RanGe_LoveR
Пользователь
За даними Rena Labs, які використовують ШІ для аналізу ринку , це була одна з найскладніших і найрізкіших деформацій ринку стейблкоїнів за весь час спостережень . І що показово — жодних проблем із забезпеченням USDE на той момент не було , на відміну від історій із UST(Luna) чи USDC.
Випуск і викуп токена працювали стабільно , але професійні маркетмейкери масово прибрали ліквідність із книги ордерів . Ймовірно , частково це було спричинено автоматичними системами керування ризиками , які вмикають захисні механізми при різкому зростанні волатильності . До інциденту середній рівень ліквідності USDE становив близько $89 млн із збалансованою структурою заявок . Проте між 21:40 і 21:55 UTC ліквідність упала майже на 74% — до $23 млн , а вже о 21:54 ринок фактично зник : у книзі залишилося лише 2 млн , а спреди зросли до 22%. Ринок втратив свою структурну цілісність . Торговельний обсяг зріс у 896 разів , тоді як глибина заявок на купівлю впала на 99%. Ціна USDE на Binance просіла до $0,68, хоча водночас на інших біржах залишалася близькою до паритету . Протягом 10хвилинної кризи інтенсивність торгів зросла аж у 16 разів — із 108 до майже 3000 угод на хвилину , причому 92% із них були продажами . Більшість цих угод — це панічні продажі , спрацьовані стоплоси та примусові ліквідації . Ознаки аномальної активності Цікавим фактом є те , що система виявлення аномалій Rena зафіксувала підозрілу активність ще до початку кризи ліквідності . Binance зі свого боку заявила , що мова йде не про реальний обвал цін , апро технічний збій відображення . За офіційним поясненням біржі , проблема виникла через помилку в налаштуванні десяткових знаків у низці торгових пар , зокрема IOTX, COSMOS та інш . Це спричинило показ “0” у вікні ціни . Насправді ж ордери виконувались коректно , а баланс ринку залишався стабільним . Засновник Ethena Labs Ґай Янґ пояснив , що депег USDe до $0.65 на Binance не був пов ’ язаний із проблемами протоколу чи заставного забезпечення — це була виключно технічна помилка всередині біржі , пов ’ язана з її внутрішнім оракулом . За його словами , синтетичний долар USDe працював справно , а механізми карбування та викупу токенів відбувалися без збоїв навіть у розпал флешкрашу . Протягом доби користувачі успішно викупили понад $2 млрд USDe через Curve, Fluid та Uniswap із незначним відхиленням у межах 0.3%. Це доводить , що проблеми не було на рівні протоколу чи ліквідності лише на одному торговому майданчику . Що ж далі ? На мою думку у флешкреші 10 жовтня не має сигналу про ослаблення ринку чи початок нового ведмежого циклу . Усе зводиться до банальної ринкової фізики — надмірного левереджу та перекосу між довгими й короткими позиціями . Ринок , який перегрівся , просто отримав природне “ охолодження ”. Уцьому випадку сама механіка крипторинку обернулась проти нього . У крипті справедлива ціна для безстрокових контрактів формується не в якомусь одному місці , а синтезується з кількох ключових « якорів » — великих бірж і їх спотових ордербуків . Binance при цьому досі залишається найвагомішим із них . Тож коли їхній API завис , а локальні спотові ціни неправильно відобразили вартість забезпечення почалась справжня каскаднареакція . Умаркетмейкерів почали спрацьовувати фальшиві сигнали : система показувала , ніби забезпечення впало на 40–80%, хоча насправді все було стабільно . У таких умовах жоден розумний трейдер не ризикує — вони знімають ліквідність , відсувають котирування або взагалі вимикають боти , поки не перерахують ризики .
Саме тому навіть ті DEXбіржі , які залишалися онлайн , виглядали “ мертвими ” . У режимі єдиного маржинального обліку (unified margin) такі “ фейкові ” ціни миттєво впливають на рівні ліквідацій . Якщо , скажімо , wBETH оцінюється не за реальною вартістю ETH, а за перекошеним спотом , то вся твоя кроспозиція може впасти за секунди , навіть якщо напрямок торгівлі був правильним . Звідси й масові ліквідації навіть серед дельтанейтральних трейдерів . Коли ринок втрачає орієнтир , value-at-risk вибухає , спрацьовують стопсистеми , а додатково все ускладнює ланцюг затримок в API і зупинки окремих бірж . Саме тому частина маркетмейкерів просто вийшла з гри , щоб вижити , а не намагалася торгувати в умовах , де ризик перевищує будьяку потенційну вигоду . Якщо дивитися на ситуацію об ’ єктивно , то DEXбіржі загалом продемонстрували більшу стійкість , ніж централізовані майданчики . Під час кризи Hyperliquid, де сконцентровано найбільший відкритий інтерес , залишалася онлайн , хоч і зі скаргами користувачів на ADL. Централізовані ж аналоги були фактично паралізовані — трейдери не могли ані закрити позиції , ані внести додаткову маржу . На фоні цього можна сказати , що децентралізована інфраструктура пройшла свій перший справжній “ краштест ” і встояла . Так , спреди розширювалися , ордербуки спорожніли але система не зупинилася , тоді як централізовані гравці просто “ впали ” та не дали змогу менеджерити свої позиції . Цілком можливо , що один із великих маркетмейкерів , пов ’ язаний із Binance, не витримав удару і збанкрутував . Комбінація факторів — занижена оцінка забезпечення , неможливість перекинути маржу через APIзбої та повна відсутність ліквідності — створила ідеальні умови для масових ліквідацій . І цей випадок лише підкреслив , наскільки небезпечною може бути надмірна централізація ціноутворення в системі , яка мала б бути децентралізованою за задумом . На макрорівні ситуація й далі залишається хиткою . Позитив у тому , що Binance нарешті перейшов на зовнішні оракули , тож , принаймні теоретично , подібні збої більше не мають повторитися . Втім , спусковим тригером тієї події став не технічний збій , а політичний фактор . Заяви Дональда Трампа щодо торговельних воєн із Китаєм знову перетворили фінансові ринки на мінне поле — будьякий твіт чи коментар здатен спричинити різку реакцію трейдерів і алгоритмів . Тож поки в США залишається цей ексцентричний президент , який мислить ринками як реалітішоу , важко передбачити , чи подібний сценарій може повторитися . І хоча технічні ризики вдається частково мінімізувати , геополітичний фактор залишається тією змінною , яку не може контролювати жоден алгоритм чи оракул
Випуск і викуп токена працювали стабільно , але професійні маркетмейкери масово прибрали ліквідність із книги ордерів . Ймовірно , частково це було спричинено автоматичними системами керування ризиками , які вмикають захисні механізми при різкому зростанні волатильності . До інциденту середній рівень ліквідності USDE становив близько $89 млн із збалансованою структурою заявок . Проте між 21:40 і 21:55 UTC ліквідність упала майже на 74% — до $23 млн , а вже о 21:54 ринок фактично зник : у книзі залишилося лише 2 млн , а спреди зросли до 22%. Ринок втратив свою структурну цілісність . Торговельний обсяг зріс у 896 разів , тоді як глибина заявок на купівлю впала на 99%. Ціна USDE на Binance просіла до $0,68, хоча водночас на інших біржах залишалася близькою до паритету . Протягом 10хвилинної кризи інтенсивність торгів зросла аж у 16 разів — із 108 до майже 3000 угод на хвилину , причому 92% із них були продажами . Більшість цих угод — це панічні продажі , спрацьовані стоплоси та примусові ліквідації . Ознаки аномальної активності Цікавим фактом є те , що система виявлення аномалій Rena зафіксувала підозрілу активність ще до початку кризи ліквідності . Binance зі свого боку заявила , що мова йде не про реальний обвал цін , апро технічний збій відображення . За офіційним поясненням біржі , проблема виникла через помилку в налаштуванні десяткових знаків у низці торгових пар , зокрема IOTX, COSMOS та інш . Це спричинило показ “0” у вікні ціни . Насправді ж ордери виконувались коректно , а баланс ринку залишався стабільним . Засновник Ethena Labs Ґай Янґ пояснив , що депег USDe до $0.65 на Binance не був пов ’ язаний із проблемами протоколу чи заставного забезпечення — це була виключно технічна помилка всередині біржі , пов ’ язана з її внутрішнім оракулом . За його словами , синтетичний долар USDe працював справно , а механізми карбування та викупу токенів відбувалися без збоїв навіть у розпал флешкрашу . Протягом доби користувачі успішно викупили понад $2 млрд USDe через Curve, Fluid та Uniswap із незначним відхиленням у межах 0.3%. Це доводить , що проблеми не було на рівні протоколу чи ліквідності лише на одному торговому майданчику . Що ж далі ? На мою думку у флешкреші 10 жовтня не має сигналу про ослаблення ринку чи початок нового ведмежого циклу . Усе зводиться до банальної ринкової фізики — надмірного левереджу та перекосу між довгими й короткими позиціями . Ринок , який перегрівся , просто отримав природне “ охолодження ”. Уцьому випадку сама механіка крипторинку обернулась проти нього . У крипті справедлива ціна для безстрокових контрактів формується не в якомусь одному місці , а синтезується з кількох ключових « якорів » — великих бірж і їх спотових ордербуків . Binance при цьому досі залишається найвагомішим із них . Тож коли їхній API завис , а локальні спотові ціни неправильно відобразили вартість забезпечення почалась справжня каскаднареакція . Умаркетмейкерів почали спрацьовувати фальшиві сигнали : система показувала , ніби забезпечення впало на 40–80%, хоча насправді все було стабільно . У таких умовах жоден розумний трейдер не ризикує — вони знімають ліквідність , відсувають котирування або взагалі вимикають боти , поки не перерахують ризики .
Саме тому навіть ті DEXбіржі , які залишалися онлайн , виглядали “ мертвими ” . У режимі єдиного маржинального обліку (unified margin) такі “ фейкові ” ціни миттєво впливають на рівні ліквідацій . Якщо , скажімо , wBETH оцінюється не за реальною вартістю ETH, а за перекошеним спотом , то вся твоя кроспозиція може впасти за секунди , навіть якщо напрямок торгівлі був правильним . Звідси й масові ліквідації навіть серед дельтанейтральних трейдерів . Коли ринок втрачає орієнтир , value-at-risk вибухає , спрацьовують стопсистеми , а додатково все ускладнює ланцюг затримок в API і зупинки окремих бірж . Саме тому частина маркетмейкерів просто вийшла з гри , щоб вижити , а не намагалася торгувати в умовах , де ризик перевищує будьяку потенційну вигоду . Якщо дивитися на ситуацію об ’ єктивно , то DEXбіржі загалом продемонстрували більшу стійкість , ніж централізовані майданчики . Під час кризи Hyperliquid, де сконцентровано найбільший відкритий інтерес , залишалася онлайн , хоч і зі скаргами користувачів на ADL. Централізовані ж аналоги були фактично паралізовані — трейдери не могли ані закрити позиції , ані внести додаткову маржу . На фоні цього можна сказати , що децентралізована інфраструктура пройшла свій перший справжній “ краштест ” і встояла . Так , спреди розширювалися , ордербуки спорожніли але система не зупинилася , тоді як централізовані гравці просто “ впали ” та не дали змогу менеджерити свої позиції . Цілком можливо , що один із великих маркетмейкерів , пов ’ язаний із Binance, не витримав удару і збанкрутував . Комбінація факторів — занижена оцінка забезпечення , неможливість перекинути маржу через APIзбої та повна відсутність ліквідності — створила ідеальні умови для масових ліквідацій . І цей випадок лише підкреслив , наскільки небезпечною може бути надмірна централізація ціноутворення в системі , яка мала б бути децентралізованою за задумом . На макрорівні ситуація й далі залишається хиткою . Позитив у тому , що Binance нарешті перейшов на зовнішні оракули , тож , принаймні теоретично , подібні збої більше не мають повторитися . Втім , спусковим тригером тієї події став не технічний збій , а політичний фактор . Заяви Дональда Трампа щодо торговельних воєн із Китаєм знову перетворили фінансові ринки на мінне поле — будьякий твіт чи коментар здатен спричинити різку реакцію трейдерів і алгоритмів . Тож поки в США залишається цей ексцентричний президент , який мислить ринками як реалітішоу , важко передбачити , чи подібний сценарій може повторитися . І хоча технічні ризики вдається частково мінімізувати , геополітичний фактор залишається тією змінною , яку не може контролювати жоден алгоритм чи оракул
