RanGe_LoveR
Пользователь
Лінда Рашке в одному з подкастів, здається, навіть не підкреслювала цю думку, але для мене вона стала напевно основною з усього відео: ми живемо в гіперліквідному ринку. Але так буде не завжди.
Просте речення. Занадто просте, щоб одразу оцінити вагу. Але чим більше я про нього думаю, тим більше воно звучить як попередження. Не як аналітичний висновок, не як натяк на реверс тренду, а саме як попередження — ніби тобі хтось кладе руку на плече і каже: “ти ж розумієш, що цього не вистачить надовго, правда?”
Бо сьогодні ми справді в ринку, де гроші є скрізь. Абсолютно скрізь. S&P500 на максимумі. Європейська фонда на максимумі. Heng Seng - максимум з 2022. Золото — на максимумі. Навіть бідолашний MSCI EM, і той відчуває, що на нього звернули увагу. Капітал більше не шукає ідеї, він шукає місце, куди його впихнути.
Ви скажете що навряд чи в цьому є якась проблема. Я би не погодився. Ми звикли, що все росте. І не просто звикли, ми вже не уявляємо ринок, де щось може не рости. Купити золото, SPY, BTC, і бути правим скрізь? Скоріше аномалія.
Цей блог не про крах, не про пророкування кінця світу. Це блог про те, як надлишкова ліквідність змінила ринок і, що гірше, як вона змінила нас із вами.
І от щоб цей страх не перетворився в дефляцію 1930-х, центральні банки зробили єдине, що вміють: Fed та інші увімкнули друкарський верстат настільки гучно, що навіть MMT-шники трохи зблідли. До червня 2020-го баланс Феду зріс на $3 трильйони. Паралельно з цим фіскальний стимул: чеки домогосподарствам, кредити малому бізнесу, програми допомоги кожному, хто вмів заповнити форму. Як вам наприклад те, що Британський уряд виплачував 80% заробітних плат просто так, іншими словами, нічого не створюється (виробляється) окрім грошей.
Не дивно, що привело це саме до цього. S&P виріс. Золото виросло. Bitcoin виріс. Але найголовніше — гроші залишились у системі. Бо хоча страх зник, грошова маса не зменшилась. Ба більше — вона стала нормою.
На горизонті — 2021 рік. У цей момент на ринку вже не просто гроші, а гроші, які не знають, куди себе подіти.
І тут починається епоха, яку я називаю "все росте":
• Акції з високою капіталізацією — ростуть.
• Акції з нульовою виручкою — теж ростуть.
• SPAC-и, крипта, метали.
Глобальний індекс ліквідності від CrossBorder Capital тоді показує історичні максимуми. Умовно кажучи, у 2020–2021 світ купався в ліквідності.
Проблема? А її не було. Бо на фоні пандемійного страху кожна нова хвиля ліквідності сприймалась не як перезбудження системи, а як рятівний круг. Ніхто не хотів думати, що ми перетворили ринок на середовище, де “ріст активу” = “є пропозиція ліквідності”, а не щось про реальну економіку.
Ми так звикли до того, що будь-який дамп — це просто знижка перед новим максимумом, що перестали бачити в падінні ризик. Тільки ще одну можливість.
Carry Trade Dump 2024?
Валюти сипляться, ринки нервують — і вже за тиждень усе відіграно.
Liberation Day Dump 2025?
Паніка, заголовки, капітуляція, і через 24 години ринок росте так, ніби нічого не сталося. Це вже не price discovery — це price denial.
І це видно навіть у кореляціях. Зазвичай золото і S&P ходять кожен по своєму — сьогодні друзі, завтра вороги. Але не у 2024-му. 1-річна rolling-кореляція між ними майже весь рік трималась вище 0.80. Активи з протилежним ризик-профілем раптом стали одним трендом. Зростає все. І ми більше не аналізуємо — ми просто… купуємо. Бо поки працює — навіщо сумніватись? Але ось питання: а якщо скоро перестане?
Все має межу. Навіть ліквідність. Особливо коли її друкують не безкоштовно.
Перше — борг. Те, що ринок ще ігнорує, хоча тисячі графіків уже попередили. Дефіцит США тримається вище 6% ВВП, обслуговування боргу з’їдає бюджет швидше, ніж зростає економіка. Це ще не проблема 2025, але це вже не 2020. Early — не означає wrong. Це просто цикл.
Друге — циклічність самої ліквідності. За моделями CrossBorder Capital, ми вже вийшли з фази експансії. Зараз плато. Далі стискання, ближче до 2026. Особливо боляче буде там.
І головне — співвідношення боргу до ліквідності. Якщо борг зростає, а ліквідність спадає — це і є рецепт для кризи. Це був спусковий гачок у 1994, 2008, 2011, 2018. Ми туди рухаємось знову. І цього разу з набагато більшою швидкістю.
І яким ж буде ринок без надлишкової ліквідності? Акції сиплються, крипта з ними, золото мовчить. І тільки кеш (облігації), раптом стає найкращою позицією у портфелі. Але не як зараз, через неймовірні %, а просто, тому що ризики великі будь де і насамперед стає зберегти капітал, а не примножити.
Можна згадати 2018 рік. Тоді Fed одночасно піднімав ставку і скорочував баланс. І ринок це відчув на повну — без зайвих попереджень, без другого шансу. Було як у бійцівському клубі: або ти cash, або ти під ударами.
Але головне — 2022. Фондовий ринок пішов на затяжну коррекцію, яка тривала рік (а не 1 неповний місяць до чого ми звикли). Крипта з своїми -80% точно не виглядала надійною. Навіть золото не бігло вгору, як звикли — воно просто стояло, ніби теж не розуміло, чим йому бути в новій реальності.
Давайте трішки зупинимось і розставимо крапки. Я не кажу, що все зростає без причини. Ми самі постійно аналізуємо, чому зростає золото, яка саме частина фонди тягне ринок, які сектори мають драйвер. І я точно не кажу, що все на абсолютних хаях — багато індексів, особливо з ринків, що розвиваються, так і не пробили піки 2021-го.
І так само — я не кажу, що зараз усе просто. Але й не кажу, що буде жах як складно. Кожен ринковий період має свої властивості, свою динаміку і свої можливості. Важливо не фантазувати, а побачити, в якому стані ринок зараз. Бо саме це розуміння і дає можливість.Не умовний апетит до ризику. Не абстрактна думка про «майбутню інфляцію». А конкретне усвідомлення: зараз ми в ринку, де капітал є. Або немає. І що це означає.
У високоліквідному ринку кричати про економічну слабкість — зазвичай погана стратегія. Так само, як у середовищі стискання ліквідності не варто розганяти історії “дешево, треба брати”. Можливо дешево, але потік цього не бачить.
Мені дуже близька думка Colm O’Shea: завдання аналітика — не вгадати погоду завтра, а побачити зливу, яка вже почалась.
Тож слідкуйте за погодою
Просте речення. Занадто просте, щоб одразу оцінити вагу. Але чим більше я про нього думаю, тим більше воно звучить як попередження. Не як аналітичний висновок, не як натяк на реверс тренду, а саме як попередження — ніби тобі хтось кладе руку на плече і каже: “ти ж розумієш, що цього не вистачить надовго, правда?”
Бо сьогодні ми справді в ринку, де гроші є скрізь. Абсолютно скрізь. S&P500 на максимумі. Європейська фонда на максимумі. Heng Seng - максимум з 2022. Золото — на максимумі. Навіть бідолашний MSCI EM, і той відчуває, що на нього звернули увагу. Капітал більше не шукає ідеї, він шукає місце, куди його впихнути.
Ви скажете що навряд чи в цьому є якась проблема. Я би не погодився. Ми звикли, що все росте. І не просто звикли, ми вже не уявляємо ринок, де щось може не рости. Купити золото, SPY, BTC, і бути правим скрізь? Скоріше аномалія.
Цей блог не про крах, не про пророкування кінця світу. Це блог про те, як надлишкова ліквідність змінила ринок і, що гірше, як вона змінила нас із вами.
Що ж таке гіперліквідний ринок і як ми там опинились?
Усе почалось із пандемії. Якщо коротко — ринки зламались, економіка стала, страх був абсолютний.І от щоб цей страх не перетворився в дефляцію 1930-х, центральні банки зробили єдине, що вміють: Fed та інші увімкнули друкарський верстат настільки гучно, що навіть MMT-шники трохи зблідли. До червня 2020-го баланс Феду зріс на $3 трильйони. Паралельно з цим фіскальний стимул: чеки домогосподарствам, кредити малому бізнесу, програми допомоги кожному, хто вмів заповнити форму. Як вам наприклад те, що Британський уряд виплачував 80% заробітних плат просто так, іншими словами, нічого не створюється (виробляється) окрім грошей.
Не дивно, що привело це саме до цього. S&P виріс. Золото виросло. Bitcoin виріс. Але найголовніше — гроші залишились у системі. Бо хоча страх зник, грошова маса не зменшилась. Ба більше — вона стала нормою.
На горизонті — 2021 рік. У цей момент на ринку вже не просто гроші, а гроші, які не знають, куди себе подіти.
І тут починається епоха, яку я називаю "все росте":
• Акції з високою капіталізацією — ростуть.
• Акції з нульовою виручкою — теж ростуть.
• SPAC-и, крипта, метали.
Глобальний індекс ліквідності від CrossBorder Capital тоді показує історичні максимуми. Умовно кажучи, у 2020–2021 світ купався в ліквідності.
Проблема? А її не було. Бо на фоні пандемійного страху кожна нова хвиля ліквідності сприймалась не як перезбудження системи, а як рятівний круг. Ніхто не хотів думати, що ми перетворили ринок на середовище, де “ріст активу” = “є пропозиція ліквідності”, а не щось про реальну економіку.
Ми так звикли до того, що будь-який дамп — це просто знижка перед новим максимумом, що перестали бачити в падінні ризик. Тільки ще одну можливість.
Carry Trade Dump 2024?
Валюти сипляться, ринки нервують — і вже за тиждень усе відіграно.
Liberation Day Dump 2025?
Паніка, заголовки, капітуляція, і через 24 години ринок росте так, ніби нічого не сталося. Це вже не price discovery — це price denial.
І це видно навіть у кореляціях. Зазвичай золото і S&P ходять кожен по своєму — сьогодні друзі, завтра вороги. Але не у 2024-му. 1-річна rolling-кореляція між ними майже весь рік трималась вище 0.80. Активи з протилежним ризик-профілем раптом стали одним трендом. Зростає все. І ми більше не аналізуємо — ми просто… купуємо. Бо поки працює — навіщо сумніватись? Але ось питання: а якщо скоро перестане?
Все має межу. Навіть ліквідність. Особливо коли її друкують не безкоштовно.
Перше — борг. Те, що ринок ще ігнорує, хоча тисячі графіків уже попередили. Дефіцит США тримається вище 6% ВВП, обслуговування боргу з’їдає бюджет швидше, ніж зростає економіка. Це ще не проблема 2025, але це вже не 2020. Early — не означає wrong. Це просто цикл.
Друге — циклічність самої ліквідності. За моделями CrossBorder Capital, ми вже вийшли з фази експансії. Зараз плато. Далі стискання, ближче до 2026. Особливо боляче буде там.
І головне — співвідношення боргу до ліквідності. Якщо борг зростає, а ліквідність спадає — це і є рецепт для кризи. Це був спусковий гачок у 1994, 2008, 2011, 2018. Ми туди рухаємось знову. І цього разу з набагато більшою швидкістю.
І яким ж буде ринок без надлишкової ліквідності? Акції сиплються, крипта з ними, золото мовчить. І тільки кеш (облігації), раптом стає найкращою позицією у портфелі. Але не як зараз, через неймовірні %, а просто, тому що ризики великі будь де і насамперед стає зберегти капітал, а не примножити.
Можна згадати 2018 рік. Тоді Fed одночасно піднімав ставку і скорочував баланс. І ринок це відчув на повну — без зайвих попереджень, без другого шансу. Було як у бійцівському клубі: або ти cash, або ти під ударами.
Але головне — 2022. Фондовий ринок пішов на затяжну коррекцію, яка тривала рік (а не 1 неповний місяць до чого ми звикли). Крипта з своїми -80% точно не виглядала надійною. Навіть золото не бігло вгору, як звикли — воно просто стояло, ніби теж не розуміло, чим йому бути в новій реальності.
Давайте трішки зупинимось і розставимо крапки. Я не кажу, що все зростає без причини. Ми самі постійно аналізуємо, чому зростає золото, яка саме частина фонди тягне ринок, які сектори мають драйвер. І я точно не кажу, що все на абсолютних хаях — багато індексів, особливо з ринків, що розвиваються, так і не пробили піки 2021-го.
І так само — я не кажу, що зараз усе просто. Але й не кажу, що буде жах як складно. Кожен ринковий період має свої властивості, свою динаміку і свої можливості. Важливо не фантазувати, а побачити, в якому стані ринок зараз. Бо саме це розуміння і дає можливість.Не умовний апетит до ризику. Не абстрактна думка про «майбутню інфляцію». А конкретне усвідомлення: зараз ми в ринку, де капітал є. Або немає. І що це означає.
У високоліквідному ринку кричати про економічну слабкість — зазвичай погана стратегія. Так само, як у середовищі стискання ліквідності не варто розганяти історії “дешево, треба брати”. Можливо дешево, але потік цього не бачить.
Мені дуже близька думка Colm O’Shea: завдання аналітика — не вгадати погоду завтра, а побачити зливу, яка вже почалась.
Тож слідкуйте за погодою
