Побутує поширене уявлення, ніби жінки менш чутливі до болю, ніж чоловіки, адже вони народжують і регулярно мають болісні менструальні спазми.
Та насправді це зовсім не так. Більшість досліджень підтверджують, що жінки насправді більш чутливі до болю, ніж чоловіки.
Про це нейрофізіолог, фахівець у сфері досліджень болю Джеффрі Могіл розповів The Washington Post.
"Це твердження хибне. Це вивчалося сотні разів, і воно схоже на "зомбі-міф", який ніяк не зникне. На мою думку, питання "хто чутливіший до болю" вже має таку ж чітку відповідь, як і будь-який інший біологічний факт, – сказав професор Могіл.
Дослідження свідчать: усе – від мозкових нейронних зв’язків до імунних клітин, що беруть участь у передачі болю, – в чоловіків і жінок може істотно відрізнятися. І ці відмінності іноді вражають.
Наприклад, мігрень зустрічається однаково часто у хлопчиків і дівчат до пубертату, але після нього поширеність серед жінок більш ніж подвоюється. Також інтенсивність симптомів хронічного болю може змінюватися протягом менструального циклу.
Але гормони – лише частина картини. Навіть структура мозку у чоловіків і жінок із однаковим діагнозом хронічного болю відрізняється. Зокрема, субгенуальна передня поясна кора (sgACC) – ділянка мозку, яка відповідає за природне знеболення, – працює по-різному.
Дослідження показали, що у жінок із анкілозивним спондилітом (артрит нижньої частини спини) зв’язки між sgACC та зонами, що обробляють сенсорну інформацію, сильніші, ніж у чоловіків. Це може пояснити, чому жінки частіше повідомляють про тяжчий перебіг хвороби та гірший відгук на терапію.
Більше того, відмінності простежуються навіть у генах та імунних клітинах, які беруть участь у передачі болю. Останні дослідження свідчать: навіть ноцицептори (сенсорні нейрони, що передають сигнали болю від шкіри, м’язів, суглобів та органів) у чоловіків і жінок функціонують по-різному.
"Із самого першого кроку система болю виявляється залежною від статі. Ці відмінності знаходять на всіх рівнях – від відчуття до усвідомлення болю. І це доволі вражає", – наголошує професор Могіл.
Та насправді це зовсім не так. Більшість досліджень підтверджують, що жінки насправді більш чутливі до болю, ніж чоловіки.
Про це нейрофізіолог, фахівець у сфері досліджень болю Джеффрі Могіл розповів The Washington Post.
"Це твердження хибне. Це вивчалося сотні разів, і воно схоже на "зомбі-міф", який ніяк не зникне. На мою думку, питання "хто чутливіший до болю" вже має таку ж чітку відповідь, як і будь-який інший біологічний факт, – сказав професор Могіл.
Дослідження свідчать: усе – від мозкових нейронних зв’язків до імунних клітин, що беруть участь у передачі болю, – в чоловіків і жінок може істотно відрізнятися. І ці відмінності іноді вражають.
Біологія болю та роль гормонів
Раніше вчені вважали, що ключову роль у сприйнятті болю відіграють статеві гормони. Під час статевого дозрівання, коли гормональні зміни особливо різкі, починають проявлятися й значні відмінності у больових відчуттях.Наприклад, мігрень зустрічається однаково часто у хлопчиків і дівчат до пубертату, але після нього поширеність серед жінок більш ніж подвоюється. Також інтенсивність симптомів хронічного болю може змінюватися протягом менструального циклу.
Але гормони – лише частина картини. Навіть структура мозку у чоловіків і жінок із однаковим діагнозом хронічного болю відрізняється. Зокрема, субгенуальна передня поясна кора (sgACC) – ділянка мозку, яка відповідає за природне знеболення, – працює по-різному.
Дослідження показали, що у жінок із анкілозивним спондилітом (артрит нижньої частини спини) зв’язки між sgACC та зонами, що обробляють сенсорну інформацію, сильніші, ніж у чоловіків. Це може пояснити, чому жінки частіше повідомляють про тяжчий перебіг хвороби та гірший відгук на терапію.
Більше того, відмінності простежуються навіть у генах та імунних клітинах, які беруть участь у передачі болю. Останні дослідження свідчать: навіть ноцицептори (сенсорні нейрони, що передають сигнали болю від шкіри, м’язів, суглобів та органів) у чоловіків і жінок функціонують по-різному.
"Із самого першого кроку система болю виявляється залежною від статі. Ці відмінності знаходять на всіх рівнях – від відчуття до усвідомлення болю. І це доволі вражає", – наголошує професор Могіл.
