ще більше погіршує психоемоційний стан і може призводити до ізоляції, самозвинувачень та навіть депресії.

Чому психічне здоров’я ЛЖВ потребує особливої уваги?

Психічні розлади, зокрема депресія і тривожність, виявляються у людей з ВІЛ у кілька разів частіше, ніж у загальній популяції. На це впливають:

  • Постійна соціальна стигма
  • Страх відмови з боку близьких
  • Втрата роботи або підтримки
  • Біологічні фактори, пов’язані з самим вірусом або ліками.
Діагноз може змінити життя, але не зупиняє його. Завдяки сучасному лікуванню люди з ВІЛ можуть жити повноцінно і так само довго, як люди без ВІЛ, за умови регулярного прийому антиретровірусної терапії (АРТ).

ВІЛ і страх

Страх — це перше, що може виникнути після діагнозу. Страх перед майбутнім, перед реакцією рідних чи колег, перед життям із терапією.

Він може проявлятись як:

  • прискорене серцебиття
  • безсоння
  • тремтіння, пітливість
  • відчуття напруги або “застою” в тілі
  • уникнення спілкування, навіть із близькими
Дехто боїться говорити про свій статус, хтось — просто не знає, що буде далі. Це природно. Важливо не залишатися з цим наодинці.

Що допоможе:

  • відкрита розмова з лікарем, соціальним працівником, психологом
  • знання — чим більше ви знаєте про ВІЛ, тим менше місця для страху
  • початок лікування — контроль над станом зменшує тривогу
  • підтримка від близьких чи груп допомоги
ВІЛ і стрес: непомітний ворог

Окрім страху, люди, які живуть з ВІЛ, часто стикаються з тривалим стресом. Це може бути стрес через щоденне приймання ліків, медичні обстеження, дискримінацію або постійне очікування “поганих новин”.

Хронічний стрес виснажує нервову систему, впливає на сон, апетит, концентрацію, а головне — послаблює імунну систему, що критично важливо для людей з ВІЛ.

Як розпізнати, що стрес вас переповнює:

  • часті головні болі, втома
  • дратівливість, замкнутість
  • відсутність апетиту або переїдання
  • відчуття “порожнечі” або безнадії
  • неможливість зосередитись навіть на простих речах
Як собі допомогти:

  • виконуйте дихальні вправи (глибоке повільне дихання з фокусом на видих)
  • спілкуйтеся з людиною, яка приймає вас без осуду
  • зменшіть інформаційне навантаження (перегляд новини, соцмереж)
  • зверніться до фахівця — свого лікуючого лікаря, соціального працівника, психолога
Пам’ятайте: стрес — це не ваша провина, а природна реакція організму на тривалий тиск. З ним можна й потрібно працювати і можна його подолати. Якщо ж симптоми не минають упродовж 2–4 тижнів, посилюються або заважають повсякденному життю, не намагайтеся пройти це на самоті — обов’язково зверніться по допомогу до фахівця.

Де шукати психологічну допомогу?

В Україні працюють сервіси для підтримки: · Онлайн-платформа: TellMe - Безкоштовні психологічні консультації. Ваша підтримка поруч!

Гарячі лінії:

LifeLineUkraine: 7333

Психологічна допомога: 0 800 500 335

Лінія емоційної підтримки МОМ: 0 800 211 444

Національна гаряча лінія для дітей та молоді ГО «Ла Страда-Україна»: 0 800 500 225

Як відновити внутрішню рівновагу

1. Не замовчуйте почуття — це нормально відчувати і страх, і злість, і смуток

2. Зберігайте рутину — лягайте та прокидайтесь в один і той самий час

3. Будьте в русі — спорт, танці, прогулянка в парку допомагають

4. Говоріть із тими, кому довіряєте. Мовчання лише посилює тривогу

5. Займайтесь улюбленою справою — творчість, читання чи допомога іншим

6. Повноцінно харчуйтеся — стабільне тіло = стабільні емоції

7. Просіть про допомогу — це сильний і зрілий крок

8. Медитуйте або практикуйте техніки релаксації.
 
До дупи ці психологи вони не допоможуть тількі напише роблять

До дупи ці психологи вони не допоможуть тількі напише роблять
 
До дупи ці психологи вони не допоможуть тількі напише роблять

До дупи ці психологи вони не допоможуть тількі напише роблять
Найкращій психолог це риболовля гадаю
 
Це звичайно порушення психічної стабільності знаючи що ти хворий
 
Можливо це допоможе комусь,треба з розумінням в спільноті відноситись до людей з цим захворюванням
 
Автору удалось сохранить баланс между идеей и формой.
 
Избегайте риска соблюдайте предосторожности
 
Назад
Сверху Снизу