RanGe_LoveR
Пользователь
Очікуване скасування податкових преференцій під час ввезення електромобілів може додати 20-30% до їхніх цінників
Україна цього року б’є рекорди за обсягами імпорту електромобілів. За вісім місяців, зі січня по серпень, їх ввезли майже 62 тисячі, що на 52% більше, ніж за аналогічний період торік. Одне з пояснень такої активності – те, що імпортери й автовласники поспішають скористатися вікном можливостей, яке ось-ось може закритися. Адже 1 січня 2026 року спливає дія пільгового режиму оподаткування імпорту таких авто, що дає змогу покупцям заощаджувати 20% на ПДВ та 10% на ввізному миті, які поки що не стягуються. Єдина переплата – скромний акциз в €1 за кіловат-годину ємності батареї, що здебільшого не перевищує €100. Але минулого тижня з’явилась інтрига: під час розгляду в першому читанні проєкту Держбюджету-2026 погодили депутатську поправку про продовження дії пільгового режиму й на наступний рік. Це вкотре поділило українців, зокрема політиків та експертів, на табори прибічників та противників «електричних» пільг в автоімпорті.
Фото: Michael Marais on Unsplash
КОЛИ БЮДЖЕТНА ПОПРАВКА ПОДАТКОВОМУ КОДЕКСУ НЕ УКАЗ
У часи, коли електромобілі були для України екзотикою, а їхня вартість часто й без додаткового оподаткування була непідйомною не лише для наших, а навіть для значної частини європейських автомобілістів, ідея з податковими преференціями справді працювала. Що, окрім іншого, впливало як на екологічність автомобільного транспорту на тлі засилля на дорогах вживаних дизельних та бензинових авто зі значними вихлопами, так і на створення з нуля відповідної інфраструктури (щоправда, і досі належно не розбудованої). До того ж це було помітним сигналом для орієнтованої на все «зелене» Європи, приєднатися до якої ми прагнемо. У багатьох країнах ЄС пільги на такий вид транспорту збереглися й донині.
Тож не дивно, що дію податкових послаблень під час ввезення електрокарів, які запровадили у 2018 році, перманентно продовжували. Востаннє – до кінця 2025 року. Але уже фактично з початку цього року (чи й раніше) українців готували до невідворотності поновлення однакових правил оподаткування імпорту всього легкового транспорту. Готувалися до цього і споживачі, які поспішали купити електрокар до 1 січня 2026-го, і автомобільні експерти та дилери, що прогнозували майбутні обриси цього сегменту ринку.
Проте 22 жовтня у багатьох склалося враження, що пільги збережуть іще принаймні на рік: Верховна Рада, розглядаючи у першому читанні проєкт держбюджету, підтримала правку про «неврахування в доходах» надходжень від оподаткування імпорту електромобілів. Це прямий натяк на те, що звичайне для автоімпорту оподаткування поки що не повертатимуть.
Та тут є кілька але. По-перше: без внесення змін до податкового й митного законодавства «неврахування» не означатиме «нестягнення». А, по-друге, частина народних обранців, судячи з їхніх заяв, налаштовані категорично проти продовження дії пільг. Зокрема, різко критично про відповідну поправку висловився голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики (без якого «проштовхнути» зміни до Податкового та Митного кодексів буде складно) Данило Гетманцев. Він упевнений, що під час розгляду бюджету у другому читанні цю правку вилучать. Мовляв, інакше держава втратить від 30 до 40 мільярдів гривень. До того ж це ще й суперечить законодавству, оскільки саме зміни до Податкового кодексу мали б передувати змінам до бюджетного законопроєкту, а не навпаки.
Олег Назаренко / Фото: Фейсбук/Oleg Nazarenko
«Про збереження пільг у законодавстві наразі немає жодного слова. Хтось перший почув, хтось прокоментував. І понеслося… Насправді ж згадана поправка до бюджетного законопроєкту не діятиме, якщо Кабінет Міністрів не виконає до 3 листопада доручення про підготовку відповідних змін у Податковий та Митний кодекси. Наскільки мені відомо, уряд цього не зробив. Ще більше, Кабінет Міністрів вважає, що ці розрахункові 30 мільярдів гривень, які пропонується не брати до уваги в дохідній частині бюджету, компенсувати нічим», – пояснив ситуацію генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко.
Окрім того, навіть якщо відповідну поправку не вдасться прибрати під час остаточного ухвалення закону про бюджет, жодного практичного значення для розмитнення імпортованих електромобілів це не матиме.
«До механізму стягнення податків бюджетний закон не має жодного стосунку. Навіть якщо в бюджеті буде написано: "не враховувати у дохідній частині надходження від імпорту електрокарів", на практиці податки однаково стягуватимуть. Бо податківці й митники керуються не законом про бюджет, а Податковим та Митним кодексами. А там жодного рядка про збереження пільг немає. Отже, гроші від оподаткування ітимуть в бюджет. Просто такі надходження вважатимуть "понадплановими"», – деталізував Назаренко у коментарі Укрінформу.
ЗБЕРЕЖЕННЯ VS СКАСУВАННЯ ПІЛЬГ: ХТО ВИГРАЄ, ХТО ПРОГРАЄ?
Головний аргумент прибічників повернення до звичайних умов оподаткування і в цьому ринковому сегменті – потенційне збільшення власних доходів України, що в умовах невизначеності з міжнародною фінансовою допомогою дуже важливо. Адже через бажання «зробити приємно» потенційним власникам електрокарів держава щороку втрачає десятки мільярдів гривень.
Володимир Дубровський
«Якби йшлося про мирну ситуацію, то, як кажуть, нема питань: є певні позаекономічні підстави для того, щоб і надалі зберігати такі пільги. Адже це екологія, зменшення викидів вуглецю. Подібні преференції впроваджують багато країн. Але зараз ситуація така, що нам, на жаль, не до екології. Об’єктивно турботу про природу може дозволити собі країна, яка не перебуває у стані екзистенційної війни. Нам же треба думати, як вистояти у боротьбі з агресором. А проблеми з фінансуванням величезні», – наголошує в коментарі Укрінформу старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський.
І проблеми ці лише загострюються – зокрема й через невизначеність із долею так званого репараційного кредиту від Євросоюзу. Звідси висновок експерта: за нинішніх умов збереження пільги недоцільне.
«До того ж її впроваджували тимчасово і вже багато разів продовжували. Та й взагалі для тих, кого влаштовує електромобіль (хто може його заряджати й обслуговувати), у нас і без того дуже сприятливі умови – низька вартість електричної енергії – особливо вночі, коли люди масово заряджають електрокари, – і відносно дешеве сервісне обслуговування», – продовжує Дубровський.
Сергій Куюн
За підрахунками директора Консалтингової групи А-95 Сергія Куюна, цьогоріч втрати бюджету через пільгове розмитнення електромобілів сягнуть 30 мільярдів гривень. А до цього ще ж варто додати приблизно 2 мільярди, які держава витрачає, спонсоруючи заряджання таких авто через збереження пільгових тарифів на електроенергію для побутових споживачів. Ще 5 мільярдів гривень – втрати від не стягнутого акцизу на пальне.
«За останні два роки втрати бюджету становлять понад 60 мільярдів гривень. Кожному покупцю "електрички" вартістю 1 мільйон гривень держава "пробачає" 420 тисяч гривень, 10 тисяч доларів!!! Це вартість половини нового пікапа для військових», – пише експерт.
Дубровський не береться оцінювати суму можливих додаткових бюджетних надходжень у разі скасування пільг. Пояснює: «Механічно вираховувати майбутні податки, зважаючи на теперішню кількість ввезених електромобілів, неправильно. Це не враховує еластичності попиту».
З одного боку, ввезених в Україну електромобілів – принаймні в перші місяці після скасування пільгового режиму – за прогнозами, буде менше. Плюс дехто з аналітиків каже про потенційний негативний вплив на попит нинішніх проблем з електропостачанням, які взимку, на жаль, можуть неабияк загостритися. З іншого – діятиме зворотний тренд: через світову тенденцію попит на такий вид транспорту пожвавлюватиметься і в Україні. Тим паче, що вартість електрокарів – особливо китайських – порівняно з тим же 2018 роком стрімко впала.
Вадим Ігнатов / Фото: Фейсбук/Вадим Ігнатов
Поміж негативних наслідків скасування пільг – різке (на 30% для «китайців» і принаймні на 20% для європейських моделей) підвищення вартості електромобілів в Україні – як нових, так і вживаних. Генеральний директор компанії Luaz Motors Вадим Ігнатов вважає, що це не лише негативно вплине на купівельну спроможність українців, а й на кілька років пригальмує цей сегмент ринку, який останнім часом так стрімко розвивався. «Відповідно до наших розрахунків, це призведе до падіння ринку щонайменше на 30–50%. Відновлення до попередніх продажів можна чекати лише до 2030 року», – прогнозує фахівець.
Дубровський визнає, що бізнесу, який працює у цьому сегменті ринку, скасування пільг під час імпорту електромобілів справді принесе чимало проблем. Адже передовсім призведе до зменшення їхніх прибутків.
«Але загалом українцям, думаю, тепер більше потрібні вживані автомобілі – будь-які: електричні чи ні. Бо витрачати на нові авто гроші під час війни – це взагалі розкіш. В Україні чудово їздять вживані автомобілі, у нас дешевий і дуже якісний порівняно з Європою автосервіс. Тому помічним було б скасування натомість акцизу під час ввезення автомобілів. За нашими підрахунками, бюджет від цього нічого не втратить, тому що паралельно збільшиться імпорт, а отже зростуть надходження від ПДВ. А споживачеві буде краще, і наша економіка буде в кращому стані», – вважає старший економіст CASE Україна.
Олег Назаренко, говорячи про перспективи скасування / не скасування податкових пільг, запевнив: учасники ринку виконуватимуть будь-які рішення, що ухвалять парламентарії.
«Японці, німці, французи, які очолюють компанії-імпортери, категорично проти будь-якого впливу на державні структури та лобіювання якихось рішень. Усі рішення про впровадження чи скасування спецмит безумовно сприймають імпортери. До того ж в Україні тепер немає імпортерів, у яких, скажімо так, є якісь "шкурні" інтереси. Усі імпортери – це представники заводів-виробників. Тобто директор – це працівник заводу. У нього нема свого бізнесу. І йому однаково, які будуть податки в Україні», – пояснює керівник профільної асоціації.
У разі підвищення податків імпортери просто піднімуть ціни на продукцію, щоб не працювати собі у збиток. Відповідно, додаткові виплати ляжуть на плечі споживачів, визнає Назаренко.
ВСТИГНУТИ В ОСТАННІЙ ВАГОН «ЕЛЕКТРИЧКИ»
Загалом же шансів на збереження податкових пільг після 1 січня, за прогнозами опитаних Укрінформом експертів, небагато.
За такої невизначеності аналітики прогнозують збереження високого попиту на електрокари в останні місяці 2025-го. Ті, хто мріє про електрокари і має на втілення цієї мрії відповідні кошти, поспішають здійснити її вже зараз, не відкладаючи «на завтра», коли пільг може й не бути.
За даними Асоціації автовиробників України «Укравтопром», зі січня по серпень в країну ввезли 61,7 тисячі легкових електромобілів. Передовсім з фінансових міркувань, наші співвітчизники віддають перевагу вживаним електрокарам: 47,6 тисячі проти 14,1 тисячі нових. Хоча різниця в ціні не така й велика. Середня вартість одного нового електромобіля – приблизно $26 тисяч, вживаного – майже $19 тисяч. Загальна митна вартість імпортованих авто сягнула майже $1,27 мільярда.
Загалом 92% усіх ввезених електромобілів – «китайці». Лише 3% постачань з Японії та 2% – з Німеччини. Найпопулярніші бренди, зрозуміло, також китайські – BYD, Zeekr, MG та Chery.
А ось вживані авто найчастіше походять зі США (40%), Південної Кореї (16%) та Німеччини (15%). Найпопулярніші моделі у цьому сегменті – Tesla, Nissan Leaf і Hyundai Kona.
І це повністю відповідає загальносвітовим тенденціям: глобальні продажі електрокарів зросли на 26% і досягли рекордного показника у 2,1 мільйона одиниць. Тобто інтерес до «зеленого» транспорту зумовлений не лише наявністю чи відсутністю податкових пільг.
Україна цього року б’є рекорди за обсягами імпорту електромобілів. За вісім місяців, зі січня по серпень, їх ввезли майже 62 тисячі, що на 52% більше, ніж за аналогічний період торік. Одне з пояснень такої активності – те, що імпортери й автовласники поспішають скористатися вікном можливостей, яке ось-ось може закритися. Адже 1 січня 2026 року спливає дія пільгового режиму оподаткування імпорту таких авто, що дає змогу покупцям заощаджувати 20% на ПДВ та 10% на ввізному миті, які поки що не стягуються. Єдина переплата – скромний акциз в €1 за кіловат-годину ємності батареї, що здебільшого не перевищує €100. Але минулого тижня з’явилась інтрига: під час розгляду в першому читанні проєкту Держбюджету-2026 погодили депутатську поправку про продовження дії пільгового режиму й на наступний рік. Це вкотре поділило українців, зокрема політиків та експертів, на табори прибічників та противників «електричних» пільг в автоімпорті.
КОЛИ БЮДЖЕТНА ПОПРАВКА ПОДАТКОВОМУ КОДЕКСУ НЕ УКАЗ
У часи, коли електромобілі були для України екзотикою, а їхня вартість часто й без додаткового оподаткування була непідйомною не лише для наших, а навіть для значної частини європейських автомобілістів, ідея з податковими преференціями справді працювала. Що, окрім іншого, впливало як на екологічність автомобільного транспорту на тлі засилля на дорогах вживаних дизельних та бензинових авто зі значними вихлопами, так і на створення з нуля відповідної інфраструктури (щоправда, і досі належно не розбудованої). До того ж це було помітним сигналом для орієнтованої на все «зелене» Європи, приєднатися до якої ми прагнемо. У багатьох країнах ЄС пільги на такий вид транспорту збереглися й донині.
Тож не дивно, що дію податкових послаблень під час ввезення електрокарів, які запровадили у 2018 році, перманентно продовжували. Востаннє – до кінця 2025 року. Але уже фактично з початку цього року (чи й раніше) українців готували до невідворотності поновлення однакових правил оподаткування імпорту всього легкового транспорту. Готувалися до цього і споживачі, які поспішали купити електрокар до 1 січня 2026-го, і автомобільні експерти та дилери, що прогнозували майбутні обриси цього сегменту ринку.
Проте 22 жовтня у багатьох склалося враження, що пільги збережуть іще принаймні на рік: Верховна Рада, розглядаючи у першому читанні проєкт держбюджету, підтримала правку про «неврахування в доходах» надходжень від оподаткування імпорту електромобілів. Це прямий натяк на те, що звичайне для автоімпорту оподаткування поки що не повертатимуть.
Та тут є кілька але. По-перше: без внесення змін до податкового й митного законодавства «неврахування» не означатиме «нестягнення». А, по-друге, частина народних обранців, судячи з їхніх заяв, налаштовані категорично проти продовження дії пільг. Зокрема, різко критично про відповідну поправку висловився голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики (без якого «проштовхнути» зміни до Податкового та Митного кодексів буде складно) Данило Гетманцев. Він упевнений, що під час розгляду бюджету у другому читанні цю правку вилучать. Мовляв, інакше держава втратить від 30 до 40 мільярдів гривень. До того ж це ще й суперечить законодавству, оскільки саме зміни до Податкового кодексу мали б передувати змінам до бюджетного законопроєкту, а не навпаки.
«Про збереження пільг у законодавстві наразі немає жодного слова. Хтось перший почув, хтось прокоментував. І понеслося… Насправді ж згадана поправка до бюджетного законопроєкту не діятиме, якщо Кабінет Міністрів не виконає до 3 листопада доручення про підготовку відповідних змін у Податковий та Митний кодекси. Наскільки мені відомо, уряд цього не зробив. Ще більше, Кабінет Міністрів вважає, що ці розрахункові 30 мільярдів гривень, які пропонується не брати до уваги в дохідній частині бюджету, компенсувати нічим», – пояснив ситуацію генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко.
Окрім того, навіть якщо відповідну поправку не вдасться прибрати під час остаточного ухвалення закону про бюджет, жодного практичного значення для розмитнення імпортованих електромобілів це не матиме.
«До механізму стягнення податків бюджетний закон не має жодного стосунку. Навіть якщо в бюджеті буде написано: "не враховувати у дохідній частині надходження від імпорту електрокарів", на практиці податки однаково стягуватимуть. Бо податківці й митники керуються не законом про бюджет, а Податковим та Митним кодексами. А там жодного рядка про збереження пільг немає. Отже, гроші від оподаткування ітимуть в бюджет. Просто такі надходження вважатимуть "понадплановими"», – деталізував Назаренко у коментарі Укрінформу.
ЗБЕРЕЖЕННЯ VS СКАСУВАННЯ ПІЛЬГ: ХТО ВИГРАЄ, ХТО ПРОГРАЄ?
Головний аргумент прибічників повернення до звичайних умов оподаткування і в цьому ринковому сегменті – потенційне збільшення власних доходів України, що в умовах невизначеності з міжнародною фінансовою допомогою дуже важливо. Адже через бажання «зробити приємно» потенційним власникам електрокарів держава щороку втрачає десятки мільярдів гривень.
«Якби йшлося про мирну ситуацію, то, як кажуть, нема питань: є певні позаекономічні підстави для того, щоб і надалі зберігати такі пільги. Адже це екологія, зменшення викидів вуглецю. Подібні преференції впроваджують багато країн. Але зараз ситуація така, що нам, на жаль, не до екології. Об’єктивно турботу про природу може дозволити собі країна, яка не перебуває у стані екзистенційної війни. Нам же треба думати, як вистояти у боротьбі з агресором. А проблеми з фінансуванням величезні», – наголошує в коментарі Укрінформу старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський.
І проблеми ці лише загострюються – зокрема й через невизначеність із долею так званого репараційного кредиту від Євросоюзу. Звідси висновок експерта: за нинішніх умов збереження пільги недоцільне.
«До того ж її впроваджували тимчасово і вже багато разів продовжували. Та й взагалі для тих, кого влаштовує електромобіль (хто може його заряджати й обслуговувати), у нас і без того дуже сприятливі умови – низька вартість електричної енергії – особливо вночі, коли люди масово заряджають електрокари, – і відносно дешеве сервісне обслуговування», – продовжує Дубровський.
За підрахунками директора Консалтингової групи А-95 Сергія Куюна, цьогоріч втрати бюджету через пільгове розмитнення електромобілів сягнуть 30 мільярдів гривень. А до цього ще ж варто додати приблизно 2 мільярди, які держава витрачає, спонсоруючи заряджання таких авто через збереження пільгових тарифів на електроенергію для побутових споживачів. Ще 5 мільярдів гривень – втрати від не стягнутого акцизу на пальне.
«За останні два роки втрати бюджету становлять понад 60 мільярдів гривень. Кожному покупцю "електрички" вартістю 1 мільйон гривень держава "пробачає" 420 тисяч гривень, 10 тисяч доларів!!! Це вартість половини нового пікапа для військових», – пише експерт.
Дубровський не береться оцінювати суму можливих додаткових бюджетних надходжень у разі скасування пільг. Пояснює: «Механічно вираховувати майбутні податки, зважаючи на теперішню кількість ввезених електромобілів, неправильно. Це не враховує еластичності попиту».
З одного боку, ввезених в Україну електромобілів – принаймні в перші місяці після скасування пільгового режиму – за прогнозами, буде менше. Плюс дехто з аналітиків каже про потенційний негативний вплив на попит нинішніх проблем з електропостачанням, які взимку, на жаль, можуть неабияк загостритися. З іншого – діятиме зворотний тренд: через світову тенденцію попит на такий вид транспорту пожвавлюватиметься і в Україні. Тим паче, що вартість електрокарів – особливо китайських – порівняно з тим же 2018 роком стрімко впала.
Поміж негативних наслідків скасування пільг – різке (на 30% для «китайців» і принаймні на 20% для європейських моделей) підвищення вартості електромобілів в Україні – як нових, так і вживаних. Генеральний директор компанії Luaz Motors Вадим Ігнатов вважає, що це не лише негативно вплине на купівельну спроможність українців, а й на кілька років пригальмує цей сегмент ринку, який останнім часом так стрімко розвивався. «Відповідно до наших розрахунків, це призведе до падіння ринку щонайменше на 30–50%. Відновлення до попередніх продажів можна чекати лише до 2030 року», – прогнозує фахівець.
Дубровський визнає, що бізнесу, який працює у цьому сегменті ринку, скасування пільг під час імпорту електромобілів справді принесе чимало проблем. Адже передовсім призведе до зменшення їхніх прибутків.
«Але загалом українцям, думаю, тепер більше потрібні вживані автомобілі – будь-які: електричні чи ні. Бо витрачати на нові авто гроші під час війни – це взагалі розкіш. В Україні чудово їздять вживані автомобілі, у нас дешевий і дуже якісний порівняно з Європою автосервіс. Тому помічним було б скасування натомість акцизу під час ввезення автомобілів. За нашими підрахунками, бюджет від цього нічого не втратить, тому що паралельно збільшиться імпорт, а отже зростуть надходження від ПДВ. А споживачеві буде краще, і наша економіка буде в кращому стані», – вважає старший економіст CASE Україна.
Олег Назаренко, говорячи про перспективи скасування / не скасування податкових пільг, запевнив: учасники ринку виконуватимуть будь-які рішення, що ухвалять парламентарії.
«Японці, німці, французи, які очолюють компанії-імпортери, категорично проти будь-якого впливу на державні структури та лобіювання якихось рішень. Усі рішення про впровадження чи скасування спецмит безумовно сприймають імпортери. До того ж в Україні тепер немає імпортерів, у яких, скажімо так, є якісь "шкурні" інтереси. Усі імпортери – це представники заводів-виробників. Тобто директор – це працівник заводу. У нього нема свого бізнесу. І йому однаково, які будуть податки в Україні», – пояснює керівник профільної асоціації.
У разі підвищення податків імпортери просто піднімуть ціни на продукцію, щоб не працювати собі у збиток. Відповідно, додаткові виплати ляжуть на плечі споживачів, визнає Назаренко.
ВСТИГНУТИ В ОСТАННІЙ ВАГОН «ЕЛЕКТРИЧКИ»
Загалом же шансів на збереження податкових пільг після 1 січня, за прогнозами опитаних Укрінформом експертів, небагато.
За такої невизначеності аналітики прогнозують збереження високого попиту на електрокари в останні місяці 2025-го. Ті, хто мріє про електрокари і має на втілення цієї мрії відповідні кошти, поспішають здійснити її вже зараз, не відкладаючи «на завтра», коли пільг може й не бути.
За даними Асоціації автовиробників України «Укравтопром», зі січня по серпень в країну ввезли 61,7 тисячі легкових електромобілів. Передовсім з фінансових міркувань, наші співвітчизники віддають перевагу вживаним електрокарам: 47,6 тисячі проти 14,1 тисячі нових. Хоча різниця в ціні не така й велика. Середня вартість одного нового електромобіля – приблизно $26 тисяч, вживаного – майже $19 тисяч. Загальна митна вартість імпортованих авто сягнула майже $1,27 мільярда.
Загалом 92% усіх ввезених електромобілів – «китайці». Лише 3% постачань з Японії та 2% – з Німеччини. Найпопулярніші бренди, зрозуміло, також китайські – BYD, Zeekr, MG та Chery.
А ось вживані авто найчастіше походять зі США (40%), Південної Кореї (16%) та Німеччини (15%). Найпопулярніші моделі у цьому сегменті – Tesla, Nissan Leaf і Hyundai Kona.
І це повністю відповідає загальносвітовим тенденціям: глобальні продажі електрокарів зросли на 26% і досягли рекордного показника у 2,1 мільйона одиниць. Тобто інтерес до «зеленого» транспорту зумовлений не лише наявністю чи відсутністю податкових пільг.
