Alin4kDoDo
Леди
Цього року вперше в історії вчені отримали зображення полярної області Сонця — знімок підніс сюрприз. Вчені тепер вважають, що магнітне поле насправді рухається до полюсів швидше, ніж очікувалося.
Місія Європейського космічного агентства Solar Orbiter була переведена на орбіту з нахилом щодо площини Сонячної системи — це дало змогу вченим вперше в історії отримати зображення полярного магнітного поля Сонця. Перші наукові дані, отримані з цього неймовірного вигляду, вже опубліковані й піднесли вченим одразу кілька цікавих сюрпризів
Завдяки місії вченим вперше вдалося вивчити магнітне поле в полярних областях Сонця. Магнітне поле Сонця лежить в основі його 11-річного циклу активності, і те, що відбувається на полюсі, важливо. Однак раніше вчені не могли спостерігати його подібним чином.
Сонячна магнітна активність характеризується циркуляцією плазми в кожній сонячній півкулі. Приповерхнева плазма дрейфує від екватора до полюсів, а потім, розташовуючись усередині Сонця, повертається до полюсів. За словами дослідників, цей цикл зачіпає всю півкулю, і полюси раніше завжди вважалися ключовим регіоном цього процесу, але до цього моменту вчені мали лише поверхневе уявлення про те, що відбувається.
Місія Solar Orbiter змінила ситуацію: орбітальний апарат зміг відстежувати осередки гарячої плазми, що розділяє поверхню Сонця, також відомі як супергранули. Відомо, що супергранули вдвічі, а то й утричі більші за Землю, а внаслідок конвекції плазми їхня горизонтальна поверхня відтісняє силові лінії до країв. У результаті утворюється те, що ми бачимо як магнітну мережу Сонця.
Ґрунтуючись на поверхневому уявленні, раніше вважалося, що плазмові осередки та магнітне поле зміщуються до полюсів повільніше, ніж на екваторі. Однак місія показала, що швидкість насправді в рази вища за очікувану — близько 10-20 метрів на секунду — тобто, майже така сама, як і на нижчих широтах.
За словами керівника дослідницької групи Інституту досліджень Сонячної системи Макса Планка, першого автора дослідження Лакшмі Праділ Чітта, супергранули на сонячних полюсах насправді діють як своєрідний трасер і вперше в історії дають змогу побачити полярну частину глобальної 11-річної циркуляції Сонця.
Автори дослідження також зазначають, що розуміння руху плазми надало важливі підказки про магнітне поле в глобальному масштабі. Вчені визнають, що це лише початок і поки що неясно, чи справді "магнітний конвеєр" Сонця сповільнюється на полюсах. Нові дані вкотре доводять, наскільки важливими є спостереження подібних місій для загального розуміння Сонця.