29 вересня відзначається Всесвітній день серця. Тема турботи про власне серце набуває все більшої актуальності для українців, адже за останні чотири роки кількість призначень кардіологічних препаратів для лікування артеріальної гіпертензії в Україні зросла на 29% — повідомляє фармкомпанія Acino, part of Arcera з посиланням на аналітичну компанію Proximа*. Життя під постійною загрозою, повітряні тривоги, розлука з рідними, втрата роботи — стрес, спричинений найбільшою в Європі війною з часів Другої світової, накопичується, переростає у хронічний і з часом «вдаряє» по нашому серцю. Як стрес впливає на серцево-судинну систему, як не пропустити перших ознак хвороби серця й допомогти йому під час війни — розпитали в Олександра Лиманського, лікаря-кардіолога мережі медичних центрів «MED OK».
Як стрес сприяє розвитку серцево-судинних захворювань
«Розрізняють гострий та хронічний стрес. Перший зазвичай спричиняє раптова драматична подія, внаслідок якої тіло людини виділяє адреналін, який тимчасово прискорює дихання і серцебиття, підвищує тиск. Подібну реакцію ще називають «бий або втікай». У нормальній ситуації після короткотривалого стресу судини розслабляються, знову стають еластичними, їхні функції нормалізуються. Якщо стресова ситуація триває понад два тижні, вона переходить у хронічну форму. У такому разі судини не встигають відновлюватися, серце починає працювати з підвищеним навантаженням, а частота його скорочень зростає. Внаслідок спазму судин підвищується артеріальний тиск, що збільшує ризик розвитку інфарктів та інсультів. — коментує лікар. — Саме тому так важливо вчасно потурбуватися про своє серце і за потреби слідувати терапії, яку призначить кардіолог».
Дослідження, проведене під час війни в Ізраїлі, показало значне збільшення випадків гострого інфаркту міокарда серед цивільного населення в період активних бойових дій. Зокрема, виявлено суттєве збільшення кількості госпіталізацій. Це підкреслює, що страх і стрес під час війни безпосередньо впливають на серцево-судинне здоров’я. Ще одне із досліджень, що проводилося у 2013-2019 роках у Газі, показало: люди, які пережили травму прямо чи опосередковано через війну (смерть близьких, руйнування будинку), значно частіше мали постійно високий артеріальний тиск — понад 160/95 мм рт. ст.
Як не пропустити перших ознак хвороби серця
«На жаль, якщо ви вже помітили перші симптоми — біль у серці, перепади тиску — значить, вже запізнились. Справа в тому, що багато хвороб проявляються безсимптомно. Наприклад, артеріальна гіпертензія, яка є найпоширенішою із серцевих хвороб та яку ще називають «тихим вбивцею», часто маскується під звичайну слабкість чи втому. ВООЗ говорить про майже половину (46%) хворих на гіпертензію, які не знають про свій стан, і можу припустити, що це корелюється з Україною, бо до мене часто звертаються пацієнти, коли вже без медикаментозного лікування не обійтися», — коментує Олександр Лиманський.
У воюючій країні неможливо уникнути стресів, однак можна випрацювати власну стратегію роботи з ними, щоб мінімізувати негативний вплив на здоров’я. Посилаючись на Американську асоціацію серця, зібрали поради, які можуть допомогти:
Як стрес сприяє розвитку серцево-судинних захворювань
«Розрізняють гострий та хронічний стрес. Перший зазвичай спричиняє раптова драматична подія, внаслідок якої тіло людини виділяє адреналін, який тимчасово прискорює дихання і серцебиття, підвищує тиск. Подібну реакцію ще називають «бий або втікай». У нормальній ситуації після короткотривалого стресу судини розслабляються, знову стають еластичними, їхні функції нормалізуються. Якщо стресова ситуація триває понад два тижні, вона переходить у хронічну форму. У такому разі судини не встигають відновлюватися, серце починає працювати з підвищеним навантаженням, а частота його скорочень зростає. Внаслідок спазму судин підвищується артеріальний тиск, що збільшує ризик розвитку інфарктів та інсультів. — коментує лікар. — Саме тому так важливо вчасно потурбуватися про своє серце і за потреби слідувати терапії, яку призначить кардіолог».
Дослідження, проведене під час війни в Ізраїлі, показало значне збільшення випадків гострого інфаркту міокарда серед цивільного населення в період активних бойових дій. Зокрема, виявлено суттєве збільшення кількості госпіталізацій. Це підкреслює, що страх і стрес під час війни безпосередньо впливають на серцево-судинне здоров’я. Ще одне із досліджень, що проводилося у 2013-2019 роках у Газі, показало: люди, які пережили травму прямо чи опосередковано через війну (смерть близьких, руйнування будинку), значно частіше мали постійно високий артеріальний тиск — понад 160/95 мм рт. ст.
Як не пропустити перших ознак хвороби серця
«На жаль, якщо ви вже помітили перші симптоми — біль у серці, перепади тиску — значить, вже запізнились. Справа в тому, що багато хвороб проявляються безсимптомно. Наприклад, артеріальна гіпертензія, яка є найпоширенішою із серцевих хвороб та яку ще називають «тихим вбивцею», часто маскується під звичайну слабкість чи втому. ВООЗ говорить про майже половину (46%) хворих на гіпертензію, які не знають про свій стан, і можу припустити, що це корелюється з Україною, бо до мене часто звертаються пацієнти, коли вже без медикаментозного лікування не обійтися», — коментує Олександр Лиманський.
- Дійте на випередження. Після 30 років рекомендоване регулярне обстеження організму в цілому і особливо серця, щоб лікар оцінив індивідуальні фактори ризику. Навіть в молодому віці можуть бути призначені кардіологічні препарати.
- Регулярний скринінг тиску. Як зазначається у протоколі з лікування артеріальної гіпертензії, він повинен проводитися всім дорослим від 18 років, обов’язковим є вимірювання у дорослих віком від 40 років, у осіб з підвищеним ризиком розвитку хвороби (з надмірною вагою або ожирінням, жінок у менопаузі, жінок з гестаційною гіпертензією).
У воюючій країні неможливо уникнути стресів, однак можна випрацювати власну стратегію роботи з ними, щоб мінімізувати негативний вплив на здоров’я. Посилаючись на Американську асоціацію серця, зібрали поради, які можуть допомогти:
- Регулярно займайтеся спортом. Перед початком тренувань варто проконсультуватися з лікарем, щоб визначити, які саме кардіонавантаження організм здатен витримати без ризику ускладнень. Особливо це важливо, якщо є спадковість серцево-судинних хвороб — наприклад, інфаркт чи інсульт у батьків до 50–60 років. Необхідно пройти чекап у кардіолога і лише потім підбирати вправи.
- Спілкуйтеся з рідними та друзями. Не залишайтеся на самоті: розмова з родиною, друзями або колегами зменшує рівень тривоги та допомагає серцю працювати більш стабільно.
- Спіть достатньо. Для дорослих оптимальним є сон 7-9 годин на добу.
- Слідуйте вказівкам та терапії, яку призначив лікар. Не змінюйте самовільно дози ліків.
- Застосовуйте техніки стрес-менеджменту. Навчіться коротким вправам на дихання, медитації або релаксації, які можна робити навіть у стресових умовах.
- Знайдіть хобі до душі. Заняття, які приносять задоволення, відволікають від негативних думок і допомагають серцю залишатися спокійним.
