RanGe_LoveR
Пользователь
За останні десятиліття особливо привертає увагу шкільна фобія у дітей. Шкільна фобія є стійким, тривалим та надмірним хвилюванням у ситуаціях, коли необхідно іти до школи.
Причинами появи шкільної фобії можуть бути, як специфіка діяльності головного мозку (поява так званого чутливого темпераменту), так і різні травматичні ситуації (ситуації приниження, висміювання і т.д.). Оскільки останнім часом шкілька фобія набирає великих обертів, важливим є вчасне виявлення та надання кваліфікованої допомоги:
Спільним для всіх втручань буде метод, за допомогою якого будуть досягатись зміни. Згідно світових стандартів надання допомоги рекомендованою є когнітивно-поведінкова терапія. Дані досліджень підтвердили, що більшість людей, залучених у когнітивно-поведінкову терапію тривожних розладів, згодом почуваються менш тривожно навіть після завершення лікування.
Когнітивно-поведінкова терапія тривожних розладів каже, що єдиним методом подолання страху є подивитися в обличчя страху, замість того, щоб уникати його. Для того, щоб подолати страх, терапевт запропонує скласти список об’єктів або ситуацій, яких людина боїться; описати, наскільки сильним є страх, та вказати свої переконання щодо кожного об’єкта чи ситуації. Процес зустрічі зі страхом буде поступовим: попередньо терапевт пояснить усі деталі; завдання буде ретельно заплановане на спільній консультації; не буде жодних неприємних несподіванок; і людина особисто визначатиме темп, з яким захоче просуватися вперед у терапії. Більшість пацієнтів завдяки застосуванню цих технік відчувають значно меншу напругу, почуваються успішнішими, а також стають здатні робити те, що раніше боялися.
Багато пацієнтів зазнають швидкого покращення після кількох подовжених сесій (наприклад, тривалістю від 2-х до 3-х годин), які роблять можливою інтенсивну експозицію об’єктів чи ситуацій, що викликають страх. Залежно від конкретного страху, стан від 74 до 94 % пацієнтів покращується за умови застосування цих технік.
Причинами появи шкільної фобії можуть бути, як специфіка діяльності головного мозку (поява так званого чутливого темпераменту), так і різні травматичні ситуації (ситуації приниження, висміювання і т.д.). Оскільки останнім часом шкілька фобія набирає великих обертів, важливим є вчасне виявлення та надання кваліфікованої допомоги:
Лікування
Важливо пам’ятати, що тривожні розлади відрізняються в кожної окремої людини за інтенсивністю, тривалістю, появою супутніх труднощів тощо. Тому рекомендації на лікування можуть бути різними (зокрема, стосовно того, як часто та довго будуть проводитись консультації, чи будуть долучатись інші спеціалісти).Спільним для всіх втручань буде метод, за допомогою якого будуть досягатись зміни. Згідно світових стандартів надання допомоги рекомендованою є когнітивно-поведінкова терапія. Дані досліджень підтвердили, що більшість людей, залучених у когнітивно-поведінкову терапію тривожних розладів, згодом почуваються менш тривожно навіть після завершення лікування.
Когнітивно-поведінкова терапія тривожних розладів каже, що єдиним методом подолання страху є подивитися в обличчя страху, замість того, щоб уникати його. Для того, щоб подолати страх, терапевт запропонує скласти список об’єктів або ситуацій, яких людина боїться; описати, наскільки сильним є страх, та вказати свої переконання щодо кожного об’єкта чи ситуації. Процес зустрічі зі страхом буде поступовим: попередньо терапевт пояснить усі деталі; завдання буде ретельно заплановане на спільній консультації; не буде жодних неприємних несподіванок; і людина особисто визначатиме темп, з яким захоче просуватися вперед у терапії. Більшість пацієнтів завдяки застосуванню цих технік відчувають значно меншу напругу, почуваються успішнішими, а також стають здатні робити те, що раніше боялися.
Багато пацієнтів зазнають швидкого покращення після кількох подовжених сесій (наприклад, тривалістю від 2-х до 3-х годин), які роблять можливою інтенсивну експозицію об’єктів чи ситуацій, що викликають страх. Залежно від конкретного страху, стан від 74 до 94 % пацієнтів покращується за умови застосування цих технік.
