RanGe_LoveR
Пользователь
Еректильна дисфункція (ЕД) – поширене та багатогранне захворювання, яке переважно вражає чоловіків старше 40 років, причому його частота зростає в усьому світі. Етіологія ЕД різноманітна й охоплює органічні, психогенні та змішані фактори, часто асоціюючись із цукровим діабетом, серцево-судинною патологією та неврологічними розладами. Ця складність вказує на важливість визначення її першопричини для вибору відповідного лікування. Цьогорічний майстер-клас «Академія чоловічого здоров’я», який відбувся в онлайн-форматі 18 липня, був присвячений темі «Чоловічі проблеми військових та цивільних: коли чоловікам потрібна допомога?». У рамках заходу президент Української асоціації андрології та сексуальної медицини, доктор медичних наук, професор Микола Іванович Бойко висвітлив сучасні можливості лікування ЕД, акцентувавши увагу на перевагах високоселективного інгібітора фосфодіестерази 5-го типу (іФДЕ-5) нового покоління Аваналаву з клінічно доведеною ефективністю, доброю переносимістю і високим профілем безпеки, у тому числі в пацієнтів із коморбідністю.
ЕД характеризується постійною або рецидивуючою нездатністю досягати або підтримувати ерекцію статевого члена, достатню для задовільного статевого акту. Зустрічається в чоловіків різних вікових категорій і має декілька ступенів тяжкості. Згідно зі статистикою, до 50% чоловіків віком від 40 до 70 років стикаються з проблемами досягнення або підтримання ерекції. Залежно від генезу ЕД класифікують як психогенну (депресія, тривожність, синдром очікування невдачі, низька самооцінка, психологічні травми, сексуальні комплекси та фобії), органічну, а саме судинну (артеріальна, венозна, артеріовенозна), ендокринну (цукровий діабет, гіперпролактинемія, гіпогонадизм), нейрогенну (хвороба Альцгеймера, розсіяний склероз, захворювання спинного мозку, порушення мозкового кровообігу), а також змішану (поєднання органічних, психогенних і/або інших факторів). З урологічної патології, яка може впливати на еректильну функцію, можна виділити симптоми нижніх сечових шляхів/доброякісну гіперплазію передміхурової залози (СНСШ/ДГПЗ), оперативні втручання на простаті, хронічний простатит/синдром хронічного тазового болю, інтерстиціальний цистит (EAU, 2025).
У молодих чоловіків головну роль у розвитку ЕД відіграє психологічний фактор, оскільки вони часто хвилюються через свій недостатній сексуальний досвід, відчувають тривожність із новою партнеркою, остерігаються незахищеного сексу та небажаної вагітності. У чоловіків середнього віку поширеними причинами проблем з ерекцією є стрес, втома, неприємності на роботі, напружені сімейні стосунки, розірваність сімей. Фізичною причиною зниження потенції в цей період життя також може бути цукровий діабет. Після 50-60 років імовірність розвитку ЕД зростає, що пов’язано з андрогенодефіцитом, порушенням стану кровоносних судин статевого члена, а також наявністю супутніх захворювань.
Спікер наголосив на важливості віддиференціювання органічної та психогенної ЕД (таблиця).
[TR]
[td]Таблиця. Диференціальна діагностика органічної та психогенної ЕД[/td]
[/TR]
[TR]
[td]Органічна[/td]
[td]Психогенна[/td]
[/TR]
[TR]
[td]Поступовий/гострий початок з очевидної причини[/td]
[td]Раптовий початок без видимої причини
або ушкодження[/td]
[/TR]
[TR]
[td]Постійна дисфункція[/td]
[td]Ситуаційна втрата ерекції[/td]
[/TR]
[TR]
[td]Відсутність нічної ерекції[/td]
[td]Нічна ерекція нормальна[/td]
[/TR]
[TR]
[td]Старший вік[/td]
[td]Молодий вік[/td]
[/TR]
[TR]
[td]Наявність факторів ризику[/td]
[td]Відсутність факторів ризику[/td]
[/TR]
Менеджмент ЕД передбачає наступні терапевтичні опції:
Рис. Клітинний аспект механізму ерекції (Fazio L., Brock G., 2004)Представником другого, останнього, покоління даної групи препаратів є аванафіл – новий потужний високоселективний іФДЕ-5 з унікальною хімічною структурою та фармакологічними властивостями. Важливою перевагою аванафілу над препаратами першого покоління є його висока селективність не лише щодо ФДЕ-5, а й щодо ФДЕ-6, ФДЕ-1 і ФДЕ-11 (Smith W.B. et al., 2013). Ця характеристика дозволяє мінімізувати фармакодинамічний вплив аванафілу на інші підтипи ФДЕ, зменшуючи тим самим ризик побічних явищ.
Аванафіл має найшвидший початок дії (15-30 хв) серед інших іФДЕ-5 (силденафіл та варденафіл – 30-60 хв, тадалафіл – 60-120 хв). Аванафіл досягає максимальної концентрації у плазмі крові (Tmax) через 35 хв і має кінцевий період напіввиведення (T1/2) 3-5 год (Jung J. et al., 2010). Швидкий початок дії та тривалість ерективного ефекту препарату можуть асоціюватися з більш спонтанною сексуальною активністю пацієнтів з ЕД та їхніх партнерок. За даними I. Goldstein et al. (2012), після прийому аванафілу ерекція виникала через 15-30 хв, при цьому успішний статевий акт мали 64-71% чоловіків порівняно з групою плацебо (27%) (р≤0,001).
Крім того, аванафіл пов’язаний із низьким рівнем гемодинамічних побічних ефектів та коротшою тривалістю взаємодії в комбінації з NO-вивільняючими агентами, такими як гліцерилу тринітрат. Порівняно із силденафілом одночасне застосування аванафілу та гліцерилу тринітрату призводило до менших змін систолічного артеріального тиску та частоти серцевих скорочень, коротшої тривалості взаємодії та меншої кількості епізодів вираженої гіпотензії. Таким чином, аванафіл може бути кращим препаратом для лікування ЕД у пацієнтів із супутніми серцево-судинними захворюваннями, які приймають нітрати (Nehra A. et al., 2006).
Завдяки високій селективності, швидкому початку дії та сприятливому профілю безпеки аванафіл можна використовувати при лікуванні ЕД у чоловіків, у яких відмічено побічну дію інших іФДЕ-5 (Katz E. et al., 2014; Viigimaa М. et al., 2020). Аванафіл виявився більш ефективним порівняно із силденафілом у покращенні оцінки за опитувальником Міжнародного індексу еректильної функції (IIEF-ED) після 3 міс терапії. Він перевершує силденафіл за відсотком доз, прийом яких привів до ерекції протягом <15 хв (>84% проти 28% відповідно). Крім того, аванафіл не поступається сидленафілу або перевершує його за іншими параметрами ефективності, у тому числі за кількістю успішних спроб вагінального проникнення (Kumar M. et al., 2022).
За більш ніж 25 років застосування в клінічній практиці іФДЕ-5 перетворились із препаратів для лікування ЕД на мультифункціональні лікарські засоби. Зокрема, комбінована терапія СНСШ на фоні ДГПЗ передбачає призначення á1-адреноблокатора разом з іФДЕ-5 для досягнення кращого купірування СНСШ за Міжнародною шкалою оцінки простатичних симптомів (IPSS) і підвищення індексу якості життя (Zahir M. et al., 2023; EAU, 2025). Поряд із цим у ході досліджень було доведено позитивний ефект іФДЕ-5 при передчасній еякуляції (Krishnappa P. et al., 2019) та легеневій артеріальній гіпертензії (Hoeper M.M. et al., 2024).
На фармацевтичному ринку України єдиним представником молекули аванафілу є препарат Аваналав (виробництво АТ «Київський вітамінний завод»), одна таблетка якого містить 50 мг або 100 мг аванафілу. Показаннями до призначення є ЕД у дорослих чоловіків. Спікер зауважив, що даний препарат також може бути рекомендований при синдромі очікування невдачі в чоловіків, СНСШ/ДГПЗ, артеріальній гіпертензії, передчасній еякуляції та жіночій статевій дисфункції. Рекомендована доза становить 100 мг, яку приймають за потреби приблизно за 15-30 хв до сексуальної активності. З огляду на індивідуальну ефективність і переносимість дозу можна підвищити до максимальної – 200 мг або знизити до 50 мг. Максимальна рекомендована частота прийому – 1 раз на добу; для отримання ефекту потрібна сексуальна стимуляція. У чоловіків старшого віку (≥65 років) та хворих на цукровий діабет коригування дози не потрібне.
Отже, низка переваг іФДЕ‑5 аванафілу (Аваналав), включаючи швидкий початок дії (від 15 хв), унікальний фармакокінетичний профіль без ризику накопичення, незалежність ефективності від прийому їжі, відсутність потреби в коригуванні дози при супутніх патологіях та з віком, низький ризик взаємодії з нітратами, робить його препаратом першого вибору для лікування ЕД у чоловіків, у тому числі в пацієнтів із коморбідністю.
ЕД характеризується постійною або рецидивуючою нездатністю досягати або підтримувати ерекцію статевого члена, достатню для задовільного статевого акту. Зустрічається в чоловіків різних вікових категорій і має декілька ступенів тяжкості. Згідно зі статистикою, до 50% чоловіків віком від 40 до 70 років стикаються з проблемами досягнення або підтримання ерекції. Залежно від генезу ЕД класифікують як психогенну (депресія, тривожність, синдром очікування невдачі, низька самооцінка, психологічні травми, сексуальні комплекси та фобії), органічну, а саме судинну (артеріальна, венозна, артеріовенозна), ендокринну (цукровий діабет, гіперпролактинемія, гіпогонадизм), нейрогенну (хвороба Альцгеймера, розсіяний склероз, захворювання спинного мозку, порушення мозкового кровообігу), а також змішану (поєднання органічних, психогенних і/або інших факторів). З урологічної патології, яка може впливати на еректильну функцію, можна виділити симптоми нижніх сечових шляхів/доброякісну гіперплазію передміхурової залози (СНСШ/ДГПЗ), оперативні втручання на простаті, хронічний простатит/синдром хронічного тазового болю, інтерстиціальний цистит (EAU, 2025).
У молодих чоловіків головну роль у розвитку ЕД відіграє психологічний фактор, оскільки вони часто хвилюються через свій недостатній сексуальний досвід, відчувають тривожність із новою партнеркою, остерігаються незахищеного сексу та небажаної вагітності. У чоловіків середнього віку поширеними причинами проблем з ерекцією є стрес, втома, неприємності на роботі, напружені сімейні стосунки, розірваність сімей. Фізичною причиною зниження потенції в цей період життя також може бути цукровий діабет. Після 50-60 років імовірність розвитку ЕД зростає, що пов’язано з андрогенодефіцитом, порушенням стану кровоносних судин статевого члена, а також наявністю супутніх захворювань.
Спікер наголосив на важливості віддиференціювання органічної та психогенної ЕД (таблиця).
[td]Таблиця. Диференціальна діагностика органічної та психогенної ЕД[/td]
[/TR]
[TR]
[td]Органічна[/td]
[td]Психогенна[/td]
[/TR]
[TR]
[td]Поступовий/гострий початок з очевидної причини[/td]
[td]Раптовий початок без видимої причини
або ушкодження[/td]
[/TR]
[TR]
[td]Постійна дисфункція[/td]
[td]Ситуаційна втрата ерекції[/td]
[/TR]
[TR]
[td]Відсутність нічної ерекції[/td]
[td]Нічна ерекція нормальна[/td]
[/TR]
[TR]
[td]Старший вік[/td]
[td]Молодий вік[/td]
[/TR]
[TR]
[td]Наявність факторів ризику[/td]
[td]Відсутність факторів ризику[/td]
[/TR]
Менеджмент ЕД передбачає наступні терапевтичні опції:
- психотерапія, консультування пари;
- модифікація способу життя (дієта, регулярні фізичні вправи, обмеження/відмова від паління, вживання алкоголю) (Jardin A. et al., 2000; Feldman H.A. et al., 2000; Derby C.A. et al., 2000);
- корекція хвороб, що виступають факторами ризику (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, дисліпідемія тощо);
- відміна лікарських засобів, які можуть мати негативний вплив на ерекцію;
- медикаментозна терапія (неінвазивна/інвазивна);
- хірургічне лікування.
Аванафіл має найшвидший початок дії (15-30 хв) серед інших іФДЕ-5 (силденафіл та варденафіл – 30-60 хв, тадалафіл – 60-120 хв). Аванафіл досягає максимальної концентрації у плазмі крові (Tmax) через 35 хв і має кінцевий період напіввиведення (T1/2) 3-5 год (Jung J. et al., 2010). Швидкий початок дії та тривалість ерективного ефекту препарату можуть асоціюватися з більш спонтанною сексуальною активністю пацієнтів з ЕД та їхніх партнерок. За даними I. Goldstein et al. (2012), після прийому аванафілу ерекція виникала через 15-30 хв, при цьому успішний статевий акт мали 64-71% чоловіків порівняно з групою плацебо (27%) (р≤0,001).
Крім того, аванафіл пов’язаний із низьким рівнем гемодинамічних побічних ефектів та коротшою тривалістю взаємодії в комбінації з NO-вивільняючими агентами, такими як гліцерилу тринітрат. Порівняно із силденафілом одночасне застосування аванафілу та гліцерилу тринітрату призводило до менших змін систолічного артеріального тиску та частоти серцевих скорочень, коротшої тривалості взаємодії та меншої кількості епізодів вираженої гіпотензії. Таким чином, аванафіл може бути кращим препаратом для лікування ЕД у пацієнтів із супутніми серцево-судинними захворюваннями, які приймають нітрати (Nehra A. et al., 2006).
Завдяки високій селективності, швидкому початку дії та сприятливому профілю безпеки аванафіл можна використовувати при лікуванні ЕД у чоловіків, у яких відмічено побічну дію інших іФДЕ-5 (Katz E. et al., 2014; Viigimaa М. et al., 2020). Аванафіл виявився більш ефективним порівняно із силденафілом у покращенні оцінки за опитувальником Міжнародного індексу еректильної функції (IIEF-ED) після 3 міс терапії. Він перевершує силденафіл за відсотком доз, прийом яких привів до ерекції протягом <15 хв (>84% проти 28% відповідно). Крім того, аванафіл не поступається сидленафілу або перевершує його за іншими параметрами ефективності, у тому числі за кількістю успішних спроб вагінального проникнення (Kumar M. et al., 2022).
За більш ніж 25 років застосування в клінічній практиці іФДЕ-5 перетворились із препаратів для лікування ЕД на мультифункціональні лікарські засоби. Зокрема, комбінована терапія СНСШ на фоні ДГПЗ передбачає призначення á1-адреноблокатора разом з іФДЕ-5 для досягнення кращого купірування СНСШ за Міжнародною шкалою оцінки простатичних симптомів (IPSS) і підвищення індексу якості життя (Zahir M. et al., 2023; EAU, 2025). Поряд із цим у ході досліджень було доведено позитивний ефект іФДЕ-5 при передчасній еякуляції (Krishnappa P. et al., 2019) та легеневій артеріальній гіпертензії (Hoeper M.M. et al., 2024).
На фармацевтичному ринку України єдиним представником молекули аванафілу є препарат Аваналав (виробництво АТ «Київський вітамінний завод»), одна таблетка якого містить 50 мг або 100 мг аванафілу. Показаннями до призначення є ЕД у дорослих чоловіків. Спікер зауважив, що даний препарат також може бути рекомендований при синдромі очікування невдачі в чоловіків, СНСШ/ДГПЗ, артеріальній гіпертензії, передчасній еякуляції та жіночій статевій дисфункції. Рекомендована доза становить 100 мг, яку приймають за потреби приблизно за 15-30 хв до сексуальної активності. З огляду на індивідуальну ефективність і переносимість дозу можна підвищити до максимальної – 200 мг або знизити до 50 мг. Максимальна рекомендована частота прийому – 1 раз на добу; для отримання ефекту потрібна сексуальна стимуляція. У чоловіків старшого віку (≥65 років) та хворих на цукровий діабет коригування дози не потрібне.
Отже, низка переваг іФДЕ‑5 аванафілу (Аваналав), включаючи швидкий початок дії (від 15 хв), унікальний фармакокінетичний профіль без ризику накопичення, незалежність ефективності від прийому їжі, відсутність потреби в коригуванні дози при супутніх патологіях та з віком, низький ризик взаємодії з нітратами, робить його препаратом першого вибору для лікування ЕД у чоловіків, у тому числі в пацієнтів із коморбідністю.
