Якщо з’їсте перець чилі, то у вас неодмінно потечуть сльози та виступить піт. Відчуття не з приємних, чи не так? Попри це, одні фанатіють від гострого, а інші – навіть проковтнути його не можуть.
Чому так відбувається – розповіли у The Guardian.
Гострою їжу робить речовина капсаїцин, яка міститься у рослинах роду Capsicum, як-от перець чилі. Еволюційно він є подразником, що має завадити ссавцям жувати насіння.
Капсаїцин діє на нервову систему безпосередньо через рецептори в язиці, горлі та шкірі. Задача організму – якомога швидше його вивести.
Капсаїцин зв'язується з рецептором TRPV1, який належить до спеціалізованого класу нейронів ноцицепторів. Вони зазвичай виявляють потенційних шкідників для організму.
"Коли це відбувається, ніби спрацьовує пожежна сигналізація, яка активує частини вегетативної нервової системи, що регулює різні мимовільні функції організму без свідомого контролю. Це призводить до таких фізіологічних ефектів, як сльозотеча, пітливість або нежить", – пояснює нейробіолог Ліам Браун з Університетського коледжу Лондона.
TRPV1 також активується іншими чинниками – підвищенням температури тіла вище за 42 °C та піперином (основним активним компонентом чорного перцю, який викликає набагато м'якшу реакцію).
"Досі тривають дослідження, як саме людський мозок вчиться розпізнавати, що є безпечним, а що – ні. Останні роботи акцентують на прогнозуванні, контексті та контрольованості. Ідея полягає в тому, що коли ви їсте щось гостре, ви отримуєте початковий сигнал "тепла", схожий на тривогу. При повторному впливі периферична реакція стає менш чутливою, і мозок розуміє, що цей сигнал є безпечним і контрольованим", – каже Браун.
Через це досвід спершу стає терпимим, а потім і приємним. Згідно з теорією, чим більше гострого ви їсте, тим менш інтенсивною стає перша болісна частина і тим більше полегшення ви отримуєте.
"Існує також теорія переоцінки – через вплив і досвід ми переосмислюємо значення болю і розуміємо, що він насправді безпечний.
[...] Це та сама логіка, що й перегляд страшних фільмів або катання на американських гірках, які іноді називають "доброякісним мазохізмом". Важливо, що ці механізми також дають нам корисну інформацію про біль у ширшому сенсі: коли подразник помилково сприймається як загроза, переосмислення та відновлення відчуття контролю можуть зменшити його вплив", – зазначає науковець.
Подолання початкового болю також спонукає організм виділяти ендорфіни, перетворюючи гострі крильця на легке відчуття кайфу.
Але що робити, якщо гостре вам не до вподоби? Слід пам'ятати, що капсаїцин є жиророзчинним і гідрофобним. Тобто вода вам нічим не допоможе, а ось молоко чи йогурт розчинять цю речовину, зв'яжуться з нею і виведуть з організму.
"М'ятне морозиво містить жир і білок, які виводять капсаїцин, а також активують рецептори TRPM8, які сигналізують про прохолоду і можуть пом'якшити "тепловий біль" TRPV1", – зауважує Браун.
Нагадаємо, дослідження показало, що додавання гострих спецій у їжу може допомогти зменшити калорійність раціону.
Чому так відбувається – розповіли у The Guardian.
Гострою їжу робить речовина капсаїцин, яка міститься у рослинах роду Capsicum, як-от перець чилі. Еволюційно він є подразником, що має завадити ссавцям жувати насіння.
Капсаїцин діє на нервову систему безпосередньо через рецептори в язиці, горлі та шкірі. Задача організму – якомога швидше його вивести.
Капсаїцин зв'язується з рецептором TRPV1, який належить до спеціалізованого класу нейронів ноцицепторів. Вони зазвичай виявляють потенційних шкідників для організму.
"Коли це відбувається, ніби спрацьовує пожежна сигналізація, яка активує частини вегетативної нервової системи, що регулює різні мимовільні функції організму без свідомого контролю. Це призводить до таких фізіологічних ефектів, як сльозотеча, пітливість або нежить", – пояснює нейробіолог Ліам Браун з Університетського коледжу Лондона.
TRPV1 також активується іншими чинниками – підвищенням температури тіла вище за 42 °C та піперином (основним активним компонентом чорного перцю, який викликає набагато м'якшу реакцію).
То чому люди полюбляють гостре?
У деяких людей є різні варіанти гена TRPV1, які впливають на легкість його вмикання та вимикання після активації. Але з часом рецептори стають менш чутливими, тому може розвинутися відносна стійкість до помірно гострих страв."Досі тривають дослідження, як саме людський мозок вчиться розпізнавати, що є безпечним, а що – ні. Останні роботи акцентують на прогнозуванні, контексті та контрольованості. Ідея полягає в тому, що коли ви їсте щось гостре, ви отримуєте початковий сигнал "тепла", схожий на тривогу. При повторному впливі периферична реакція стає менш чутливою, і мозок розуміє, що цей сигнал є безпечним і контрольованим", – каже Браун.
Через це досвід спершу стає терпимим, а потім і приємним. Згідно з теорією, чим більше гострого ви їсте, тим менш інтенсивною стає перша болісна частина і тим більше полегшення ви отримуєте.
"Існує також теорія переоцінки – через вплив і досвід ми переосмислюємо значення болю і розуміємо, що він насправді безпечний.
[...] Це та сама логіка, що й перегляд страшних фільмів або катання на американських гірках, які іноді називають "доброякісним мазохізмом". Важливо, що ці механізми також дають нам корисну інформацію про біль у ширшому сенсі: коли подразник помилково сприймається як загроза, переосмислення та відновлення відчуття контролю можуть зменшити його вплив", – зазначає науковець.
Подолання початкового болю також спонукає організм виділяти ендорфіни, перетворюючи гострі крильця на легке відчуття кайфу.
Але що робити, якщо гостре вам не до вподоби? Слід пам'ятати, що капсаїцин є жиророзчинним і гідрофобним. Тобто вода вам нічим не допоможе, а ось молоко чи йогурт розчинять цю речовину, зв'яжуться з нею і виведуть з організму.
"М'ятне морозиво містить жир і білок, які виводять капсаїцин, а також активують рецептори TRPM8, які сигналізують про прохолоду і можуть пом'якшити "тепловий біль" TRPV1", – зауважує Браун.
Нагадаємо, дослідження показало, що додавання гострих спецій у їжу може допомогти зменшити калорійність раціону.
