Війна несе в собі додаткове навантаження на несформовану дитячу психіку.
Одним з проявів реакції на стрес є нервові тики – різкі неконтрольовані рухи або звуки.
"УП. Життя" використала джерела Міністерство охорони здоров'я, WebMD та Cleveland Clinic, щоб розповісти, що таке тикові розлади, наскільки вони безпечні та чи можна їх позбутися.
Вони змушують людину робити раптові, швидкі, повторювані рухи або звуки, які важко контролювати.
Тикові розлади частіше трапляються у дитячому віці. У кожної п’ятої дитини хоча б раз у житті виникали тики.
Зазвичай вони з’являються у віці 4–6 років, а найпомітніші – між 10 і 12 роками. Водночас хлопці мають в 3-4 рази більший ризик розвитку тикових розладів.
Наразі точно невідомо, чому виникають тикові розлади. Дослідники досі вивчають, як на ризик їх появи впливають генетика та зовнішнє середовище.
Тики часто є спадковими та можуть бути спричинені проблемами під час вагітності або пологів (наприклад, курінням чи низькою вагою при народженні).
Причинами також можуть бути емоційне перезбудження, порушення харчування, режиму та погані звички дитини.
"Наслідками війни можуть бути прояви нервових тиків, заїкання, депресії та різних тривожних станів. Тому батьки та близькі мають докласти всіх зусиль, аби мінімізувати негативний вплив психотравматичних факторів", – пояснюють у МОЗ.
Розлади тиків часто супроводжуються певними психічними станами, такими як:
Цей тип є найпоширенішим у дітей та вражає до 20% дітей шкільного віку.
Він діагностується, якщо моторні або вокальні тики тривають понад місяць, але менш як рік.
Цей розлад також розвивається у дитячому віці, проте трапляється менш ніж у 1% дітей шкільного віку. При цьому тики тривають понад рік.
Одним з проявів реакції на стрес є нервові тики – різкі неконтрольовані рухи або звуки.
"УП. Життя" використала джерела Міністерство охорони здоров'я, WebMD та Cleveland Clinic, щоб розповісти, що таке тикові розлади, наскільки вони безпечні та чи можна їх позбутися.
Що таке тикові розлади
Тикові розлади – це стани, пов’язані з порушенням роботи нервової системи.Вони змушують людину робити раптові, швидкі, повторювані рухи або звуки, які важко контролювати.
Тикові розлади частіше трапляються у дитячому віці. У кожної п’ятої дитини хоча б раз у житті виникали тики.
Зазвичай вони з’являються у віці 4–6 років, а найпомітніші – між 10 і 12 роками. Водночас хлопці мають в 3-4 рази більший ризик розвитку тикових розладів.
Наразі точно невідомо, чому виникають тикові розлади. Дослідники досі вивчають, як на ризик їх появи впливають генетика та зовнішнє середовище.
Тики часто є спадковими та можуть бути спричинені проблемами під час вагітності або пологів (наприклад, курінням чи низькою вагою при народженні).
Причинами також можуть бути емоційне перезбудження, порушення харчування, режиму та погані звички дитини.
"Наслідками війни можуть бути прояви нервових тиків, заїкання, депресії та різних тривожних станів. Тому батьки та близькі мають докласти всіх зусиль, аби мінімізувати негативний вплив психотравматичних факторів", – пояснюють у МОЗ.
Розлади тиків часто супроводжуються певними психічними станами, такими як:
- депресія;
- тривожність;
- біполярний розлад;
- РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивності);
- ОКР (обсесивно-компульсивний розлад).
- Тимчасовий тиковий розлад
Цей тип є найпоширенішим у дітей та вражає до 20% дітей шкільного віку.Він діагностується, якщо моторні або вокальні тики тривають понад місяць, але менш як рік.
