Про щастя ще змалку ми мрії плекали,
А що таке щастя — насправді не знали.
Є щастям — вернутись до рідної хати,
Побачити маму, побачити тата.
Та ми в цей час іншого щастя бажали,
Коли все це мали. Коли все це мали…
Це щастя — коханого бачити очі,
Та ті що чекають щодня і щоночі.
І щастя, як діти вигукують «мамо»,
Можливо щохвилі, можливо ночами.
Хіба ми це щастям так часто вважаєм,
Коли все це маєм? Коли все це маєм…
Це щастя — побачити, як сонце сходить,
Як вишня розквітне, як яблуня вродить,
Веселки барвистої дивну красу,
Відчути ногами холодну росу.
Чи часто за щастя це дякуєм Богу?
За цю неповторну життєву дорогу?
Для мене є щастям, як діти здорові,
Є хліб на столі і є злагода в домі.
Це радість на серці, це спокій в душі,
Це, просто, можливість писати вірші…
А що таке щастя — насправді не знали.
Є щастям — вернутись до рідної хати,
Побачити маму, побачити тата.
Та ми в цей час іншого щастя бажали,
Коли все це мали. Коли все це мали…
Це щастя — коханого бачити очі,
Та ті що чекають щодня і щоночі.
І щастя, як діти вигукують «мамо»,
Можливо щохвилі, можливо ночами.
Хіба ми це щастям так часто вважаєм,
Коли все це маєм? Коли все це маєм…
Це щастя — побачити, як сонце сходить,
Як вишня розквітне, як яблуня вродить,
Веселки барвистої дивну красу,
Відчути ногами холодну росу.
Чи часто за щастя це дякуєм Богу?
За цю неповторну життєву дорогу?
Для мене є щастям, як діти здорові,
Є хліб на столі і є злагода в домі.
Це радість на серці, це спокій в душі,
Це, просто, можливість писати вірші…